РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Оптимізація структури капіталу підприємства
Для вітчизняних підприємств в після кризовий період проблеми формування капіталу, оптимізації його структури, раціонального співвідношення різних формуючих його джерел фінансування вимагає все більшого зосередження зусиль як керівників підприємств, його власників, так і науковців. Чимало досліджень проведено як вітчизняними, так і зарубіжними вченими щодо оптимізації структури капіталу і ефективності співвідношення різних джерел його формування для одержання підприємствами оптимального прибитку.
Важливість формування оптимальної структури достатнього обсягу капіталу для всіх суб’єктів господрювання має вагоме значення при їх життєдіяльності з метою підтримки ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, здійснення виробничого процесу і отримувати за це винагороди, у вигляді:
Г-В-Г`, де
Г- гроші власні, позичені і залучені, вкладені в виробництво;
В- сам процес виробництва, на основі Г;
Г`- гроші отримані від В, за мінусом Г залучених і позичених, та сплаті відсотків за їх використання.
Проте, отримання прибутку не є остаточною метою оптимізації структури капіталу – ефективність діяльності підприємств України покращує економічне становище держави та відновлює інвестиційну привабливість для інших суб’єктів господарювання.
Аналіз зарубіжної практики показує, що ніщо так не впливає на створення ринкової цінності компанії у довгостроковій перспективі, як процес управління капіталом. Незважаючи на це, у вітчизняній практиці корпоративного управління даному питанню не приділяється належна увага. Натомість, на більшості підприємствах капітал розподіляється (в рамках процесу бюджетування) згідно потреб у фінансуванні конкретних проектів, а не згідно стратегії довгострокового розвитку компанії. Як результат, інвестиційна стратегія часто не узгоджується з бізнес-стратегією, і, таким чином, не може забезпечити довгострокового зростання ринкової цінності підприємства. Таким чином, політика фінансування діяльності компанії має узгоджуватися із стратегічними напрямами її розвитку.
Залучення капіталу вимагає використання конкретних фінансових інструментів, планування грошових надходжень і видатків, ефективного ризик-менеджменту. Одним із найважливіших показників якості управління капіталом є ступінь оптимальності його структури, що є фактором мінімізації вартості капіталу, необхідного для фінансування довгострокового розвитку компанії. Взагалі, структура капіталу (що є важливим стратегічним параметром компанії) характеризує комбінацію (співвідношення) джерел боргового і власного фінансування, необхідних для реалізації ринкової стратегії компанії. Занадто низька частка залученого капіталу фактично означає, що компанія не використовує додаткове джерело фінансування, (що збільшує вартість капіталу та необхідну норму доходності майбутніх інвестицій). З іншого боку, значна частка залучених коштів у структурі капіталу підвищує вірогідність настання стану неплатоспроможності та, відповідно, збільшує ризики для інвестора, що також підвищує необхідну норму доходності [18, 145].
Проблемами оптимізації структури капіталу займалися Ф. Модильяні, М. Міллер, Т. Коупленд, Т. Коллер, Дж. Муррин, І. Бланк, А. Лукашов, Д. Ковальов, І. Івашковська та ін.
Для подальшої оптимізації капіталу потрібно спочатку визначити вплив різних видів ризику на вартість капіталу.
Таблиця 3.1Вплив ризику на вартість капіталу
|
|
|
|
|
Обумовлені впливом зовнішнього середовища |
Обумовлені впливом внутрішнього середовища |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Ціновий
|
1010 |
↑ |
збільшення залишкової вартості основних засобів |
збільшення ціни на послуги |
наявність ОЗ на підприємстві, амортизаційна політика |
допустимий ризик, втрата конкурентних позицій |
мернізація обладнення |
зільшення цін на послуги впровадження нововведень у виробництві,; збільшення ліквідності підприємства; розвиток існуючої політики управління оборотними коштами.
|
|
|
1011 |
↑ |
наслідки ризику виявляються у вигляді фінансових втрат чи неможливості одержання очікуваного прибутку |
државне регулювання , поява конкурентів |
някісна продукція |
китичний, можливість втрати доходів і прибутку |
зиження рівня цін і тарифів | |
|
|
1100 |
↓ |
Пов'язаний із кількістю нереалізованої продукції |
Зміна попиту, зниження доходів, поява нових конкурентів |
Зниження якості, неефективна політика управління запасами |
Допустимий, недоотримання прибутку |
Зниження конкурентності | |
|
|
1130 |
↓ |
Пов'язаний із розрахунками з дебіторами |
Неплатаспроможність покупців |
Стратегія управління дебіторською заборгованістю |
Допустимий ризик |
Вибір надійних покупців,перевірка їх кредитоспроможності | |
|
|
1615 |
↓ |
Пов'язаний із розрахунками за товари, роботи, послуги |
Валютний курс, конкретні відносини |
Стан платоспроможності підприємства |
допустимий |
Контроль за розрахунками підприємства | |
|
|
2120 |
↑ |
Зміна вартості реалізації оборотних активів |
Зниження ціни на активи,конкуренція |
Недооцінення підприємства з оперативною діяльністю |
Допустимий, уладання договорів з фіскальною ціною |
Зниження конкурентності на ринку | |
|
|
2130 |
↓ |
Пов'язаний із загальногосподарськими витратами |
Законодавство |
Чисельність адміністративного персоналу |
критичний, втрата управління підприємством |
Оптимальна чисельність адміністративного персоналу | |
|
|
2150 |
↑ |
Реалізація товарів та послуг |
Підвищення ціни на транспортування, рекламу |
Неефективна робота логістів |
Допустимий, неефективне управління транспортними витратами |
Оптимізація транспортних витрат | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ліквідності |
1095 |
↑ |
Пов'язаний із збільшенням вартості необоротних активів |
Зміна ціни на необоротні активи, економічна ситуація |
Ревень зношення ОЗ, обсяги необоротних активів |
Позитивні, збільшення ліквідності, зниження конкуренції |
Купівля сучасного обладнання |
Використання основних засобів, що не беруть участь у виробництві іншим шляхом; удосконалення політики збуту та управління запасів |
|
|
1100 |
↑ |
Зниження ліквідних запасів, їх обсягів, конкурентів |
Зміна ціни на запаси,торгові перешкоди в галузі |
Зниження ціни ресурсів,збільшення обсягів запасів, |
Допустимий, збільшення конкурентності |
підвищення якості послуг; пошук нових сегментів ринку для збуту послуг | |
|
|
1104 |
↓ |
облік наявності та pуху поточних товарів |
нездатність визначати або враховувати зміни ринкових умов |
Отримання економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та можливістю достовірної оцінки їхньої вартості |
Допустимий, збільшення конкурентності, збільшення запасів |
накопичення та систематизація витрати | |
|
|
1165 |
↓ |
Зменшення ліквідності активів, зменшення грошових еквівалентів |
Інфляція,цінова політика, конкуренція |
зменшення готівки в касі, дебіторська заборгованість |
Допустимий, зміна ціни на активи, вплив на ліквідність |
Політика управління готівкою, політика управління інформацією на підприємстві |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кредитний |
1130 |
↓ |
Пов'язаний із можливістю неплатежу |
Виконання дебітором своїх зобов’язань |
обсяги авансових платежів; обсяги кредиторської заборгованості; обсяг ДЗ на підприємстві |
критичний для підприємства |
пошук можливостей для укладання альтернативних угод |
факторинг, облік векселів, форфейтинг ризик неповернення боргів передається банку чи факторинговій компанії |
|
|
1500 |
↑ |
Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом та виданими авансами |
Загальна ситуація в країні |
Наявність фінансових ресурсів на покриття податкових зобовязань |
Критичний, втрата платоспроможності |
Створення додаткових грошових резервів | |
|
|
1615 |
↓ |
фінансовий стан на підприємстві та рівень платоспроможністі |
державне регулювання економіки та загальна ситуація в країні |
наявність фінансових ресурсів на покриття взятих забов'язань |
Допустимий |
пошук надійних партнерів; перевірка власної платоспроможності | |
|
|
1620 |
↓ |
пов'язаний із немосжливість платежу по зобов'язаннях |
зміни в законодавстві; податкова політика країни |
фінансові результати підприємсва та його політика щодо витрат |
Допустимий, зменшення грошових надходжень |
контроль за корректним визначенням і оформленням податкових платежів | |
|
|
1630 |
↓ |
пов'язаний із нездатністю підприємства погасити заборгованість з оплати праці та ін. |
конкуренція; інфляція; валютний курс, рівень попиту |
Рівень заробітної плати, обсяг виручки, обсяг надбавок та інше |
допустимий |
оптимізація структури персоналу; підвищення рівня ефективності менеджменту |
|
|
|
1690 |
↓ |
пов'язаний із непогашенням інших поточних зобов'язань |
конкуренція; інфляція; валютний курс |
обсяг виручки; обсяг інших поточних зобов'язань |
Допустимий |
оптимізація структури зобов'язань | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Морального зношення |
1011 |
↑ |
пов'язаний з устарінням ОЗ |
поява у конкурентів нових технологічних розробок |
використання застарілого обладнання |
критичний, можлива втрата конкурентоздатності |
модернізація обладнання |
передача на утримання страховій компанії; впровадження модернізації |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Процентний |
1104 |
↑ |
зміна відсоткової ставки при кредитуванні ОЗ |
Державне регулювання, зміна пропозиції грошових коштів |
наявність надмірного обсягу ОЗ купленого за кредитні ресурси |
Допустимий , підвищення ліквідності |
використання ф'ючерсних та опціонних операцій |
Розвиток існуючої політики управління оборотними коштами |
|
|
1130 |
↓ |
пов'язаний з можливістю невиплати дебіторами кредиту через зростання відсоткової ставки |
державне регулювання економіки; |
процентна політика підприємства |
допустимий, але може спровокувати недоотримання доходу |
вибір надійних покупців; перевірка іх платоспроможності; укладання договорив із заздалегідь зазначеними умовами сплати процентів | |
|
| ||||||||
|
|
1500 |
↓ |
Невиплата відстрочених податкових зобов’язань через підвищення відсоткової ставки |
державне регулювання економіки та економічна ситуація в країні |
недостатня кількість вільних грошових коштів на підприємстві для виповнення своїх зобов'язань та провадження діяльності |
допустимий, але при значному зростанні може стати критичним |
оптимізація фінансової політики підприємства | |
|
|
1615 |
↓ |
пов'язаний із загальним фінансовим станом на підприємстві та його платоспроможністю |
державне регулювання економіки та загальна ситуація в країні |
наявність грошових коштів на покриття власних забов'язань підприємства |
Допустимий |
пошук надійних партнерів; | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Валютний |
1165 |
↓ |
Зміна валютного курсу при здійсненні зовнішньо-економічної діяльності |
Державне регулювання, коливання валютного курсу |
Утримання надмірної кількості грошових коштів в іноземній валюті |
Критичний , втрата грошових коштів |
Страхування |
Прогноз валютного курсу; прийняття рішення про скорочення витрат, зміну політики збуту тощо. |
|
|
1500 |
↓ |
Зміна курсу валюти в році взяття податкових зобов’язань |
Державне регулювання, банківська політика |
Отримання кредиту на податкові зобов’язання |
Критичний , втрата платоспроможності |
Укладання договору з фіксованою сумою платежів | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Товарний |
1130 |
↓ |
пов'язаний з розрахунками з дебіторами |
неплатоспроможність покупців |
неправильно обрана стратегія управління дебіторською заборгованістю |
Допустимий |
Вибір надійних покупців |
лімітування обсягів найбільш ризикованих операцій та проектів; |
|
Бюджетний
|
1135 |
↓ |
пов'язаний із розрахунками з бюджетом (зі сторони держави) |
бюджетна політика держави |
робота відділу бухгалтерії на підприємстві |
Допустимий |
належне виконання зобов'язань та коррекне відображення інформації в звітності |
належне виконання зобов'язань та коррекне відображення інформації в звітності |
|
|
1620 |
↓ |
Пов'язаний з невиплатою наналогів до бюджету |
Бюджетна політика |
Розрахунки з бюджетом |
Допустимий |
Вчасно сплачені кошти | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Достатність капіталу |
1495 |
↑ |
зниження рівня реінвестованого прибутку, наявність неоплаченого капіталу |
державне регулювання економіки та її стан |
рівень доходів; зміна обсягу реінвестованого прибутку |
Допустимий |
оптимізація всієї діяльності підприємства |
встановлення граничного розміру і частки позикового капіталу на різних стадіях життєвого циклу підприємства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ризик фін. стійкості |
1495 |
↑ |
достатній рівень власного капіталу для виповнення власних зобов'язань |
зміни в законодавстві |
втрата фінансової стійкості та конторлю над підприємством |
критичний, існує імоврніть стати банкрутом |
створення резервного капіталу |
вкладання коштів в надійні активи; створення резервного фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Захищеність від ризику
|
1400 |
↑ |
можливий вплив непередбачуваних чинників на статутний капітал |
зміни в законодавстві |
втрата фінансової стійкості та конторлю над підприємством |
критичний, при появі йснує імоврніть стати банкрутом |
створення резервного капіталу; недопущення неоплачуваного капіталу |
вкладання коштів в надійні активи; створення резервного фонду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Операційний |
2150 |
↓ |
ризик пов'язаний із помилкою або неправильною організацією фінансової операції |
Зміна економічної ситуації в країні і кон’юктури фінансового ринку |
неправильна організація, неправильний вибір методу проведення фінансових операцій |
Допустимий, можливі помилки менеджерів |
Ймовірність втрати ресурсів, або недоотримання доходів |
Раціональне використання ресурсів, ймовірність отримання додаткового прибутку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розброс виручки |
2000 |
↓ |
Ризик пов'язаний із зміною виручки від реалізауії |
кон'юнктура ринку, законодавство |
Виробнича та збутова політика |
Критичний, втрата доходу |
Нарощування виробничого потенціалу |
створення фонду ризику, фонду самострахування, кредити і т.д. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розброс прямих витрат
|
2050 |
↓ |
Ризик пов'язаний із збільшенням прямих витрат підприємства |
кон'юнктура ринку, законодавство |
Формування ФОП, розрахунок нарахування заробітної плати |
Критичний, зміна рентабельності |
Оптимізація прямих витрат |
оптимізація витрат на підприємстві та створення фонду ризику, фонду самострахування, кредити і т.д. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розброс рентабельності продаж
|
2000 |
↓ |
Пов'язаний зі зменшенням рентабельності внаслідок зниження виручки |
кон'юнктура ринку |
Цінова політика |
Критичний, зниження зниження рентабельності |
Нарощення виробничого потенціалу |
підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок збільшення потужностей підприємства та створення фонду ризику, фонду самострахування, кредити і т.д. |
|
|
2050 |
↓ |
Пов'язаний зі зменшенням рентабельності внаслідок збільшення витрат |
Постачальники, кон'юнктура ринку |
Політика управління витратами |
Критичний, зниження рентабельності |
Зменшення витрат на сировину та матеріали | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розброс комерційних і управлінських витрат |
2130 |
↓ |
пов'язаний із зміною обсягу адміністративних витрат |
законодавство; кон'юнктура ринку |
політика управління витратами; формування фонду оплати праці; метод розрахунку нарахуваня заробітної плати |
критичний, провокує зниження рентабельності |
нарощення виробничого потенціалу; оптимізація адміністративних витрат |
зменшення витрат по управлінню персоналом |
|
|
2150 |
|
пов'язаний із зміною витрат на збут продукції |
законодавство; кон'юнктура ринку; конкуренти |
конкурентоспроможність продукції; якість продукції; стабільність споживчого сектору |
критичний, провокує можливу втрату доходу |
пошук надійних реалізаторів; оптимізація збутової політики | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розброс прибутку
|
2290 |
↓ |
Ризик пов'язаний зі зменшенням прибутку підприємства |
кон'юнктура ринку, законодавство, державне регулювання |
Управління доходами та витратами |
Критичний, втрата прибутку, потенціалу зростання |
Зменшення витрат та оптимізація доходів |
Збільшення прибутку підприємства |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ефект ризик-менеджменту |
2290 |
↓ |
Вплив політики мінімізації ризиків |
кон'юнктура ринку, законодавство, державне регулювання |
вплив політики управління ризиками на рівень прибутковості |
Допустимий |
Зменшення витрат |
Зменшення чи компенсування збитків при настанні несприятливих подій |
Завдяки данній таблиці можна визначити найбільш ризикові статті балансу та втому числі капіталу підприємства, що перебува не в найкращому стані на данний момент.
Актуальним залишається питання оптимального співвідношення власних і залучених джерел фінансування. Якщо 20-30 років тому у розвинених країнах досить високою вважалася частка боргового капіталу на рівні 40-50 відсотків, то сьогодні прийнятним є відповідний показник на рівні 60-70 відсотків [6, 179]. Оскільки капітал будь-якого підприємства є унікальним, то не можна говорити про єдину універсальну методику оптимізації його структури. У той же час, найбільш поширеною і економічно обґрунтованою є стратегія диверсифікації джерел фінансування, що підвищує гнучкість підприємства у мінливому економічному середовищі.
У багатьох українських компаніях попередня оцінка структури капіталу здійснюється, як правило, лише на основі даних фінансової звітності. У той же час, неадекватність такого підходу є очевидною, а тому розробка будь-яких нормативних значень має базуватися не лише на розрахунку базових показників, а і на детальних статистичних дослідженнях [11, 76]. Визначення оптимальної структури капіталу вимагає застосування як кількісних, так і якісних оцінок структури фінансових джерел. Оцінка показників ефективності управління капіталом має супроводжуватися експертним аналізом різноманітних факторів політики фінансування. В цілому, методи кількісної оцінки структури капіталу поділяються на три групи: аналіз бухгалтерських показників (надає лише приблизну оцінку); оцінка показників на основі фінансового аналізу компанії (передбачає використання показників ризику компанії); моделювання та побудова сценаріїв на основі фінансового аналізу компанії.
Роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні задоволення інтересів держави, власників і персоналу визначає його як головний об'єкт фінансового управління підприємством, а забезпечення ефективного його використання відноситься до числа найбільш відповідальних задач фінансового менеджменту. Кожне підприємство прагне ефективно управляти капіталом та його структурою, тобто досягнути такого співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел коштів, яке б здійснювало максимальний позитивний вплив на досягнення його стратегічних цілей [15, 217].
Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і складних задач, розв'язуваних у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових засобів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість [18, 29]. Таким чином. виникає необхідність у виборі підприємством адекватного та доцільного методу визначення оптимальної структури капіталу.
Один із найбільш ефективних економічно-організаційних методів управління структурою капіталу підприємства передбачає перегляд тих чи інших бізнес-процесів або всієї структури капіталу підприємства в цілому та їх оптимізацію шляхом моделювання процесу управління структурою капіталу. Для побудови моделі пропонується використовувати методології та стандарти, що дозволяють описати діяльність організації. Найбільш розповсюдженим, нескладним у використанні та економним програмним засобом є методологія SADT (structured analysis and design technique) [23, 189].
SADT – це основна методика, що заклала принципи сучасного моделювання, та яка є основою для розробки стандартів IDEF0. Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм удосконалення у вигляді діаграми, наглядно представити послідовність етапів модельованого процесу.
Процес моделювання системи починається з побудування контекстної діаграми, тобто найбільш абстрактного рівня опису процесу оптимізації структури капіталу у цілому.
На другому етапі моделювання відбувається декомпозиція контекстної діаграми, результатом чого є діаграма, яка відбиває сукупність етапів процесу, оптимізації структури капіталу. Контекстну діаграму доцільно декомпонувати на 4 функціональних блоки, у яких реалізуються наступні процеси:
- обрати критерій оптимізації структури капіталу;
- визначити оптимальну структуру капіталу за критерієм максимізації фінансової рентабельності;
- визначити оптимальну прогнозну структуру капіталу підприємства;
- розробити рекомендації щодо формування оптимальної структури капіталу.
Зміст першого функціонального блоку полягає в тому, щоб на основі засад фінансової стратегії підприємства з сукупності існуючих критеріїв оптимізації структури капіталу обрати доцільний для даного підприємства критерій, на основі якого буде проводитися визначення оптимальної структури джерел фінансування підприємства, що і виступає результатом реалізації даного блоку.
На основі отриманих результатів у другому функціональному блоці проводиться визначення оптимальної структури капіталу з використанням обраного критерію (у даному випадку обирається критерій максимізації фінансової рентабельності) на базі даних фінансової звітності досліджуваного підприємства у ретроспективі. Результатом даного блоку виступає розрахунок, що характеризує оптимальне співвідношення власних та позикових джерел фінансування підприємства, що було сформоване у аналізованому періоді.
Третій функціональний блок характеризує процес визначення оптимальної прогнозної структури капіталу. Він реалізується з використанням методу прогнозування на основі часових рядів.
У четвертому функціональному блоці виконується розробка рекомендацій щодо формування оптимальної структури капіталу підприємства у плановому періоді. Вхідною інформацією для даного блоку слугують отримані розрахунки за попереднім блоком, а результатом – загальні висновки та рекомендації. Механізмом, що реалізує всі вказані функціональні блоки, виступає фінансовий менеджер підприємства [7, 207].
Далі, якщо це необхідно, можна більш детально розглянути процеси визначення оптимальної структури капіталу підприємства у ретроспективі та інші процеси, подані у діаграмі, що відображається у декомпозиції відповідних функціональних блоків.
Таким чином, впровадження сформованої структурно-функціональної моделі дає можливість на основі вивчення логічних взаємозв’язків між бізнес-процесами підвищити якість прийняття управлінських рішень щодо оптимізації структури капіталу підприємства.