2 Аналіз умов праці на робочому місці

Змістом розділу є аналіз умов праці на обраному робочому місці – виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також розробка заходів, спрямованих на створення умов праці, що відповідають вимогам усіх норм і стандартів з охорони праці.

Вибір робочого місця здійснюється самим студентом-дипломником з урахуванням теми дипломної роботи. 

Оцінка стану охорони праці в ході виконання певного виду діяльності включає: 

– аналіз трудового процесу;

– аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация та ГК 3.3.5-8-6.6.1-2002;

– аналіз джерел факторів, які впливають на функціональний стан працівника;

– кількісну оцінку умов праці. 

Аналіз трудового процесу здійснюється на основі даних про характер праці, санітарних особливостей виробничих процесів, обладнання, перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці та їх впливу на функціонування організму людини. 

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко - захистом, пожежним щитом.

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Характеристика обладнання, що знаходиться у відділі. Аналіз джерел штучного освітлення.

Визначаються основні посадові обов’язки працівників. Проводиться характеристика обладнання, що використовується. Аналізуються санітарні особливості виробничих процесів,  перероблюваної сировини, проміжного та кінцевого продукту та санітарних умов праці. Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника. 

Аналіз виробничих факторів

У підрозділі варто виділити можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори, а також вплив цих небезпечних факторів на людину і навколишнє середовище.

Для виявлення основних причин і ступеня небезпеки різних виробничих факторів необхідно проаналізувати шкідливі і небезпечні фактори на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация та ГК 3.3.5-8-6.6.1-2002.

Під час проведення аналізу необхідно враховувати всі можливі виробничі фактори: 

– фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів блискість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці); 

– хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту); 

– психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження). 

Оцінку виробничих факторів проводять згідно з критеріями для оцінки умов праці наведеними у ГК 3.3.5-8-6.6.1-2002.

       Провести також аналіз умов праці на робочому місці, вказавши основні технічні характеристики (параметри) обладнання на робочому місці, його призначення, потужність живлення, робочу напругу джерела живлення, режим нейтралі живлячої мережі, робочий діапазон частот, потужність джерел електромагнітних або інших випромінювань, огороджувальні і запобіжні пристрої, систему сигналізації та інше.

На підставі проведеного аналізу умов праці заповнити “Карту умов праці” на робочому місці. (Додаток Б).

Відповідно до ГК 3.3.5-8-6.6.1-2002 установити категорію важкості і напруженості  виконуваних робіт, параметри мікроклімату приміщення, а також відповідність робочих місць і виробничого устаткування загальним ергономічним вимогам за ГОСТ 12.2.049-80. Визначити відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 клас приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом. Визначити категорію виробництва за вибухопожежонебезпекою (НАПБ Б.03.002-2007) і клас пожежонебезпечності приміщення (НПАОП 40.1-1.01-97).

3 Забезпечення виробничої санітарії в умовах виробництва

Для обґрунтування основних напрямів поліпшення умов праці необхідно виявити фактори, які потребують проведення заходів. До таких відносяться фактори, які не відповідають нормативним вимогам (мають бальну оцінку більш 2). 

Заходи щодо поліпшення умов праці потрібно навести за схемою: 

– санітарно-гігієнічні заходи (вентиляція та опалення приміщення, освітлення природне та штучне, захист від шуму та випромінювання); 

– заходи, які забезпечують техніку безпеки (електробезпека, пожежна безпека); 

– організація робочого простору; 

– організація праці та відпочинку. 

Розрахунок захисних пристроїв виконується тільки для санітарно-гігієнічних заходів.

Установлюють категорію важкості робіт, оптимальні і допустимі норми параметрів мікроклімату виробничого середовища (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря) за ДСН 3.3.6.042-99 і ДСП 173-96, норми припливу свіжого повітря, вимоги до чистоти повітря робочої зони.

За наявності джерел електромагнітних випромінювань ВЧ і НВЧ привести характеристику випромінювачів, оцінити інтенсивність випромінювання та вибрати необхідні заходи і засоби захисту від впливу електромагнітних випромінювань відповідно з ГОСТ 12.1.006-84.

Якщо під час експлуатації обладнання на робочому місці з ПЕОМ можливий вплив на обслуговуючий персонал іонізуючого випромінювання, необхідно, керуючись вимогами ОСПУ-2005, обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту. Аналогічно розглядаються засоби захисту від впливу лазерного випромінювання (СанПиН 5804-91).  

У відповідності з ДСН 3.3.6.037-99 передбачити організаційні і профілактичні захисні заходи від шкідливого впливу шумів, ультразвуку, інфразвуку і виробничих вібрацій.

У залежності від характеру виконуваних робіт у відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 обґрунтувати вибір норм штучної (природної) освітленості, системи освітлення, типів застосовуваних світильників і джерел світла, способів їхнього розміщення.

У разі можливого опромінення обслуговуючого персоналу електромагнітним чи іншим видом випромінювання необхідно обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту.

Необхідно оцінити ступінь небезпеки, що виникає в процесі роботи з ЕОМ з точки зору виникнення профзахворювань тривалого впливу несприятливих факторів (важкість і напруженість праці) і розглянути заходи щодо їх попередження.