
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
В 1962 году ещё молодой Умберто Эко публикует свою работу «Открытое произведение», в которой проводит глубокий анализ новых феноменов культуры (в частности искусства) второй половины ХХ века и делает выводы, которые в значительной степени повлияли на тенденции в развитии философии и литературоведения. Умберто Эко одним из первых обращает своё внимание на новую форму творчества, которая нашла своё отображение практически во всех видах искусства, так называемое «открытое произведение». Эта новая форма предполагала соучастие адресата (читатель/зритель/слушатель) в акте творения произведения. В «открытом произведении» автор лишается своей уникальности и позиции диктатора (как содержания, так и смысла); вместо этого читатель принимает на себя роль со-творца. У. Эко выделяет два типа «открытых произведений». Первые из них представляют собой такого рода произведения, которые «приглашают [адресата] создавать произведение вместе с его автором»[4, 112]. Примерами такой формы могут служить музыкальные произведения, последовательность тактов которых играющий выбирает самостоятельно. Существует и другой тип произведений, которые «физически» завершенные, но «открытые» в более широком смысле, то есть «открытые для постоянного порождения всё новых и новых внутренних взаимодействий, которые адресат должен открывать и выбирать сам в процессе своего восприятия всё совокупности поступающих стимулов»[там же, 112]. Таким образом, Умберто Эко впервые начал говорить о читателе как тождественном и столь же значимом функционально субъекте как и авторе. Эти идеи обеспечили основу для развития новых тенденций в литературоведении и философии, представители которых поддавали критике сложившееся главенство пары автор-текст.
Семью годами позднее (1968 год) уже известный постструктуралист Ролан Барт опубликовал статью «Смерть автора», в которой изложил идеи уже несколько десятилетий имевших место в философском дискурсе, но пока ещё так и не получивших конечной реализации. Публикация данной статьи стала символической точкой разрыва с традиционной культурологической парадигмой. С этого момента фокус внимания окончательно смещается с пары текст-автор на пару текст-читатель. Суть подхода Р. Барта заключается в окончательном упразднении нововременного концепта автора как некоего центра, влияющего на содержание и все возможные интерпретации произведения. Вынесение автора как такового за скобки, позволяет читателю со-участвовать и со-творить текст. Концепт «смерти автора», таким образом, выдвигает на первый план вопрос о том, как именно происходит взаимодействие текста и читателя.
Для того, чтобы далее проследить интересующую нас тенденцию переместимся в 1979 год, когда лежа на морском берегу Ханс Ульрих Гумбрехт с друзьями принял решение о проведении коллоквиумов, задачей которых стали поиски новых возможностей истории гуманитарных наук и путей их реформации. Шесть лет спустя на одном з коллоквиумов Антон Касс или же Карлхайнц Барк предложил новую перспективу в исследованиях – «материальные факторы коммуникации»[2,26]. Впоследствии этот концепт трансформировался Х. У. Гумбрехтом в понятие «производства присутствия». Прежде чем объяснять связь данного концепта с текстом и читателем, необходимо разобрать его терминологическую «составляющую». «Присутствие» в данном контексте означает некое «пространственное отношение к миру», при котором факт присутствия чего-либо абсолютно явен. «Производство» же употребляется в качестве «выдвижения» какого-либо объекта в пространстве[там же,10]. То есть, Гумбрехт применяет данный концепт к культуре в целом (а к литературе и языку в частности), подразумевает специфическое эстетическое переживание, которое буквально «производит присутствие» некоего ощущения. Этот концепт может служить своеобразным ответом на вопрос о взаимодействии текста и читателя в новой парадигме: одновременно с тем, как читатель влияет на «физическую» или же смысловую составляющую текста, текст «манипулирует» читателем, «выдвигая» и «производя» те или иные ощущения.
Кажется уместным рассмотрения одного специфического случая «производства присутствия», который нашел своё отображение в романе Владимира Набокова «Отчаяние». Не углубляясь в подробности, необходимо отметить, что Набоков затевает особую «феноменологическую» игру с читателем. На протяжении романа Набоков предлагает читателю некоторые сведения, но тут же отрицает их. Такое «поведение» автора заставляет чуткого читателя вместо следования за скрупулезными длительными описаниями, предвкушать очередную игру. В рамках вышеизложенной концепции специфика данного текста мне видится в следующем: постоянное вскрытие лжи заставляет читателя отстраниться от самого текста и перестать слепо следовать задуманной автором линии повествования. То есть Набоков предупреждает слияние текста и читателя, «производя» читателя в качестве автономного субъекта.
Таким образом, мне представляется возможным понимание концепта «производства присутствия» как некоего эстетического переживания, которое «выдвигает» читающего/смотрящего/слушающего, делая его сосуществующим во времени и пространстве с «производящим присутствие» объектом.
Литература:
1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика.— М.: Прогресс, 1989. — 616 с.
2. Гумбрехт Х.У. Производство присутствия: чего не может передать значение. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 184 с.
3. Набоков В. В. Набоков В. Приглашение на казнь. Камера обскура. Отчаяние. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 478 с.
4. Эко У. Роль читателя. – М.: РГГУ, 2007.- 501 с.
Коваленко Анастасія
Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького