Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона

У розумінні Гюстава Лебона, натовп – це таке скупчення людей, яке являє собою єдину цілу істоту. Сьогодні шлях цієї «істоти» пролягає через країни арабського світу, проявляючись у формі масових народних повстань, внаслідок яких у ряді країн відбулась зміна правлячих режимів.

Першим дослідником мас і натовпів, особливо їхніх соціально-психологічних особливостей, був французький соціолог, соціальний психолог і філософ Г.Лебон. Йому належить аналіз «масової душі» , опис основних чинників, що впливають як на утворення натовпів і мас, так і на позицію індивіда в таких утвореннях. По суті, Г.Лебоном було визначено головні постулати теорії мас і натовпів, які в подальшому розвивалися й іншими вченими та філософами.

Погляди Гюстава Лебона у контексті подій сьогодення є актуальними, оскільки від вивчення причин деструктивної поведінки натовпу залежать результати досліджень з їх ефективного подолання, а отже і мінімізації збитків, не лише економічних (зростання цін на нафту, зупинка національних економік), але й соціально-політичних, які ведуть за собою масові повстання.

Під час масових повстань досить часто мирне населення прибігає до радикальних, жорстоких заходів, які несуть у собі руйнівні дії. Лебон виділяє 3 причини, які пояснюють різний характер окремої людини і натовпу[1, c.19]:

Натовп створює відчуття вседозволеності, могутності, зменшує почуття відповідальності.

Зараза, заразливість (Лебон зазначає, що це явище з розряду гіпнотичних і на нього легше вказати, ніж пояснити) сприяє тому, що всяке почуття, всяка дія є заразливою.

Підвищена здатність до навіювання, гіпнозу, впливу ззовні, на відміну від ізольованої людини.

Розглядаючи історію подій в Африці необхідно зазначити, що першим проявом протесту стало публічне самоспалення 17 грудня 2010 року вуличного торговця фруктами й овочами в місті Сіді-Бузіді (Туніс) Мухаммеда Буазізі, чиї товари конфіскувала влада. Цей інцидент висвітлив проблему безробіття, подорожчання життя та корупції.

Публічний суїцид спровокував низку схожих інцидентів серед людей, які відчули на собі вади діяльності існуючого політичного режиму, при чому похорони загиблих перетворювались в демонстрації протесту. За цим слідувала відставка президента Тунісу, який був при владі 33 роки, що й спричинило хвилю аналогічних акцій протесту в інших арабських країнах.

У праці «Психологія мас» [2] Лебон стверджує, що кожному натовпу необхідний ватажок. Ватажок не обов'язково розумний, тому що розум породжує сумніви. Він діяльний, енергійний, фанатичний. Тільки щиро віруючи у свою ідею ватажок зможе заразити вірою інших. Головна риса ватажка – наполеглива, стійка воля. Тобто розглядаючи ситуацію в арабських країнах можемо стверджувати, що торговець заразив своїми ідеями населення і спрацював «ефект доміно» , який дав поштовх для мобілізації сил повсталих.

Виходячи з положення Лебона що, міркування натовпу примітивні і засновані тільки на асоціаціях, можливо пояснити, чому групи незадоволених в інших арабських країн, в яких існують ті самі проблеми соціально-економічного характеру що й у Тунісі, вирішили, що масові демонстрації аналогічного характеру приведуть до туніського сценарію відставки президента. Проте ними не були враховані відмінності політичних режимів, оскільки в країні, де режим близький до тоталітарного, влада вживатиме значних заходів для придушення масових громадянських повстань, які в результаті в Лівії набули характеру громадянської війни.

Необхідно зазначити, що за Лебоном, подібні акції протесту мають успіх серед натовпу, а отже зумовлюють його більшу агресивність, оскільки найжахливіші речі, названі милозвучними словами(братство, рівність, демократія), приймаються натовпом за благоговінням.

Наразі невідомо, якого фіналу дійдуть масові протести в арабському світі, проте на даний момент світовій економіці та населенню цих країн завдані великі збитки, а відновлення стабільності у регіоні займатиме тривалий час.

Слід підкреслити, що основними відмінними рисами натовпу за Лебоном є відчуття вседозволеності, могутності, швидкість поширення ідей, асоціативність мислення, наявність ватажка або ідейного лідера, діяльність якого є фанатичною. Саме ці відмінні риси були проявлені у ході заворушень у Тунісі та інших арабських країнах.

Література:

1. Панченко А. / [електронний ресурс] — режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_40/Gileya40/P9_doc.pdf

2. Гюстав Лебон. Психологія мас / [електронний ресурс] — режим доступу: http://lib.ru/POLITOLOG/LEBON/psihologia.txt

Мірошниченко Ганна

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна