Тема 7: «Контроль і ревізія матеріальних запасів»

План

1. Завдання і джерела ревізії матеріальних запасів

2. Особливості інвентаризації матеріальних цінностей

3. Ревізія руху та наявності матеріальних запасів

4. Ревізія товарів, тари та МШП

5. Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення матеріальних цінностей

Тести

1. Що не враховується при визначенні розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення товарів:

а). ПДВ

б). Амортизаційні відрахування

в). Індекс інфляції

г). Норми прибутку

д). Акцизний збір

е). Балансова вартість

2. Підприємство придбало через посередницьку фірму 2 комплекти запчастин по 1500 грн. (в т.ч. ПДВ). Сума комісійної винагороди посереднику – 200 грн. (без ПДВ), вартість доставки на підприємство – 50 грн. (без ПДВ), оплата за підключення до мережі газопостачання – 150 грн. (без ПДВ), вартість нових контейнерів для зберігання запчастин – 35 грн. (без ПДВ). Якою є первісна вартість придбаних ТМЦ:

а). 3300 грн.

б). 2750 грн.

в). 3250 грн.

3. Інвентаризація ТМЦ на підприємстві проводиться з метою:

а). Забезпечення своєчасного подання річної звітності

б). Забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства

в). Забезпечення відповідності даних бухгалтерського та податкового обліку

г). Забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку

4. Чи відносяться до запасів малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)?

а). Так, але тільки ті МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року

б). Ні, МШП цілком відносяться до необоротних матеріальних активів

в). Так, але тільки ті МШП, що одразу списуються на витрати виробництва

г). Так, усі МШП відносяться до запасів

5. Суцільним способом перевіряються

а). Сировина, що надійшла від постачальників

б). Готова продукція, що надійшла з цеху на склад

в). Товари, списані внаслідок псування

г). Товари, що надходять у пошкодженій тарі

д). Брак готової продукції

6. Нестачі, що виявилися під час інвентаризації понад норм природного убутку, списуються на

а). Собівартість реалізованої продукції

б). Винних осіб

в). Валові витрати

г). Відповіді а). і б).

7. Яке з визначень вірне для оцінки вибуття запасів за методом ФІФО?

а). Останнім прийшов - останнім пішов

б). Першим прийшов - першим пішов

в). Першим прийшов - останнім пішов

г). Останнім прийшов - першим пішов

8. Нестачі, виявлені у однієї особи, були покриті надлишками таких саме товарів, виявленими у іншої особи в той же період. Чи правомірні такі дії:

а). Ні, оскільки нестачі покриваються надлишками, виявленими у однієї ж особи й в один період

б). Ні, оскільки нестачі покриваються надлишками, виявленими у однієї ж особи й в один період, при умові, що пересортиця сталася внаслідок прорахувань

в). Так, оскільки товари однотипні

г). Ні, оскільки нестачі покриваються надлишками, виявленими у однієї ж особи

9. При визначенні збитку від розкрадання, нестачі, знищення напівфабрикатів, готової продукції враховується

а). Балансова вартість

б). ПДВ

в). Амортизаційні відрахування

г). Акцизний збір

д). Індекс інфляції

е). Норми прибутку

10. Для запасів, одержаних підприємством безоплатно, первісною вартістю є справедлива вартість, тобто сума:

а). За якою можуть бути придбані запаси у інших зацікавлених сторін

б). За якою вже були раніше придбані аналогічні запаси

в). За якою може бути здійснено обмін запасів у результаті операції між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами

11. Взаємний залік надлишків та нестач унаслідок пересортиці допускається:

а). Щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки та нестачі утворилися за один і той же період та в однієї і тієї ж особи

б). Щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки та нестачі утворилися однієї і тієї ж особи.

в). Щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що надлишки та нестачі утворилися за один і той же період

г). Щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і незалежно від кількості за умови, що надлишки та нестачі утворилися за один і той же період та в однієї і тієї ж особи.