- •§1. Корпоративні права держави
- •1.1. Поняття корпоративних прав держави
- •1.2. Способи набуття корпоративних прав державою
- •1.3. Управління корпоративними правами держави
- •§2. Специфіка правового становища господарських товариств, учасником яких є держава
- •2.1. Поняття державного акціонерного товариства
- •2.2. Правовий режим майна державних акціонерних товариств
- •2.3. Особливості системи органів корпоративного управління державних акціонерних товариств
- •2.4. Особливості правового режиму дивідендів державних акціонерних товариств, а також акціонерних товариств із часткою держави у статутному капіталі
- •2.5. Обмеження стосовно відчуження майна державних акціонерних товариств
- •2.6. Посилені механізми корпоративного контролю у акціонерних товариствах, в яких є частка держави
- •2.6.1. Контроль у сфері діяльності вищого органу управління
- •2.6.2. Контроль у сфері майнових відносин
- •§3. Територіальна громада як суб’єкт корпоративних відносин
- •3.1. Поняття корпоративних прав територіальної громади
- •3.2. Персоніфікація суб’єкта корпоративних прав, належних територіальній громаді
- •3.3. Управління корпоративними правами, що належать територіальній громаді
- •§4. Облік корпоративних прав держави та органів місцевого самоврядування
- •4.1. Облік корпоративних прав, належних державі
- •4.1.1. Встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави
- •4.1.2. Реєстр корпоративних прав держави
- •4.2. Облік корпоративних прав, належних територіальній громаді
2.3. Особливості системи органів корпоративного управління державних акціонерних товариств
Особливістю системи органів корпоративного управління державних (національних) акціонерних товариств та компаній компаній є її більш істотна складність функціонування порівняно із класичною корпоративною моделлю управління, яка передбачена акціонерним законодавством України для акціонерних товариств – юридичних осіб приватного права. Зокрема:
- функції вищого органу державного акціонерного товариства (національної акціонерної компанії) замість загальних зборів акціонерів виконує орган державної виконавчої влади, уповноважений на те законом чи постановою КМ України. Так, У Законі України «Про управління об’єктами державної власності» (ч. 4 ст. 11) передбачено, що функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, КМ України, ФДМ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному капіталі господарської організації;
- існують особливості роботи системи постійних органів управління та контролю, зокрема, наглядової ради державного акціонерного товариства (національної акціонерної компанії), на яку, з однієї сторони, покладаються посилені повноваження, а з іншої – вона діє на підставі чітко сформульованих доручень, що видаються органом влади, який виконує функції вищого органу управління державного акціонерного товариства (національної акціонерної компанії). Зокрема, відповідно до приписів ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, голосують на наглядових радах відповідно до наданих ФДМ України або уповноваженим органом управління завдань щодо голосування;
- слід вказати на особливості формування органів корпоративного контролю державних акціонерних товариств. Так, у разі якщо корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу господарської організації, до складу її ревізійної комісії включаються представники ФДМ України або уповноваженого органу управління та представник ГоловКРУ України або ДПА України. Головою наглядової ради господарської організації, у статутному капіталі якої корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, обирається представник ФДМ України або уповноваженого органу управління;
- має місце специфіка правового становища керівника державного акціонерного товариства, яке є практично ідентичним із правовим становищем керівника унітарного державного підприємства. Зокрема, передбачається обов’язкове укладення строкового трудового контракту, в якому наявні специфічні умови стосовно забезпечення схоронності та ефективного використання державного майна, переданого державному акціонерному товариству (національної акціонерної компанії), дотримання певного рівня рентабельності, виконання правил державних закупівель тощо.