
- •1. Параметри стану тіла
- •2. Ідеальні гази й основні газові закони
- •3. Теплоємність газів
- •4. Перший закон термодинаміки
- •5. Основні газові процеси
- •6. Кругові процеси
- •6 .1. Цикл карно
- •6.2. Теоретичні цикли поршнєвих двигунів внутрішнього згоряння
- •7.Оборотні цикли
- •7.1. Цикли холодильних установок
- •7.2. Цикл повітряної холодильної установки
- •7.3. Цикл парової компресорної холодильної установки
- •7.4. Цикли паросилових установок
- •7.5. Цикл із вторинним перегрівом пари
- •7.6. Теплофікаційний цикл
- •7.7. Регенеративний цикл
- •65082, Одеса, вул. Дворянська, 1/3
3. Теплоємність газів
Теплоємністю називають кількість тепла, яке необхідно підвести до газу, щоб підвищити температуру якої-небудь його кількісної одиниці на 1oС.
Залежно від обраної кількісної одиниці розрізняють мольну теплоємність [с — кДж/(кмоль∙ К)], масову теплоємність [с - кДж/(кг∙ К) і об'ємну теплоємність [с' — кДж/(м3∙ град)].
Для виміру кількості тепла широко користуються також позасистемною одиницею тепла - кілокалорією (ккал). Перерахування кДж у ккал та навпаки роблять по співвідношеннях:
1 ккал = 4,1868 кДж;
1 кДж = 0,239 ккал.
Для визначення значень перерахованих вище теплоємкостей досить знати величину якої-небудь із них. Масова теплоємність може бути визначена як:
,
(3.1)
об'ємна теплоємність
(3.2)
Об'ємна й масова теплоємності зв'язані між собою залежностями
,
(3.3)
де
- щільність газу при нормальних умовах.
Теплоємність газу залежить від його температури. За цією ознакою розрізняють середню й дійсну теплоємність.
Якщо q — кількість тепла, підведеного одиницям кількості газу (або відведеного від нього) при зміні температури газу від t1 до t2 (або від T1 до Т2), то величина
(3.3)
являє собою середню теплоємність у межах t1 ÷ t2. Межа цього відношення, коли різниця температур наближається до нуля, називають повною теплоємністю. Аналітично остання визначається як
(3.4)
Теплоємність ідеальних газів залежить не тільки від їхньої температури, але й від кількості атомів і характеру процесу. Теплоємність реальних газів залежить від їхніх природних властивостей, характеру процесу, температури й тиску.
Для газів особливо важливе значення мають наступні два випадки нагрівання (охолодження):
1) зміна
стану при постійному об'ємі -
;
2) зміна
стану при постійному тиску -
.
Обом цим випадкам відповідають різні значення теплоємкостей.
Між мольними теплоємкостями при постійному тиску й постійному об'ємі існує наступна залежність:
(3.5)
У технічній термодинаміці велике значення має відношення теплоємностей при постійному тиску й постійному об'ємі, позначуване буквою k:
.(3.6)
Якщо
прийняти теплоємність величиною
постійною, то одержуємо: для одноатомних
газів
;
для двохатомних газів
;
для трьох - і багатоатомних газів
.
Для обчислення кількості тепла, яких необхідно затратити в процесі нагрівання 1 кг газу в інтервалі температур від t1 до t2, користуються формулою
(3.7)
де
й
—
відповідно середні теплоємності в межах
від 0º до t1
і
від 0° до t2.
З формули (19) легко одержати вираження для визначення кількості тепла, затрачуваного в процесі при сталому об'ємі й у процесі при сталому тиску.
(3.8)
та
(3.9)
Якщо в процесі беруть участь m кг або Vн м3 газу, то розрахунок кількості тепла проводять по формулах:
(3.10)
та
(3.10)
Якщо теплоємність вважати сталою, то
(3.12)
та
(3.13)
Тут Vн – об’єм при нормальних умовах, тобто об’єм, який займає газ при t=0оС та р=760 мм.рт.ст., якщо об’єм його відомий при яких-небудь t та р.
Для перерахунку використовують формулу:
(3.14)
Приклади.
1. Повітря в кількості 6м3 при тиску р1=3 бар та температурі t1=25оС нагрівається при сталому тиску до t2=130оС.
Визначити кількість підведеного до повітря тепла, вважаючи с=const.
Рішення.
Для даного випадку кількість підведеного тепла можна визначити по формулі
Маса газу визначимо з рівняння Менделєєва - Клайперона
,
а об’єм при нормальних умовах
Для ізобарної теплоємності маємо
Одержуємо
або
Завдання.
1. Скільки потрібно витратити теплоти для нагріву 4 кг повітря при постійному тиску від 100оС до 500оС? Молярна маса повітря 29кг/моль.
Відповідь: Qp=1680 кДж.
2. Визначити масову та об’ємну теплоємність повітря при сталому тиску та сталому об’ємі, прийняв її незалежною від температури.
Відповідь: ср=1,012кДж/(кг·К); с=0,722кДж/(кг·К); ср=1,308кДж/(кг·К);
с=0,935кДж/(кг·К).
3. У сосуді ємністю 300л знаходиться кисень при тиску 2 бар та температурі 20оС. Яку кількість тепла потрібно підвести, щоб температура кисню збільшилась до 300оС? Який тиск встановиться при цьому у сосуді? Залежність теплоємності від температури прийняти нелінійною.
Відповідь: Q=152,8 кДж; р2=3,9бар.
4. У закритому сосуді місткістю 300л знаходиться повітря при тиску 8 бар та температурі 20оС. Яку кількість тепла потрібно підвести, щоб температура кисню збільшилась до 120оС?
Завдання вирішити приймаючи теплоємність повітря постійною, а також враховував залежність теплоємності від температури.
Відповідь: Q=77,3 кДж
5. Питома газова стала аміаку 488 Дж/(кг·К), показник адіабати 1,29. Визначити масову теплоємність аміаку при сталих об’ємі та тиску.
Відповідь: ср=2,171кДж/(кг·К); с=1,683кДж/(кг·К)