3. Організація навчально - виховного процесу

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається І вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів початкової школа ве може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх, навчальних закладах ІІ-ІІІ ступеня -190 робочих днів.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами тощо) та тривалість навчального тижня визначається загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів.

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах - 35 хвилин, у других-четвертих - 40 хвилин, у п'ятих-дванадцятих -45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідним органом управління освітою та установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничого-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Для учнів 5-9 класів спарені уроки допускаються при проведенні лабораторних і контрольних робіт, написанні творів, уроків трудового навчання. У 10-12-х класах допускається проведення спарених уроків з основних І профільних дисциплін (предметів).

При складані розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додаткових розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - 10 хвилин; великої перерви (після 2-го уроку) - 30 хв. Замість . однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовувати 20-хвилинні перерви.

Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на відкритому повітрі і харчування. Дня профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Навчання у загальноосвітніх навчальних закладах нового типу організовується в одну (першу) зміну. До І-го класу приймаються діти, як правило, з б років. Прийом дітей здійснюється за бажанням (заявою) батьків та медичною довідкою про став здоров'я дитини 1 встановленого зразка. Навчання учнів першого класу залежно від місцевих умов може проводитися у загальноосвітньому навчальному закладі, навчально-виховному об'єднанні (комплексі) або на базі дошкільного навчального закладу. При зниженні температури повітря до мінус 20°С при швидкості руху повітря більше 5 м/с і при підвищенні вологості вище 80% для учнів початкових класів та при 1° мінус 24°С - для учнів 5-12 класів, а також при надзвичайних ситуаціях органи місцевої виконавчої влади приймають рішення про тимчасове призупинення навчання учнів.

а)гігієнічні вимоги до розкладу уроків

Режим дня - це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку людини протягом дня. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежать від віку дітей та підлітків.

Важливе значення мають режим та організація навчання у школі. Гігієнічні вимоги до режиму навчання в школі передбачають забезпечення оптимального розкладу уроків і перерв, раціональне поєднання розумової І фізичної праці, організацію підготовки домашніх завдань тощо.

Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з-особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільший рівень працездатності спостерігається в школярів у вівторок, середу та четвер, в ці дні й необхідно давати найбільше навчальне навантаження, значно менший - у понеділок, п'ятницю та суботу. Першими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4-у уроках. 5-й і 6-й уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фізичного виховання.

Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організоване приймання їжі тощо. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих - 20-30 хвилин.

Оптимальна тривалість щоденних домашніх занять для учнів 1-4-х класів становить - 1-1,5 години, для учнів 5-6 класів - 2 години, для учнів 7-8 класів - 2,5 години, для учнів 9-11 класів - не більше ніж 3 години. У процесі підготовки домашніх завдань через кожні 40-50 хвилин слід робити 10-хвилинні перерви, головним змістом яких є активний відпочинок.

Серед підходів щодо впорядкування позаурочної діяльності учнів найбільш адекватним, доцільним та простим є запровадження у повсякденне життя школярів комплексної системи оптимізації вільного часу, складовими частинами якої є наукові принципи раціональної організації позанавчальної роботи (підвищення рухової активності у вільний час до гігієнічно обгрунтованих величин; урахування стану здоров'я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик, а також тенденцій формування психофізіологічних функцій організму), концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (впровадження оптимального рухового режиму, застосування традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання, а також психофізіологічного впливу на організм, проведення самостійних занять у вільний час), методів та засобів цілеспрямованого впливу на функціональний стан організму (психофізичне тренування, психотехнічні Ігри тощо).

Тривалість уроку, його структура, зміст, методика, умови здійснення повинні відповідати всім педагогічним і гігієнічним вимогам. У процесі навчання центральна нервова система дитини зазнає великого навантаження. Слід враховувати, що тривала й інтенсивна діяльність з часом призводить до зниження працездатності організму і розвитку втоми. У зв’язку з швидким спадом активної уваги (через 15—20 хв. від початку уроку) урок у 1-му класі повинен тривати до 35 хв., у 2-му — 35—40 хв., у 3-му — 40 хв. (наприкінці року можна 45 хв.).

У 1-му класі проводиться щодня чотири уроки, у першому півріччі доцільно проводити лише 3 уроки по 35 хв, у другому півріччі — 4 уроки по 35 хв. У 2-му класі рекомендується проводити один раз, в 3-му — два рази на тиждень по 5 уроків. Друга і третя перерви повинні бути по 20-хв., інші — по 10 хв. Складаючи розклад занять слід враховувати, що на початку робочого дня є період “втягування в роботу”, тому першими уроками слід назначати легкі предмети. Для 1-го класу це математика, але не читання чи письмо. Читання доцільно назначати другим уроком. У 2—3-х класах, коли діти вже оволоділи необхідними навичками уроки читання можна ставити першими. Другі уроки відводять для предметів, більш складних за змістом: математики, природознавства. Під час третього уроку у молодших школярів починає розвиватися втома, тому в цей час найкраще ставити ручну працю чи фізкультуру. Ці предмети доцільно ставити в понеділок і в четвер, який є днем початку зниження працездатності для дітей 1-3 класів. Уроки співів як правило ставлять у п’ятницю (або суботу якщо навчання триває 6 днів на тиждень).

Гігієнічні вимоги до навчальних занять у 4—8, 9—10-х класах.У середніх і старших класах значно зростає обсяг навчального матеріалу, ускладнюється його зміст і методи. Тривалість кожного уроку — 45 хв.; кількість уроків протягом дня — 5—6. Найбільшу кількість уроків планують на дні з відносно високим рівнем працездатності (вівторок, середу, четвер). Уроки з предметів, які потребують великого, або навпаки, малого обсягу домашніх завдань з переважно усними або письмовими завданнями (наприклад література, мова) слід розподіляти по днях навчального тижня рівномірно. Уроки з фізкультури, трудового навчання найкраще виносити на понеділок і четвер. Не можна допускати здвоєних або однотипних уроків оскільки це різко знижує працездатність учнів. Як виняток у старших класах здвоєні уроки можуть проводитися з літератури, фізики, хімії (для написання творів та проведення лабораторних робіт). Перші уроки слід відводити для географії, біології, мови; другі-треті — для математики, фізики; четверті — для фізкультури, занять з праці; останні — для малювання, співів.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Тому в розкладі уроків дня молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводишся на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2,3,4 уроках

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня.

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити підмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на ІІ-ІУ уроках дня посеред тижня.

Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Необхідно проводити оцінку розкладу уроків.