Правовий режим території в міжнародному публічному праві

1. Міжнародне-правове поняття території. Види територій

Територія (лат. territorium - простір землі) — це частина географічного середовища, матеріальна основа існування суспіль­ства. Як одна з найбільш загальних ознак держави територія фіксує належність даному суспільству певної частини землі, по­верхні планети — суші, моря, повітряного простору, а також кор­дони території, їх режим.

Оскільки територія є матеріальною базою держави, без во­лодіння якою неможливе її нормальне існування, цілком природ­но, що територіальні проблеми завжди належали до найважли­віших у міжнародних відносинах. Територіальні спори були по­стійним джерелом напруженості й збройних конфліктів. Біль­шість війн, як свідчить історія, виникала або внаслідок прикор­донних конфліктів, або заради намагання одних держав загарба­ти території інших і встановити панування над чужими народами,

У міжнародному публічному праві під територією розуміють різні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнею, надрами і повітряним простором, а також космічний простір з розташованими в ньому небесними тілами.

За основними видами правового режиму вся територія поділя­ється на: а) державну територію; б) територію з міжнародним режимом; в) територію зі змішаним режимом¹.

А. Державна територія — це частина поверхні земної кулі, що окреслена кордонами держави і яка перебуває під її сувереніте­том. її складовими елементами є сухопутні, водні, підземні та повітряні простори. Сухопутна територія включає в себе масиви суші (материк, острів), так звані анклави, тобто такі її відокрем­лені частини, які з усіх боків оточені територіями інших держав і не мають виходу до моря (наприклад, Барле-Хертог — бельгій­ська територія, розташована в Голландії; Кампіоне — територія Італії, розташована в Швейцарії та ін.).

Водна територія, або акваторія, — це води річок, озер, або штучних водосховищ і водних шляхів (каналів), розташованих у межах кордонів даної держави, а також внутрішні й територіаль­ні морські води, які омивають узбережжя цієї держави.

Підземна територія складається з надр. що розташовані під сухопутною та водною територією держави і належать їй до тех­нічно досяжної глибини без будь-яких обмежень.

Повітряна територія — це стовпи повітря над сухопутною і вод­ною територією держави.

До державної території умовно Прирівнюють морські, повіт­ряні, космічні кораблі, які носять прапор або знак певної дер­жави, а також морські кабелі, трубопроводи та будь-яке інше обладнання і споруди, які належать державі.

Б. До території з міжнародним режимом належать земці про­стори, які розташовані за межами державної території і які не на­лежать комусь зокрема, п знаходяться у загальному користуванні всіх держав згідно з міжнародним правом. Складовими части­нами міжнародної території є: відкрите море, повітряний простір над ним і глибоководне морське дно за межами континентального шельфу, космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Ця територія, яка належить усім (res communis), не може знаходитись під суверенітетом жодної держави.

В. До території зі змішаним режимом належать континенталь­ний шельф» і виняткова економічна зона. Ці простори не входять до складу державних територій, проте кожна узбережна держава має суверенні права на розвідку і розробку природних ресурсів, що межують з її континентальним шельфом і економічною морсь­кою зоною, а також на охорону природного середовища цих райо­нів.

Особливий міжнародно-правовий режим встановлено в міжна­родному праві для Арктики та Антарктики.