
- •Тексти подаються в авторській редакції
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Секція історії філософії
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Секція етики
- •Секція філософії і теорії культури
- •Секція української філософії та українознавства
- •Секція російської філософії
- •Секція онтології, логіки, феноменології
- •Концепция синтеза искусств: манифестация идеи всеединства философии космизма
- •Онтологічний зміст поняття «Особистість»
- •Дигресія: сутнісні інтонування та потенційність «поза–знаходження»
- •Парадокси теорії трансцендентального самообґрунтування і перспектива їхнього розв’язку
- •Епістемологічна інтерпретація поняття «смисл»
- •Человек ищущий: в и вне истины
- •Гносеологічний аспект феномена алхімії (на матеріалі «оповіді слуги каноніка» дж. Чосера)
- •Філософія м.М. Бахтіна в контексті філософії події
- •Колективна інтеціональність як онтологічна категорія філософії дж. Серля
- •Истоки обращения к метафизике в современных философских дискуссиях
- •Істина третього роду: онтологія поетичного слова за густавом шпетом
- •Секція історії філософії
- •Міфологічний континуум новочасної доби (б. Де фонтенель)
- •Час як життя душі
- •«Масова людина» у філософській рефлексії хосе ортеги-і-гассета
- •Християнський діалог як методологія читання текстів
- •Уроки dynamis: плотин боковым зрением
- •Антропологічна філософія л. Фойєрбаха та її вплив на подальший розвиток філософської думки
- •Представление о бессмертии и погибели в философии августина аврелия
- •Концепция пустотности дхарм в учении мадхьямиков
- •Проблема містичного єднання у філософії й. Екхарта
- •До питання ірраціоналізму західної християнської містики
- •К вопросу о социально–практическом аспекте концепции знания Платона
- •Традиція дослідження творчості Дельоза та Гваттарі у Франції кінця XX – початку XXI ст.: історико–філософський аспект
- •Секція філософської і культурної антропології
- •Комплекс и перверсия как трансформация Желания Другого
- •Проблема зависти в психоанализе
- •Трансгуманизм: «за» и «против»
- •Пространство события любви
- •Жизнь как ценное бремя?
- •Філософська есхатологія: підгрунтя для існування
- •Двойники в пространстве виртуальности
- •Досвід буття особи в проекті метафізичної антропології сучасного томізму
- •Історична еволюція поглядів людини на культуру міста
- •Міський простір: загальна характеристика
- •Дарування – домінантний символ архаїчних суспільств
- •Екологічна раціональність в антрополгічному вимірі
- •Секція етики
- •Психолоґічні знання як чинник особистої етики
- •Роль экоэтики в коэволюции общества и природы
- •Человек Этический: Цель или средство?
- •Ивашина Роман, Ивашина Елена Белгородский государственный университет справедливость: от платона к н.Н. Страхову. Решение многовекового вопроса
- •Естетично-смислові засади та етичні імперативи науки крізь призму філософської рефлексії
- •Асиметричність стосунку між я та іншим як характерна особливість етико-філософської концепції еманюеля левінаса
- •Аксіологія життя в парадигмі екологічної етики
- •Етика спілкування
- •Секція філософії і теорії культури
- •Срібне століття як культурологічний феномен
- •Дискурс-анализ как стратегия исследования фотографии
- •Основні репрезентації нового націоналістичного дискурсу в українському кінематографі
- •Мріяти вперед, мріяти назад
- •Барокова архітектура в необароковій поезії
- •Опозиція «сакральне-профанне» в аспекті проблеми структурних зсувів культурного простору
- •Репрезентация сексуального образа в постсоветском кинематографе
- •Понятие хореографической культуры в социальной философии
- •Фигура читателя: ретроспектива хх века и новые решения
- •Комунікаційні засади представлення технообразу
- •Сучасне мистецтво крізь призму філософського дискурсу
- •Елементи середньовічної та барокової моделей культури в постмодернізмі
- •Инсталляция как феномен постмодерна
- •Архітектура як текст: концепція палімпсесту
- •Гуманізація чи дегуманізація вищої освіти?
- •Мистецтво як виразник чуттєвої культури і самосвідомості людини
- •Соціокультурні витоки кризи національної ідентичності в Україні
- •Ценность как артефакт (общность vs общество) в концепции ф.Тенниса.
- •Телесность как способ становления женской субъективности в практиках современного искусства
- •Секція релігієзнавства та філософії релігії
- •Догматичні та культові особливості західної та східної церков
- •Релігійна ідентичність сучасного українства
- •Протестантизм в соціокультурному просторі незалежної України: основи віровчення та конфесійна диференціація
- •Термінологічні аспекти дослідження феномену магії
- •Практика чод в тибетской Ваджраяне
- •Любов бога до людини і любов людини до бога за вченням б.Спінози
- •Довіра як основа сповідального відношення з абсолютним ти у рамках філософії м. Бубера та є. Левінаса
- •Естетична цінність природи: православне бачення
- •Обряд вигнання злих духів в католицькій і православній традиціях
- •Утвердження національних християнських традицій у діяльності церковних діячів волині початку хх століття
- •Місце антитринітарних течій в суспільному русі україни
- •Потенциал изучения религиозности современной студенческой субкультуры в социокультурном аспекте
- •Секція соціальної філософії та філософії політики
- •Неопатримоніалізм: на зламі «традицій» і «сучасності»
- •Проблема гуманизма в современном украинском обществе
- •Значення та вплив політичної боротьби на шляху до побудови демократичного суспільства
- •Проблема впливу стереотипів на групову ідентифікацію
- •Іслам та європа у контексті парадигми політичного дискурсу доби постмодерну: мультикультурний вектор та європейські демократичні цінності
- •Методологічний та емпіричний рівень аналізу механізмів влади Мішеля Фуко
- •Ідея Пан’Європи в контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів
- •Влияние сми на политику и развитие демократии
- •Політичний міф у масовому суспільстві: проблема модифікації суспільної свідомості
- •Толерантність як соціально-філософська проблема
- •Актуальні проблеми протидії корупції у вишах
- •К. Калхун: націоналізм як рушійний елемент державотворення
- •Релігія як основа легітимації суспільних інститутів
- •Соціальний феномен самовідречення у контексті теорії р. Кайуа
- •Погляди Микити Шаповала на поняття нації
- •Нация и национальное государство
- •Протести в арабському світі крізь призму «психології мас» гюстава лебона
- •Деформалізація інститутів пострадянської держави
- •Самоорганізаційні засади етноцентричної моделі розвитку українського народу
- •Поняття європи у філософії історії ернста трьольча
- •Передумови та особливості становлення «соціальної держави» за умов ліберальної ринкової економіки
- •Харьковский национальный университет имени в. Н. Каразина война и свобода: диалектика взаимосвязи
- •Стан і тенденції розвитку неурядових аналітичних центрів в Україні
- •Типологія підходІв до реконструкції інтелектуальної історії дослідницької програми соціального капіталу
- •Нова історична соціологія Пьотра Штомпки: «зміни» та суспільне становлення
- •Проблема ритуалу в роботі к. Вульфа «до ґенези соціального. Мімезис. Перформативність. Ритуал»
- •Особенности смыслового наполнения понятия «национальный менталитет» в социально-философском знании
- •Символика современного социума: путь из бытия к кажимости
- •Методологічні інновації у контексті ґендерних досліджень
- •Секція медіа-філософії
- •Медиа и/или сообщение
- •Етика засобів масової інформації в політичних комунікаціях
- •Мем как средство инкультурации
- •Медиафилософия – философия обезболивания
- •Моделі діяльності телебачення: політичний вимір
- •Метод культурної аналітики льва мановіча
- •Воздействие телерекламы на потребителя в современном обществе
- •Філософія інформаційного насильства
- •Фотография в создании воображаемого образа
- •Вплив здобутків теорії інформації на сучасний характер соціальної комунікації
- •Диалог как основа активного конструирования личности в условиях медиакультуры (по работам м.М.Бахтина)
- •Перекройка кинематографа. Нитки питера гринуэя в иголке алена бадью
- •Реалити шоу как манифестация базовых концептов культуриндустрии
- •Секція української філософії та українознавства
- •Ранні релігійні вірування та міфологія дохристиянських слов’ян
- •Українські мислителі 20-30-х років хх століття про новітню західну філософію: підходи, характеристики, проблеми
- •Чи можна засвідчити, що існує слов’янська філософія в наш час?
- •Філософські погляди г. С. Сковороди
- •Народницький та модерністський дискурс в українській культурі кінця хіх – початку хх ст.
- •Проблема формування національної ідеї в сучасній україні
- •Михайло Павлик у пошуках суспільного ідеалу
- •Харків: еволюція самопрезентації міста (на прикладі туристичних путівників)
- •Розвиток сільського зеленого туризму як фактор популяризації етнокультури
- •Вишиванка мого краю
- •«Утаємничене серце»: вираз специфіки українського світобачення
- •Ідея інтертекстуальності у творчості Леся Курбаса
- •Сучасне українське суспільство: морально-етична характеристика
- •Громадські організації національних меншин у формуванні української політичної нації: правовий аспект
- •Українська етнічна культура в філософському, історичному та культурному аспектах (за роботами л.Гумільова)
- •«Єпископські саги» як джерело релігійно-філософської думки та історії християнства середньовічної Ісландії»
- •Образ Чорнобильської трагедії як домінантний фактор інкультурації сучасних українців
- •Секція російської філософії
- •Постмодерн в современной российской философии: проблемы существования
- •Методологічні проблеми вивчення панславізма
- •Історія філософії права к. О. Неволіна
- •Советская идеология и русская ментальность. Соотношение явлений
- •Историческое зарождение и формирование анархических взглядов юного м.А.Бакунина
- •Александр зиновьев – философ, поэт, гражданин
- •Секція «марксистські практики та сучасність»
- •Ідея університету
- •К исследованию специфики отчуждения при постиндустриальном капитализме
- •К исследованию специфики духовного труда в современном капитализме
- •Проблема ефективності парламентаризму та представництва в працях в. Леніна
- •Марксистські практики і сучасність: досвід вітчизняного правознавства
- •Еще раз к вопросу о том, стали ли мы просвещенными. (или от и. Канта и к. Маркса к современности)
- •Секція валеософії та валеоетики
- •Уровень сформированности духовных ценностей у стУдентов в наличии валеологического компонента в программе подготовки
- •Генеза поняття «фастфуд» та його місце у раціоні
- •Використання лабораторних тварин: мета досі виправдовує засоби?
- •Феномен «энергии ци» в аспекте пересмотра парадигмы западной медицины
- •Проблемы человека в контексте валеософии и валеоэтики
- •Валеософское понимание взаимосвязи души и тела человека
- •Місце японської культури харчування у раціоні сучасних українців
- •Феномен творчої діяльності людини в аспекті проходження точки самотрансценденції
- •2. Франкл в. Человек в поисках смысла.
- •3. Головин с. Ю. Словарь практического психолога.
- •Погляд студентської молоді на біоетичні аспекти застосування сучасних валеотехнологій клітинно-тканинної терапії
- •Взгляд на аборты
- •На грани себя-в-жизни
- •Духовно-моральна складова здоров'я студентів
Двойники в пространстве виртуальности
Феномен двойничества интересует людей уже не одно столетие – осмысление иного как все–равно–чужого, не тождественного мне, появляется ещё в древнейших «великих культурах». Вопросы о том, «какой я?», «каким я хочу быть?», «каким видят меня другие» всегда волновал умы. Однако философски этот собирательный концепт – Двойник был осмыслен не столь давно – в XIX веке, с появлением Романтизма как течения, но там он характеризовался только с позиций негативизма. И лишь XX век полноценно открывает поле для синтеза Двойника как феномена культуры и как объекта философского исследования.
Двойники в XX веке многогранны, их классификация требует тщательного анализа. Однако один из аспектов двойничества в эпоху (пост)современности может быть представлен широкой аудитории, так как является, с одной стороны, достаточно самоочевидным, а с другой – весьма актуальным для исследования. Этот аспект – Двойники в виртуальном пространстве, чей генезис и характерные черты требуют пояснения. На подступах к проблеме Двойника, ещё вне контекста виртуальности, заслуживает внимания З. Фрейд с его работой «Жуткое», работа М. Фуко «Слова и вещи», Ж. Бодрийяр с «Символическим обменом и смертью». Однако эти работы, хоть и наглядно демонстрируют предпосылки к осмыслению феномена двойничества, обнаруживают, что целостная концепция с учётом всех возможных аспектов именно двойничества пока ещё не сформирована. Двойники в виртуальности также чётко не проработаны, однако сама виртуальность, как инвариант социокультурной реальности стала тематикой для множества исследований. Виртуальность стала специфическим контекстом массовой коммуникации. Таковая чаще всего возможна на просторах интернета, в форме различных блогов, чатов и общений на форумах. Двойники создаются в СМИ по принципу соединения идеализированных черт – реклама и различные шоу выдают массовые стандарты, где один герой становится агентом основных ожиданий «потребителя» и его идеализированных представлений о себе. К концу ХХ века человеческое сознание постепенно становится медиативным, и у него появляется ирреальный виртуальный двойник. Коммуникация «отрывается» от телесности и такое положение дел может стать точкой опоры для проблематизации.
Виртуальная реальность предлагает мыслящему субъекту шанс для самовыражения, для попытки сохранить своё внутреннее «Я» хотя бы на уровне виртуальности, поскольку именно в ХХ веке диагностируется кризис идентичности (субъект теряется в вариантах самоотождествления и отстраняется от них). Это происходит и из–за кризиса модерна, и из–за того, что проект просвещения привёл к множеству метафизических «смертей», таких как «смерть автора», «смерть субъекта», и пр. Попытки же сформировать идентичность в кризисной ситуации приводят к тому, что, окружённый обилием знаков и смыслов, человек теряется в огромном количестве мнений о нём, а в виртуальном мире, кажется человеку, все может быть иначе. Но проблема–то заключается в том, что попытки виртуального самовыражения оказываются не демонстрацией своей исключительности, а просто ещё одной вехой к потоку идентичностей. В том случае, когда виртуальная проекция личности оказывается полной и самодостаточной, она будто бы отделяется от реального индивида и становится его Двойником. Человек начинает ассоциировать и сравнивать себя со своими виртуальными двойниками, каждый из которых при всей своей полноте и всеохватности призван продемонстрировать либо ту или иную грань личности, либо её идеализированное представление о себе. Каждый такой Двойник, несмотря на то, что является творением своего носителя, пользуется определённой автономией. Он «живёт» в сети и его основные характеристики могут радикально не соответствовать основным психофизическим характеристикам реальной личности (и этот факт уже успел войти в культуру). Реальный субъект уже не «заброшен» в мир, как это мыслил М. Хайдеггер, он «при–сутствует» будто бы в двух мирах одновременно, чередуя периоды активности в реальном и виртуальном мире, «при–сутствуя» и, соответственно, «от–сутствуя» то там, то здесь. Стоит заметить, что виртуальный мир – не единственное «место», в которое может сбегать от реальности запутавшийся индивид, потерявшийся в бесконечности ценностей в попытке обрести подлинную свободу. Потеря пути, цели, смысла приводит слабую духом и волей личность к необременительному, вне–мирному существованию, в котором реальность подчас оказывается «за скобками». Двойник часто вытесняет реальность подобным образом и в такой ситуации сам субъект начинает двигаться в обратном направлении, уходя от своих Двойников в поисках «утраченной реальности». Однако стоит заметить, что виртуальность не случайна выбрана контекстом здесь, так как она является наиболее ярким примером подобного метафизического «ухода». В самых патологических случаях реальная личность просто поглощается или подменяется виртуальным Двойником. Двойник самовыражается, дискутирует, даёт советы, принимает деятельное участие в общественной жизни. А реальная личность, опять же, в крайней ситуации, начинает игнорировать жизненные связи, идентификацию себя в качестве члена семьи, друга, студента, коллеги. Конечно, не следует упускать из виду зависимость такого положения вещей от тех пережитков модерна, о которых говорит в своих работах Ю. Хабермас. Это и идеалы либерализма, такие как равноправие, свобода выбора и самовыражения. Это и реализация гражданского общества, сферы публичных дискуссий. Существуют даже попытки внедрения экономически независимых обитателей в медиа–пространство. Виртуальность представляет вполне благоприятные условия для подобных способов самореализации. Основная проблема, связанная с вышеназванным «типом» Двойников заключается в том, что утопия гражданского общества разрушается в самой сфере виртуальности. Тысячи людей, которые никак не повлияли на изменение подчас неудовлетворительной жизненной ситуации у себя и своих близких в реальности, плодят в неограниченном количестве виртуальных двойников, которые активно коммуницируют, но на самом деле никоим образом не могут повлиять ни на общественные изменения, ни на экономическую независимость, ни на мировоззрение своих виртуальных собеседников. Чем сильнее размыта социальная определённость, чем шире и противоречивее система ценностей, тем сильнее углубляется личность в виртуальное пространство, «убегая» от обыденности в мир, где его Двойника все поймут и оценят, так как он предстанет перед своими виртуальными собеседниками в лучшем свете, и явит себя только в тех качествах и чертах, которые считает своей сильной стороной. Но всё же, вопрос о том, каким должен быть баланс между реальностью и виртуальностью, открыт. Хотя само его наличие уже говорит об определённом заострении внимания философов на подобных проблемах. Раньше Двойник воспринимался как нечто «отличное–от–меня», но отделение Двойника от телоса индивидуальности воспринималось со страхом и непониманием. Теперь он существует автономно и это почему–то никого не настораживает. И если человек нуждается в своих виртуальных Двойниках, то Двойники совершенно спокойно существуют практически без реального человека.
Савинська Інна
Київський національний університет імені Тараса Шевченка