Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичний комплекс_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.49 Mб
Скачать

Тема 5. Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень

Мета: розглянути особливості застосування аналітичного методичного інструментарію в процесі прийняття ефективних управлінських рішень.

  1. Системний аналіз в теорії прийняття рішень.

  2. Традиційні методи економічного аналізу.

  3. Математичні методи в економічному аналізі.

  4. Багатопланові аналітичні методи.

1. Системний аналіз в теорії прийняття рішень

Теорія прийняття рішень орієнтується на розробку та пошук оптимальних результатів з досить складних проблем зі значною кількістю зв’язків і залежностей, обмежень і варіантів рішень. Методологічною базою рішення подібних проблем виступає системний підхід, що передбачає певну логіку дій. По суті він являє собою основу вивчення та упорядкування проблеми, що розглядається для подальшого вирішення, як із застосуванням економіко-математичних методів і обчислювальної техніки, так і в ручному режимі роботи. Зупинимося на деяких характеристиках системного підходу (аналізу) більш детально.

Принципова особливість системного підходу перебуває в розгляді об’єкта управління як складної системи з різноманітними внутрісистемними зв’язками між її окремими елементами та зовнішніми зв’язками з іншими системами.

Перевагами системного підходу є можливість врахування невизначеності поведінки елементів і системи загалом, а також забезпечення та узгодженість безлічі цілей при прийнятті рішення, зокрема елементів підсистем із загальними (наприклад, цілей заводу, цехів і дільниць).

У рамках системного підходу з’явилися поняття «велика» або надсистема, що підкреслює різноманіття впливових факторів і самі масштаби задач, що вирішуються. Так, у будівництві великого заводу задіяні десятки підприємств-суміжників, виконуються сотні й і псячі окремих робіт-операцій, пов’язаних між собою технологією, ресурсами, природними умовами, фінансами, законодавчими положеннями. При здійсненні подібних проектів традиційні методи планування та управління неефективні.

Мета системного аналізу полягає в з’ясуванні реальних цілей рішення, що приймається, можливих варіантів досягнення цих цілей, встановленні умов появи проблеми, обмежень і наслідків рішення. Логічний системний аналіз доповнюється математичним аналізом системи. Характерними ознаками системного аналізу є:

  1. рішення приймаються, як правило, відносно окремих елементів системи, тому необхідно враховувати взаємозв’язок елемента ч іншими й загальну мету системи (тобто реалізовувати системний підхід);

  2. аналіз здійснюється за принципом - від загального до окремого, спочатку для всього комплексу проблем, а далі для окремих складових;

  3. першорядне значення мають такі фактори, як час, вартість, якість роботи;

  4. нерідко дані аналізу орієнтують на вибір відповідного рішення;

  5. по відношенню до логічних думок системний аналіз є допоміжним елементом;

  6. системний аналіз дозволяє виділити області, де приймаються логічні думки, і визначити значення кожного з можливих варіантів рішення;

  7. використання ЕОМ необов’язкове, вони застосовуються в окремих випадках як технічні засоби.

Досягнення поставленої мети майже завжди можна забезпечити, використовуючи ресурси різними способами. Ці способи необхідно оцінити та порівняти між собою. Початком для цього є: передусім світогляд людини, яка приймає рішення, знання вимог економічних законів, політичних цілей, прийнятих в суспільстві, стратегії розвитку підприємства. Нельми корисно в цьому плані є оволодіння методами дослідження операцій.

Дослідження операцій окремі автори розглядають як додаток сучасної науки до рішення складних задач, що виникають при управлінні великими об’єктами (системами людей, машин, матеріалів, грошових коштів у сфері виробництва, комерції, державного управління, оборони).

Специфіка даної групи методів полягає в тому, що в розробку науково обґрунтованої моделі системи включають оцінку таких чинників, як вибір і ризик. Це дає можливість визначати і порівнювати наслідки різних рішень, стратегій і способів регулювання.