
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
Вся история человечества свидетельствует о том, что война – это неотъемлемая, врожденная составляющая человеческого существования, точно так же как тяга к игре, пению, снятию стресса, потребность в сатурналиях, маскарадах и т.д. Как утверждал Г.В.Ф. Гегель, животное не знает войны, оно знает иную борьбу, вызванную потребностями в пище, самке, территории для охоты и т.д. Удовлетворив свою потребность, оно довольствуется полученным и не меняет порядок вещей в природе. Не таков человек. Чтобы выйти из животного состояния, он должен выйти за пределы природы, из мира потребностей и стремиться к благам, которые природа не может предоставить и которые находятся вне пределов чисто биологических устремлений. Человек не только стремится удовлетворить свои чисто биологические потребности, но и жаждет признания себя со стороны другого и, более того, подчинения этого другого. Таким образом, война имеет своей целью не только физическое выживание, но и навязывание собственных ценностей другому. Подвергаясь риску потерять собственную жизнь, человек, который не связан с ней на манер животного, озабоченного сохранением своего существования, утверждает свою самость.
Всякая война сопряжена с диалектикой господства и подчинения, свободы и рабства, или, как говорил Фихте, господина и раба: подчиненный или раб не примиряется со своим положением и перестает предпринимать соответствующие усилия для свержения господства и достижения независимости и свободы. На протяжении всей истории каждая война, в ходе которой раб занимал место господина, создает новую историческую ситуацию, преодолевающую прежнюю. Во многом неизбежность войн на протяжении всей истории человечества определялась и определяется фактом разделения людей на тех, которые в случае борьбы предпочитают подчинение смерти, и тех, которые готовы отдать свою жизнь, чтобы защищать свои ценности, сохранить или отвоевать свободу. Первых Гегель называл рабами, а вторых – господами. Возможно, одни из первичных атрибутов взаимоотношений людей составляли отношения господства и подчинения, постепенно приобретшие статус вполне законных и нормальных.
Свобода – воля. Воля – сознательная целеустремленность человека не реализацию тех или иных действий. Источником целенаправленной волевой деятельности человека выступает объективный мир. Отраженный через призму внутренних условий субъекта (потребности, интересы, желания, знания и т.п.) объективный мир создает для субъекта возможность ставить различные цели, принимать решения, поступать так или иначе. Свободна не воля, выбирающая, исходя из желаний субъекта, а воля, которая выбирает правильно, в соответствии с объективной необходимостью. По-видимому, поэтому существует разделение людей на наиболее и наименее приспособленных к жизни, на тех, для кого свобода, говоря современным языком, составляет «наивысшую ценность» , и на тех, для которых характерна склонность к «бегству от свободы» . Вечной неизбежной спутницей свободы является стремление быть лучше и выше других, подчинить своей воле этих последних, воля к господству над другими, или, как сказал бы Ф. Ницше, воля к власти. Существует значительная доля истины в доводах представителей реализма, восходящего к Н. Макиавелли и Т. Гоббсу, по мнению которых, стремление к господству составляет врожденное свойство человека. Точно так же дух господства и стремление к господству всегда составляли ведущий фактор мировых процессов.
Свобода во внешнем проявлении интенциональна. Личности свойственно стремление к самореализации. Однако для реализации свободы необходимы и соответствующие внешние, социальные условия. Георг Гегель считал, что именно современное государство, в котором достигнут синтез партикулярного и универсального, способно реализовать конкретную свободу. Поскольку война является средством достижения свободы, и государство реализует эту конкретную свободу, гражданский мир становится для каждого условием реализации собственной личности.
Следует учесть также следующий момент. Как подчеркивал Карл фон Клаузевиц, «война – это акт насилия, имеющий целью заставить противника выполнить нашу волю» . Более того, война представляет собой проявление человеческого насилия в наиболее интенсивной форме. Вместе с тем она характеризуется целым рядом особенностей, отличающих ее от других форм проявления насилия. Война имеет более или менее четко о6означенные начало и конец, которые, в свою очередь, сопряжены с определенными ритуалами и решением проблемы, которая ее вызвала. Вовлеченные в войну стороны могут забыть прежнюю вражду и вести себя в отношениях друг с другом как партнеры. Верно, что взаимоотношения государств в современном мире нельзя представлять как гоббсовскую «войну всех против всех» . Нельзя также утверждать, будто насилие или его угроза и сейчас постоянно неотвратимо витают над странами и народами. Но все же необходимо признать суровую реальность войн и их неискоренимость из жизни.
В «Генеалогии морали» Фридрих Ницше связывал латинское слово bellum, означающее войну, со словом duellum, означающим дуэль, которое, в свою очередь, выводится из слова duonus, являющегося архаической формой слова bonus, т.е. благо. Отсюда, утверждал Ницше, bonus стало означать человека дуэли, спора (duo), войны. Если воля к власти объясняет сначала борьбу и насилие, то она также помогает понять войну как силовое противоборство групп людей, посягающее на свободу индивида, подвергающее риску саму жизнь. Можно согласиться или не согласиться с этим рассуждением. Но представляется очевидным тот факт, что принцип столкновения двух равновеликих воль уже составляет зародыш борьбы или войны. Первое отношение между людьми, которое родилось в результате войны, – это отношение между поработителем и порабощенным, господином и рабом, отношение к свободе.
Литература:
1. Гегель Г. В. Ф. Философия права. / Г. В. Ф. Гегель ; [пер. с нем. / ред. и сост. Д. А. Керимов, В. С. Нерсесянц]. — М. : Мысль, 1990.
2. Гоббс Т. Сочинения в 2 т. Т. 2 / Сост., ред., авт., примеч. В. В.Соколов; Пер. с лат. и англ. – М.: Мысль, 1991. – 735 с.
3. Клаузевиц К. О войне: в 2-х т. / К. Клаузевиц. — М. : Госвоениздат, 1936. — Т. 1 — 442 с.
4. Ницше Ф. Генеалогия морали. / Ф. Ницше. — СПб. : Азбука, 2010. — 224 с.
Попов Євген
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського