10. Виникнення некласичних філософських вчень в хіх ст. Марксизм. Філософія життя, екзистенціалізм, психоаналіз.

Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчуження людини, її пригноблення і свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціального буття. Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Суспільний поступ як природничо-історичний процес, його закони та суб’єкт. Походження людини. Матеріалістичне розуміння історії. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Роль Г.В.Плеханова і російських марксистів у пропаганді марксистської філософії. Розвиток філософії марксизму В.І.Леніним. Діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціонального (воля, почуття, несвідоме). Людина як суб’єкт воління, світ як воля і уявлення (А.Шопенгауер). Ідея надлюдини в філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В.Дильтей).

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С.К’еркегора як заперечення зведення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як духовна істота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Структура психіки за З.Фрейдом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу.

11. Українська філософія хіх – хх ст. У контексті світової філософської думки.

Особливості української духовності на межі ХІХ – ХХ ст. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. М.Костомаров про український народний характер. Т.Шевченко як філософ. “Філософія серця” П.Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л.Фейєрбаха та М.Чернишевського. Екзистенціальні мотиви в творчості Юркевича.

Вплив “філософії серця” на формування “російського космізму”, філософії всеєдності В.Соловйова, “філософії спільної справи” М.Федорова, на філософські погляди К.Ціолковського, О.Чижевського, М.Холодного.

В.Вернадський про феномен життя, всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В.Вернадського на світову філософську думку.

“Філософія серця” і російськомовна школа “київського гуманізму”. Л.Шестов як один з фундаторів сучасного екзистенціалізму. Проблема людини, сенсу історії та творчості в філософії М.Бердяєва, С.Франка, М.Лоського, П.Флоренського, С.Булгакова, Л.Карсавіна, В.Розанова.

Філософія І.Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Проблема поступу, людини та свободи. Філософські погляди Л.Українки, П.Грабовського і М.Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Концепція національної еліти в історіософії В.Липинського та в політології Д.Донцова. Д.Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д.Чижевського на європейську духовну культуру.

12. Світова філософія хх століття.

Світова філософія – спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідношень між різними її сферами. Критичний перегляд принципів і традицій класичної та некласичної філософії кінця 19ст.

Основні тенденції, риси сучасної філософії, її пошук нестандартних парадигм. Плюралізм течій сучасної філософії. Проблема людини як один із головних напрямів їх взаємодії.

Неофрейдизм та його тенденції: проблема душі людини, структура і архетипи колективного несвідомого в філософії К.Г.Юнга; “Індивідуальна психологія” А.Адлера; “сексуально-економічна” теорія В.Рейха; поняття “соціального характеру” та “соціального несвідомого” в філософії Е.Фромма. Любов як найвища цінність.

Екзистенціальна філософія і її різновиди (М.Хайдеггер, К.Ясперс, Ж.П.Сартр, А.Камю, Г.Марсель, М.М.Понті, С. де Бовуар, Н.Аббаньяно, Х.Ортега-І-Гассет та ін.). Головні проблеми екзистенціалізму – людина в загальній структурі буття, унікальність людського буття, проблема свободи. Персоналізм (М.Бубер, Б.Боун, М.Калкінс, Е.Брайтмен, Р.Флюерінг, Е.Муньє, Ж.Лакруа та ін.) як філософська течія, що визначає особистість і її духовні цінності вищим смислом земної цивілізації. Філософська антропологія (М.Шелер, Г.Плеснер) про природу людини та її місце у Всесвіті. Основні її концепції: біологічна (А.Гелен, А.Портман); культурна (Е.Ротхакер, М.Ландман); релігійна (Хенгстенберг); педагогічна (О.Больнов). Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій, сутність і існування людини, життя і смерть з точки зору екзистенціальної філософії.

Еволюція релігійної філософії 20ст., її переорієнтація від теоцентризму до антропоцентризму. Католицька філософія, її основні течії. Неотомізм (Е.Жільсон, Ж.Марітен, Е.Корет, Ю.Бохенський, К.Ранер, Ф.Ван-Стенберген, К.Войтила та ін.) про роль віри, знання та цінностей в житті людини. Тейярдизм про феномен людини в християнському еволюцоналізмі П.Тейяра де Шардена. “Соціальні теології” (Г.Гуттьєрес, Л.Бофф, К.Бофф, Х.Ассман та ін.) як спроба оновлення соціального вчення католицизму.

Протестантська теологія і філософія: “ліберальна теологія” (А.Гарнак, Е.Трельч); “теологія кризи”, її напрямки: “діалектична теологія” (К.Барт, Р.Ніоур), “екзистенціальна теологія” (П.Тілліх), “безрелігійне християнство” (Д.Бонхоффер).

Проблема знання і мови в філософії 20 ст. Неопозитивізм (Л.Вітгенштейн, Б.Рассел, М.Шлік, Р.Карнап, О.Нейрат, К.Айдукевич, А.Тарський та ін.); постпозитивізм (К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрбенд); структуралізм (Ж.Лакан, К.Леві-Стросс, Н.Фуко); постструктуролізм (Ж.Дерріда, Ж.Дельоз, Ж.Бодрийар, Ж.Ліотар); герменевтика (Г.Гадамер, К.Апель, П.Рікер). Антропологічні орієнтації цих течій. Спілкування і розуміння. Людина як суб’єкт пізнання.

Нові течії філософії 20 ст. – філософія глобальних проблем (А.Печчеі, А.Кінг, Л.Браук, Д.Форрестер та ін.); філософія техніки (Х.Шельскі, Ф.Рапп та ін.). Відображення в сучасних дослідженнях соціокультурного буття людини кінця 20 ст.