
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Практика чод в тибетской Ваджраяне
Практика чод (тиб. gcod, отсечение, присечение), возможно, одна из самых эксцентричных практик Ваджраяны, мало освещена в русскоязычной литературе и известна разве что специалистам буддологам, но никак не психологам религии, для которых, мы убеждены, она будет представлять интерес, и редко когда – религиоведам. Ознакомительную функцию призвана выполнить данная работа по формату, как таковая, не могущая претендовать на масштабное и сущностное изложение темы.
Чод, основателем которой считается йогиня Мачик Лабдрон(1031- 1129), практикуется сейчас в традициях ньингма, кагью и гелуг. А в реформированном Бон-по и учении Великого Совершенства (Дзогчен) предлагается адептам как одна предварительных практик на Пути Тантры[1].
Известный буддолог Дж.Туччи считал, что чод является самостоятельной монашеской традицией, имеющей даже свои монастыри(важно заметить, что Туччи путешествовал в Тибет и собирал материал для работы еще до китайского вторжения и потому на данный момент проверить его свидетельства и узнать как оно было «на самом деле» затруднительно, ведь в период «культурной революции» было уничтожено множество монастырей)
В традиции существуют мнения, что родоначальником подобной практики можно считать еще Будду Шакьямуни [3, с. 21] который согласно «Джатаке о тигрице» пожертвовал собой ради выживания голодного животного.
В чем же заключается эта практика, которую в начале работы мы позволили себе назвать эксцентричной? Ее суть в том, что в данной практике йогин приносит в жертву демонам собственное тело. Он удаляется в места, где оставляют трупы и где, по поверьям, собираются ужаснейшие демоны. С собой он берет канлин — дудку из человеческой берцовой кости, дамару —двойной барабанчик, колокольчик, пучок волос, кусок ткани, человеческую кожу или шкуру дикого животного с когтями.[6, c. 126]. Его задачей является посредством сложнейшей визуализации пережить ритуальную смерть: отдать собственное тело на съедение. Патрул Ринпоче, авторитетнейший учитель школы ньингма, писал:
«Подношение лошади или слона в сто раз лушче других подношений;
Подношение детей и жены лучше этого в сто раз;
Подношение своего тела лучше во сто тысяч раз»[ 4, c.404].
«Он (йогин) не молится божествам-защитникам и не совершает им подношений, ибо ему предписано действовать в одиночку, подвергая себя испытанию и доказывая себе, что учение это не просто вымысел. Поэтому он дает полную волю воображению: ужасающие галлюцинации окружают его, разверзаются небеса и вздымаются воды, демонические монстры наседают на него со всех сторон. Но ему велено без страха противостоять этим иллюзиям, рожденным его собственным умом» [6, c. 126]. Элемент осознания нереальности превращает ужасный ритуал в мощнейшую психотехнику. Для адепта Ваджраяны, демоны поедающие его плоть являются никем иным как его собственными омрачениями (сан. klesa). Они — иллюзорные образы, порожденные им самим. Е.О.Торчинов удачно заметил что, «все тантрические тексты высокознаковы, семиотичны и вовсе не рассчитаны на дословное понимание (не забудем, что речь идет о тайном и опасном для профанов учении). Многое в их интерпретации зависит от уровня, на котором текст истолковывается. Так, на одном уровне требование убить родителей может означать искоренение клеш и дуалистического видения реальности, служащих как бы родителями для сансарического существа, а на другом – пресечение движения потоков энергии в позвоночном столбе задержкой дыхания в процессе йогической практики тантр. То же справедливо и для прочих метафор преступления (ср. фразу из паслма 136 «На реках вавилонских»: «И разбиет младенцы Твоя о камень», где под «младенцами» православная церковь понимает грехи)»[5].
Своей ужасающей символикой данная практика, вероятнее всего, обязана влияниям Культа Матери. Похожие техники можно найти у индийских шактистов и махасиддхов. В самих же текстах можно часто встретить обращения «Мать Мачик» (имеется ввиду Мачик Лабдрон ), также матерью называют Праджняпарамиту, на учении о которой опирается чод, что дает ему надежный общемахаянский философский базис. Именно праджняпарамита и учение о Пустоте (сан. sunyata) дает ключ к правильному понимаю практики, где демоны и сам акт жертвоприношения воспринимается как иллюзия. Сам же процесс ритуального умирания напоминает шаманские инициации. С.Гроф связал их с переживанями БПМ[2].
Несмотря на внешнюю маргинальность, чод имеет прочную философскую опору и, преследуя, прежде всего, сотериологические цели, является чрезвычайно мощной психотехникой из «арсенала» Ваджраяны.
Литература:
1. Берзин. А.Основные аспекты дзогчена электронный ресурс http://www.berzinarchives.com/web/ru/archives/advanced/dzogchen/basic_points/major_facets_dzogchen.html
2. Гроф.С. Области человеческого бессознательного электронный ресурс http://psylib.org.ua/books/grofs01/index.htm
3. Кьябже Сонг Ринпоче Комментарий на практику Чод/ Кьябже Сонг ринпоче, Богдо Геген Халха Джецун Дампа Ринпоче; пер. с англ. Л.Паруниной. — М.: Открытый Мир, 2008.—256 с.
4. Патрул Ринпоче Слова моего несравненного учителя. -С-П.: Нартанг, 2007-536 с
5. Торчинов Е.А. Религии мира: опыт запредельного [электронный ресурс] http://psylib.org.ua/books/torch01/index.htm
6. Туччи Дж. Религии Тибета. -С-П.: Евразия, 2005.- 416с.
Кравченко Ілля
Житомирський державний університет імені Івана Франка