3.2. Характеристика підготовки дошкільників до школи в умовах сільської місцевості

Якщо розглядати якість освіти в сільських дошкільних навчальних закладах за критеріальними рівнями навчально-виховної роботи з дошкільниками (розроблені, й представлені группою працівників НМЦ середньої освіти МОН України),то вони не завжди відзначаються високими показниками .

Починаючи з 90-х років, чітко виражена тенденція до зменшення кількості дошкільних закладів як міських, так і сільських. За ті роки закриті чудові з них, втрачено багато напрацювань педагогів-дошкільників. Зменшення мережі дошкільних навчальних закладів частково пояснюється демографічною ситуацією. Так, за даними 1998 року, в Україні було понад 3 000 сіл, девпродовж останніх п’яти років не народилося жодної дитини. У Сумській області– 223 “бездітних” села, Харківській – 253. Соціальні умови впливали і на платоспроможність батьків, які , у свою чергу, не могли забезпечити право дітей на дошкільну освіту. Надмірна зайнятість батьків сільськогосподарськими роботами не дає змоги приділяти багато часу

своїм малюкам. Тому розвиток їх від 3 до 6 років залежить від інтелектуального рівня дідусів і бабусь або впливу вулиці. Таким чином конституційне право кожної сільської дитини на повноцінну дошкільну освіту не завжди реалізувалося. Відрадно, що останніми роками така ситуація дещозмінилась. Кількість дошкільних закладів збільшується, покращуються умови перебування дитини в дитячому садку, якість навчально-виховних послуг. Однак усе це відбувається здебільшого за рахунок ентузіазму працівників дитячого садка та батьків. І, нажаль, так мало можемо навести позитивних прикладів, коли в сільських керівників є глибоке розуміння важливості дошкільної освіти для всебічного розвитку особистості. Нині маємо Закон про дошкільну освіту, серед основних завдань якого – забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти (Ст. 2) незалежно від того, де народилася дитина: чи то у місті, чи в сільській місцевості.

Фукціонування сільських дошкільних закладів та організація навчально-виховного процесу в них має певні особливості– близькість до природного оточення. Здавалося б, дійсно, низький рівень матеріальногозабезпечення, брак науково-методичної літератури та інше. Власне у цьому напрямі сільські дошкільні заклади у виграшному становищі , бо розташовані ближче до природних умов.

Особливістю діяльності сільського дитячого садка, що впливає на навчально-виховний процес, є навколишнє природне середовище. На природу, як важливий засіб гармонійного всебічного розвитку дитини, вказували письменники та видатніпедагоги, зокрема Я. Коменський, К. Ушинський, С. Русова, В. Сухомлинський. Адже вона своєю різноманітністю, динамічністю приваблює дітей , дає їм багато радісних емоційно насичених естетичних переживань. Їх манять і зачаровують зелені луки, ліси, квіти, дерева, метелики, різні тварини. Вчаться спостерігати, порівнювати, зіставляти, аналізувати.

У малюків розвивається допитливість, виховуються такі позитивні моральні якості, як доброта, милосердя, співчуття, лагідність, ніжність, справедливість, бажання турбуватися про рослини, менших братів своїх – тварин.

Діти вчаться емоційно сприймати навколишній світ через природне довкілля. Не все може бути доступним для розуміння за самостійного спілкування з природою, далеко не завжди формується правильнее ставлення до природних явищ. Тому педагогові сільського дошкільного навчального закладу необхідно добре продумати роботу щодо використання природного довкілля у всебічному розвитку дитини, максимально забезпечуючи реалізацію пізнавально розвивальних, навчальних та вихованих цілей. У діяльності сільських дошкільних навчальних закладів відстежується ряд недоліків і труднощів, з яких найбільш типовими є: часто відсутність державної та підтримки з боку сільської влади дошкільногозакладу. Інколи низький рівень поінформованості з різних галузей знань, що негативно впливає на загальний розвиток дошкільників та їхню підготовку до школи. Не завжди повна кадрова забезпеченість. Робота педагога з нечисленним різновіковим контингентом дітей. Знижені можливості сільського вихователя для загальнокультурного духовного вдосконалення (віддаленість від культурних закладів, бібліотек, театрів, музеїв тощо). Низька забезпеченість науково-методичною літературою, фаховими журналами, методичними посібниками. Сільський педагог-дошкільник не завжди має можливість передплачувати педагогічну та методичну літературу. Недостатня самоосвітня діяльність сільського педагога-дошкільника. Низький рівень внутрішньосадкового керівництва і контролю.

Специфіка діяльності сільського дошкільного закладу (часто завідувач поєднує посади завгоспа, вихователя та ін.) не дає можливості організувати працю педагога так, щоб вона якнайкраще сприяла його професійному зростанню.

Виходячи із сказанного вище, з метою забезпечення права сільської

дитини на дошкільну освіту доцільно здійснювати цільовий підхід, що є засобом концентрації зусиль усіх учасників навчально-виховного процессу (працівниківДНЗ, батьків, громадськостітощо) для реалізації завдань розвитку, виховання та підготовки до школи дітей сільської місцевості. Суть цільового підходу полягає у виробленні стратегічних напрямів розвитку сільського дошкільного закладу; створенні програми розвитку сільського дитячого садка з чітко визначеними завданнями, прогнозованими результатами, що узгоджуються з кадровими, матеріально-технічними та іншими умовами, ресурсами, резервами, відповідним розвивальним середовищем, які є у конкретному дитячому садку. Цільовий підхід передбачає підвищення якості формування педагогічної компетентності сільських педагогів-дошкільників та формування елементів навчально-виховної компетенції дитини. Нинішнє життя сільського дитячого садка, перспектива його подальшого розвитку великою мірою залежать від того, наскільки дошкільний заклад та його працівники зуміють пристосуватися до сучасних економічних відносин.

Отже, для забезпечення якісної дошкільної підготовки в селі важливий акцент робиться на педагогічну майстерністьисільського педагога -дошкільника. Завдань, спрямованих на підвищення якості навчально –виховного процесу в сільських дошкільних навчальних закладах, надзвичайно багато, вирішити які можуть кваліфіковані фахівці дошкільної справи. Фахова підготовка сільських педагогів-дошкільників здійснюється під час самоосвітньої діяльності, через підвищення кваліфікації в міжкурсовий період та у процесі систематичної курсової перепідготовки, основні завдання яких: формування навичок самоосвітньої діяльності, особливо у віддалених селах, де нема достатньої наукової та методичної літератури з проблем дошкільного виховання. Віддаленість між селами створюєтруднощі в проведенні методичних об’єднань та інших форм підвищення кваліфікації ; позитивної мотивації, бажання підвищувати свій рівень для того, щоб забезпечити виконання навчально-виховних завдань; допомога керівникам дошкільних навчальних закладів у формуванні в дошкільних працівників відповідальності за рівень знань, умінь і навичок дітей; підготовка педагогів до здійснення особистісно орієнтованого підходу щодо взаємодії з дітьми; спрямування завідувачів дошкільними навчальними закладами до вдосконалення стилю керівництва малокомплектними сільськими дитячими садками; надання підсиленої допомоги сільким педагогам-дошкільникам; вироблення уміння керівників ДНЗ знаходити можливості для покращення матеріальної бази дошкільного закладу.

Навчально-виховний процесс у сільських малокомплектних дошкільних навчальних закладах необхідно будувати на діагностичній основі всебічного, систематичного й науково-обгрунтованого вивчення психологічних індивідуальних особливостей дітей. Педагогу слід знати рівень розвитку психічних процесів (уява , увага , сприймання, мислення таін.), умінь орієнтуватись у просторі, визначення продуктивності образної та зорової пам’яті під час розглядання та запам’ятовування малюнків, явищ природи. Бо від цього, особливо від розвитку психомоторних здібностей, значною мірою залежить майбутнє успішне навчання у школі.

З цією метою районні методичні служби повинні надати допомогу психолога ( якщо його немає у сільському дитячому садку).