4.2. Облік корпоративних прав, належних територіальній громаді

Практика обліку об’єктів, що знаходяться на праві власності базових територіальних громад, існує, однак має розрізнений та часто невпорядкований характер. Кожна із територіальних громад самостійно забезпечує облік належного їй майна, майнових та корпоративних прав. В Києві, наприклад, Київська міська рада своїм рішенням від 29 квітня 2004 р. № 209/1419 затвердила «Положення про реєстр корпоративних прав територіальної громади міста Києва», який визначає порядок формування і ведення реєстру корпоративних прав територіальної громади міста Києва, проведення заходів з управління цими правами, координації діяльності органів місцевого самоврядування міста Києва щодо здійснення управління корпоративними правами та надання відомостей, що містяться в цьому Реєстрі, іншим органам відповідно до законодавства України.

Стосовно ж створення консолідованого реєстру об’єктів комунальної власності, то у законодавстві України відповідні правові регулятивні механізми практично відсутні. Програма «Власність народу», що затверджена постановою КМ України від 3 червня 2005 р. № 413, висувала вимогу лише стосовно проведення інвентаризації та створення реєстру об’єктів державної власності.

Зважаючи на вище викладене, можна вказати, що на сьогодні назріла нагальна необхідність в створенні єдиної системи обліку об’єктів комунальної власності у вигляді Консолідованого реєстру об’єктів комунальної власності. Під час створення та функціонування Консолідованого реєстру об’єктів комунальної власності органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні тісно взаємодіяти між собою на підставі прийнятих у відповідному порядку спеціального закону, постанов КМ України та інших нормативно-правових актів.

1 Якщо законом прямо не встановлене інше. Наприклад, у Законі України «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава» від 15 березня 2012 р. передбачено, що рішення про продаж пакетів акцій банків приймається КМ України на підставі пропозиції Мінфіну України, а для проведення продажу пакетів акцій банків КМ України утворюється комісія з продажу таких пакетів.

2 Ч. 2 ст. 4 «Про управління об’єктами державної власності» (ст. 4 доповнено ч. 2 згідно із Законом від 13 березня 2012 р. № 4498-VI).

3 Відповідно до «Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави» управління корпоративними правами держави може також здійснювати уповноважена особа (визначений за результатами конкурсу громадянин або юридична особа, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави).

4 Належить відзначити, що у ЦК України обмежується можливість створення господарських товариств з єдиним учасником (ч. 4 ст. 153 ЦК України – для акціонерних товариств, ч. 1 ст. 140 ЦК України – для товариств з обмеженою відповідальністю, ч. 1 ст. 151 ЦК України – для товариств з додатковою відповідальністю).

5 Згідно з підпунктом «о» п. 18 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, виникають внаслідок перетворення державних підприємств.

6 К.І.Апанасенко. Проблеми участі територіальних громад у корпоративних відносинах // Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 5. – С. 138 – 142.

14