
- •Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони:
- •Для організації трудового навчання в школі треба обладнати:
- •Основні гігієнічні стандарти щодо навчальних приміщень:
- •Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так, щоб відстань була:
- •3. Організація навчально - виховного процесу
- •Рангова шкала важкості шкільних предметів:
- •Організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів
- •Забезпечення гігієни навчальних приміщень, праці вчителя й учнів:
- •Реалізація фізіолого-гігієнічних передумов організації навчання на уроці:
- •Гігієнічне навчання й виховання учнів - організація та зміст:
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ
Гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності дітей - основа збереження їх здоров’я.
Гігієна дітей та підлітків є розділом вікової гігієни, що визначає засоби, за допомогою яких формується здоровий організм на все подальше життя. Таким чином, гігієна дитячого віку є надзвичайно своєрідною, як своєрідним є загалом і дитячий вік. Предметом гігієни дітей та підлітків є динамічне (в процесі вікового розвитку) вивчення впливу факторів зовнішнього середовища, в тому числі виховання і навчання, на здоров'я дітей і підлітків. Гігієнічні норми також диференціюються відповідно до віку.
Вирішення гігієнічних проблем соціального та професійного становлення підростаючого покоління передбачає створення здорових, повноцінних, з гігієнічної точки зору, умов побуту, навчання та виховання дітей і підлітків. Але це, в свою чергу, можливе лише при запровадженні ретельно відпрацьованої системи контролю з боку медичних працівників, головним завданням якої є збереження та зміцнення здоров'я.
Особливості організму дітей та підлітків:
Для розробки оздоровчих заходів серед дітей та підлітків застосовують наукові основи вікової морфології та фізіології. Згідно з міжнародною біологічною віковою періодизацією дитячий вік поділяється на такі періоди розвитку:
1. Період новонародження: 1-х днів.
2. Грудний вік: 10 днів-1 рік.
3. Раннє дитинство: 1-3 роки.
4. Перше дитинство: 4-7 років.
5. Друге дитинство: хлопчики - 8-12 років; дівчатка - 8-11 років.
6. Підлітковий вік: хлопчики -13-16 років; дівчатка - 12-15 років.
7. Юнацький вік: юнаки - 17-21 рік; дівчата - 16-20 років.
Протягом перших років життя у дитини вдосконалюється діяльність ЦНС. Відбувається швидке утворення умовних рефлексів.
Для дошкільного віку характерним є незначне зменшення росту і сповільнення процесу скостеніння, закінчується формування мови, інтенсивно розвиваються зір, слух, процеси терморегуляції. У молодший шкільний період росту і розвитку дитини припиняється інтенсивне збільшення маси тканини мозку, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають більш координованими. Інтенсивно розвивається адаптація до умов довкілля. Середній і старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою органів і систем, значною інтенсифікацією росту і розвитку організму.
Особливістю цього віку є статеве дозрівання, якому властиві лабільність психіки, вегетативної нервової системи, відхилення у функції серцево-судинної системи. Інтенсифікуються процеси діяльності кори головного мозку, скостеніння, розвитку скелетних м'язів.
Зміни в організмі, притаманні дітям під час їх росту й розвитку, вимагають дотримання всіх гігієнічних правил і норм, які диктуються їх віковими особливостями.
Фізичний розвиток характеризується безперервним біологічним процесом на кожному віковому етапі. Це сукупність морфологічних і функціональних властивостей організму, притаманних процесові росту та формування. Фізичний розвиток та інші показники здоров'я віддзеркалюють санітарний стан дитячого колективу і населення в цілому. Індивідуальна оцінка фізичного розвитку дозволяє скласти характеристику цілої групи.
Про фізичний розвиток свідчать соматометричні ознаки (довжина та маса тіла, обвід грудної клітки); соматоскопічні ознаки (стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірного жирового шару, кістково-м’язової системи, форма грудної клітки і хребта, форма стопи, ступінь статевого дозрівання); фізіометричні ознаки (життєва ємкість легень, м'язова сила, кров'яний тиск, пульс) і стан здоров'я. Для вимірювання зросту і маси тіла використовують певні прилади .
Форму стопи оцінюють за відбитками.
Для визначення комплексної індивідуальної оцінки всіх показників у їх сукупності застосовують спеціальні таблиці для оцінки, в яких ураховано кореляційний зв'язок між довжиною тіла і кожним іншим показником (маса, обвід грудної клітки тощо). Кореляційний зв'язок визначають за допомогою коефіцієнта регресії, який показує ступінь зміни величини вибраного показника при зміні довжини тіла на 1 см.
Узагальнені дані фізичного розвитку після відповідної статистичної обробки можуть бути використані для оцінки стану здоров'я дитячого колективу в динаміці протягом багатьох років, тобто бути основою для виявлення впливу чинників довкілля на розвиток дітей та підлітків і для раціональної організації їх навчання та відпочинку. Відносно новим явищем, починаючи з 60-х років XX століття, яке то поширюється, то зменшується, є процес, який називається акселерацією. Акселерація – це прискорення темпів росту І розвитку організму дітей І підлітків порівняно з темпами попередніх поколінь. Характерною її властивістю є те, що в сучасного покоління етап біологічного дозрівання проходить і завершується швидше, ніж у попереднього, і проявляється найчіткіше у підлітковому віці.
Процеси, пов'язані з акселерацією, не знайшли вичерпної відповіді в жодній із теорій: космічній, геліогенній, урбанізаційній, генетичній. На сьогодні найбільш вірогідним є пояснення цього явища як наслідку загальної тенденції до змін в біології сучасної людини. Протягом останнього десятиліття наша країна переживає тяжкі часи, а життєвий рівень дитячого населення як стратегічно значущої частини народу України падає. Батьки і державні заклади неспроможні задовольнити елементарні потреби життєдіяльності дітей, забезпечити нормальні умови навчання, виховання, оздоровлення та медико-санітарного забезпечення - усього того, що має вирішальне значення в формуванні здоров"я дітей і підлітків - майбутнього трудового та інтелектуального потенціалу країни. За період перебування в дошкільних закладах хронічна захворюваність зростає на 7-9%. На кінець дошкільного періоду життя дітей відхилення в опорно-руховому апараті мають 30-32%, носоглотки - 21-25%, нервовій системі - 27-30%, органах травлення - 27-30%. Алергічні прояви реєструються у 25% дітей старшого дошкільного віку. Рівня "шкільної зрілості" в 6 років досягає лише половина дошкільників.
За даними спеціальних медичних епідеміологічних спостережень, за період навчання в школі здоров"я дітей значно погіршується. В чотири рази зростає частота виявлення порушень зору, в два рази - органів травлення, в 3,5 раза - нервової і ендокринної систем та функціональних відхилень у серцево-судинній системі.
В середньому в Україні лише 10,0% випускників шкіл можна вважати здоровими, 52,6% - мають серйозні морфофункціональні відхилення, а 36,0% - 40,0% школярів страждають на хронічні захворювання (М. М. Коренєв та ін.). Останніми роками також спостерігається зростання нервово-психічних захворювань у школярів. Тільки 23% дітей можна визнати благополучними, 77% учнів становлять групу ризику, причому 28% з них мають дисфункціональні стани, які виходять за межу норми (М. М. Коренєв та ін.).
Темпи зростання захворюваності підлітків 15-17 років значно вищі порівняно з дітьми молодших вікових груп. На сьогодні в Україні діє 23 тис. дошкільних закладів і 22,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, де щоденно перебуває більше 9 млн. дітей і підлітків, тобто більше 1/6 частини всього населення України. Умови виховання, навчання та проведення дозвілля в цих закладах стають все більш агресивними щодо здоров"я дітей і підлітків.
Без урахування негативних наслідків щодо впливу на підростаючий організм порушуються гігієнічні принципи організації навчального процесу.
Збільшується термін навчання в школі (до 12 років), зменшується вік дітей, що навчаються в школах, підвищується навчальне навантаження на учнів, зменшується кількість класів та груп у загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних училищах та збільшується їх наповнюваність. Змінюються і вводяться нові навчальні програми та підручники, в т. ч. і комп"ютерні, які повинні мати гігієнічну оцінку щодо їх безпеки для фізичного і психічного здоров"я школярів.
Проведене за єдиною схемою в 2001-2002 рр. обстеження всіх загальноосвітніх закладів України виявило, що матеріально-технічний стан середніх загальноосвітніх навчальних закладів і їх оснащення не відповідають гігієнічним вимогам до умов для повноцінного і гармонійного розвитку дітей: спортивні зали мають 68% із обстежених 13 620 закладів, актові зали - 45%, обідні зали - 70%, приміщення для подовженого дня - лише 9%.
Кабінети комп"ютерної техніки обладнані в 30% навчальних закладів, комп"ютерне обладнання яких відповідає гігієнічним вимогам в 75% випадків, а спеціальні комп"ютерні меблі є лише в 31% кабінетів. Навчальними меблями повністю забезпечено 77% навчальних закладів.
Навчальні приміщення за функціонально-планувальними показниками та освітленням не відповідають гігієнічним вимогам більш як у 20% шкіл. Фактична наповнюваність навчальних закладів перевищує проектну серед міських - в 28%, сільських - 5,3% шкіл.
Навчання у 2-2,5 зміни здійснюють у 14% (серед міських - в 33%, серед сільських - в 7% шкіл), а початок занять раніше, ніж о 830 - у 23% навчальних закладів, що призводить до систематичного порушення хронобіологічних режимів життєдіяльності дітей.
Аналіз організації медичного обслуговування засвідчив: - лише 18,0% загальноосвітніх навчальних закладів України мають медичні приміщення, що відповідають вимогам ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу"; - забезпеченість медичними працівниками недостатня (лікарями-педіатрами забезпечено в цілому лише 8,9% шкіл: серед них міських шкіл - 24,7% та сільських - 1,4%); - медичними оглядами в 2002-2002 навчальному році були охоплені 86,7% учнів у міській місцевості і лише 51% - в сільський; - в умовах навчального закладу лише в 20,5% шкіл проводяться профілактичнооздоровчі заходи щодо оздоровлення учнів з порушеннями у стані здоров"я. Результати гігієнічного вивчення фактичного харчування учнів різних регіонів України виявив ряд суттєвих порушень харчування школярів: - раціони харчування мають недостатній енергетичний вміст: енергетична цінність раціонів в деяких регіонах (сільська місцевість Херсонської та Київської областей) нижча від нормативної на 20-25%; - раціони харчування розбалансовані за вмістом білків, жирів, вуглеводів, тобто порушено співвідношення основних нутрієнтів (у більшості регіонів раціони не містять достатньої кількості тваринного білка та рослинного жиру); - в раціонах харчування - дефіцит вітаміну А (19-38% від потреби у дівчат та 19-47% у хлопців) та мікронутрієнту кальцію (27-42 % від потреби у дівчат та 34- 44% у хлопців); 24 - серед шестирічних учнів перших класів функціонально не готові до систематичного навчання в школі ("незрілі") 46,4% дітей, серед семирічних - 22,5%; - серед "зрілих" учнів вірогідно вище (в 5,9 раза) кількість учнів, у яких протягом навчального дня не спостерігаються ознаки стомлюваності: відповідно 25,0% серед "зрілих" і 4,2% серед "незрілих" учнів; - серед семирічних учнів у динаміці навчання не спостерігаються ознаки стомлюваності у 22,9%, серед шестирічних - лише у 10,7%, що в 2,1 раза менше (рі 0,05); - лише половина учнів (50,0%) має середній та високий рівень функціонального стану організму, а решта дітей відчуває напруження функцій серцево-судинної, дихальної та нервової систем, що вимагає подальшого поглибленого вивчення реакцій організму школярів в динаміці їх
навчання.
Для забезпечення необхідних для збереження здоров"я дітей умов життєдіяльності науковцями та фахівцями практики з гігієни дітей і підлітків розроблено ряд нормативних документів, які регламентують гігієнічно обґрунтовані умови навчання, виховання і оздоровлення: -
ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу"; - ДСанПіН 5.5.6.009-98 "Влаштування і обладнання кабінетів комп"ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп"ютерах"; - ДСанПіН 5.5.5.23-99 "Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів"; - розроблено проект "Державних санітарних правил і норм щодо улаштування, утримання та організації діяльності позашкільних навчальних закладів"; - на розв"язання соціальної проблеми припинення дитячої бездоглядності в Україні спрямовані ДСанПіН 5.5.3.052-99 "Тимчасові санітарні правила і норми улаштування, обладнання, утримання притулків для неповнолітніх та організація харчування і медичного забезпечення дітей"; - розпочата розробка державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до влаштування, утримання та режиму роботи комп"ютерних ігрових клубів".1. Загальні положення.
Загальноосвітній навчальний заклад функціонує у відповідності з"Положенням про загальноосвітній навчальний заклад", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 964, створює необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяє вихованню морально і фізично здорового покоління. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу.
а) Земельна ділянка.
Існує багато типів шкіл: загальноосвітні, гімназії, ліцеї, коледжі, школи з різноманітними нахилами навчання, школи продовженого дня, школи-інтернати тощо. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та" інших об'єктів, що е джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами.
Санітарно-захисні зони слід затверджувати згідно з додатком до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів", затверджених Наказом МОЗ України від 19.06.96р. № 173
Будинки шкіл розташовують на земельних ділянках з відступом від червоної лінії не менше ніж на 25 м. Відстань від межі ділянки до житлових будинків повинна бути не меншою 10 м. Розрив між будівлями школи та житловими і громадськими - не меншим ніж 50 м.
Площу земельної ділянки шкіл визначають пропорційно до кількості учнів. Для початкових шкіл, кількість учнів в яких менше 40 чоловік, площа ділянки повинна становити 0,3 га; шкіл, кількість учнів в яких становить до 80 учнів — 0,5 га; для неповних середніх шкіл з кількістю учнів до 300 - 1,7 га; для середніх шкіл на 600 учнів - 2,2 га; для середніх шкіл до 800 учнів - 2,5 га; 1580 - 3,0 га та 1960 - 4,0 га; шкіл-інтернатів на 280 учнів - 2,0 га, шкіл-інтернатівна 340 учнів - 2,2 га. В умовах реконструкції площу земельної ділянки шкіл можна зменшити, але не більше ніж на 20 %.
Територію школи обгороджують, озеленюють і розбивають на зони: навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, господарську та зону відпочинку. Площа озеленення повинна складати не менше 40-50 % від загальної площі ділянки. По межі земельної ділянки влаштовують зелену смугу шириною не менше 1,5 м, а з боку вулиці - не менше 6 м.
Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони:
- навчальна; - навчально-виробнича; навчально-дослідна; фізкультурно- спортивна;- відпочинку; сільськогосподарська (для шкіл в сільській місцевості); житлова.
У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: основні (класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії, спортивний зал, майстерні для трудового навчання) та допоміжні (приміщення для денного сну шестиліток, спокійних ігор, гардероб, рекреації, бібліотека, медичний кабінет, буфет, їдальня, умивальні й туалетні кімнати та ін.) приміщення, актовий зал, адміністративні тощо.
Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів І-ІV класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп.
Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин.
Кабінети з предметів які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10 12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів - 2-4 на один предмет (залежить від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі. Спортивну зону будують у глибині ділянки. Основними її елементами є гімнастичний майданчик, який, у свою чергу, обладнують підвісним знаряддям (жердини, кільця, канат), гімнастичною стінкою, брусами тощо.
На гімнастичному майданчику виділяють місце для виконання вільних вправ, бігову доріжку, місце для стрибання, метання, розміщення гімнастичного знаряддя. Волейбольний майданчик повинен мати розміри 18x9 м, к повинен мати розміри 18x9 м, баскетбольний -26x14 м або 22x12 м, футбольне поле - 109x69 м або 90x50 м, ігровий майданчик - 25x13 м. Спортивний майданчик для гри з м'ячем слід розміщувати на відстані не менше 10 м від вікон школи або відділяти від них смугою зелених насаджень. Волейбольні, баскетбольні та інші фізкультурні майданчики можна розташовувати на віддалі не менше 25 м від стін найближчих будівель, що мають вікна. За периметром ділянки влаштовують смугу зелених насаджень.
Будівлі шкіл проектують переважно триповерховими. Склад І площі приміщень визначають з урахуванням необхідності розміщення спеціальних приміщень для організації діяльності груп продовженого дня. Школи повинні мати такі групи приміщень:
а) навчальні приміщення для учнів 1-3(4)-го класів;
б) навчальні кабінети для учнів 4(5)-11-го класів;
в) кабінет обслуговуючої праці;
г) приміщення навчально-спортивного і культурно-масового призначення;
д) приміщення для продовженого перебування учнів, їдальня, бібліотека, адміністративно-господарські приміщення та приміщення медичного забезпечення.
Для учнів 1-4-го класів передбачається необхідна кількість окремих класних кімнат, для учнів 5-11-го класів – спеціалізованих навчальних кабінетів, обладнаних меблями, які відповідають зросту учнів. У великих школах необхідно мати по 2-3 кабінети на кожний предмет, які призначені для різних вікових груп.
У будівлях шкіл для розміщення кабінетів рекомендується використовувати переважно віковий принцип з вертикальними або горизонтальним зв'язком між приміщеннями. На першому поверсі розташовують приміщення —майстерні, кабінети військової підготовки та технічних засобів навчання, лабораторія біології, на другому - кабінети для учнів 5-8 класів, на третьому - кабінети для учнів 9-11 класів. Не слід допускати розміщення навчальних приміщень у підвальних або цокольних поверхах. На кожному поверсі та у блоці навчальних приміщень розташовують санітарні вузли для хлопчиків і дівчаток. Залежно від кліматичних умов, при входах у приміщення доцільно влаштовувати тамбури (подвійні або потрійні).
Кожну класну кімнату і навчальний кабінет розраховують на 25 чоловік для учнів 14 класів і на ЗО чоловік - для учнів 5-Й класів. Площа класних приміщень повинна бути не меншою ніж 50 м2, висота - не меншою ніж 3 м. Вхід у навчальні приміщення необхідно проектувати з боку передніх столів, або парт. Кількість приміщень, які мають вхід з боку задніх столів, або парт, не повинна перевищувати 25 % від загальної кількості цих кімнат. У всіх школах, незалежно від кількості лабораторій, повинно бути не менше трьох лаборантських приміщень (фізики, хімії і біології) площею 15 м2 кожне. Лаборантські приміщення потрібно розміщувати су-міжно з відповідними лабораторіями і з'єднувати їх дверима.