
- •Щоденник з педагогічної практики
- •Загальна характеристика навчального закладу
- •Режим роботи навчального закладу
- •Розклад уроків 10 класу
- •Актив класу:
- •План виховної роботи характеристика класу
- •Основні напрями та форми діяльності класного колективу
- •3. Робота з батьками
- •Потижневі педагогічні спостереження настановча конференція
- •І тиждень (3.09.12 –7.09.12)
- •Іі тиждень (10.09.12 – 14.09.12)
- •Ііі тиждень (17.09.12 – 21.09.12)
- •Іv тиждень (24.09.12 – 28.09.12)
- •V тиждень (1.10.12 – 5.10.12)
- •Vі тиждень (8.10.12 – 12.10.12)
- •Аналіз відвіданого уроку:
- •Самоаналіз уроку
- •V. Домашнє завдання
- •IV.Формування нових знань.
- •Viiі.Оцінювання.
- •II. Основна частина уроку
- •9.Рассказ г. П. Рихтера «Желтая шестиконечная звезда»
- •Звіт - характеристика про педагогічну практику
- •1. Проведення уроків з_______ історії _України__та ___всесвітньої _історії __
- •2. Позакласна робота з навчальної дисципліни історія України та всесвітня історія
- •3. Позакласна робота з учнями класу
Аналіз відвіданого уроку:
Вчитель історії
Клас: 7.
Дата: 4.09.2012 р.
Предмет: історія України
Тема уроку: Культура Галицько-Волинської держави
Тип уроку: урок подачі нового матеріалу.
1. Організаційна структура уроку.
Урок розпочався з привітання до учнів. Обладнання до уроку було готовим: на дошці написані тема та план уроку, виписані основні дати та поняття, карта; кожен учень був забезпечений підручником та зошитами.
2. Санітарно-гігієнічні вимоги до уроку були дотримані.
3. Тип і структура уроку.
Визначення мети було вірне, та доцільне обраному типу уроку. Воно включало єдність навчальної і виховної мети. Були чітко оголошені завдання уроку.
Матеріал був відповідно підібраний програмі і можливостям учнів. Вид навчального матеріалу аналітичний.
Було дотримано чіткого виконання всiх структурних ланок уроку, з раціональним використанням часу.
4. Особливості реалізації на уроці вимог принципів навчання та їх правил.
На уроці використовувався принцип науковості, систематичності, послідовності, практичної діяльності; на уроці застосовувався принцип наочності: використовувалася карта, картинки. Також була присутня робота з джерелом.
Виклад матеріалу був доступний, і міцний за глибиною знань.
5. Раціональність і ефективність використання на уроці методів навчання
Завдання уроку відповідали специфiцi предмету та методам науки. Було здійснено застосування попередніх, набутих знань та вмінь на практиці: робота біля карти. Здійснювалися такі методи, самостійна робота з підручником, індивідуальне завдання.
6. Методи і прийоми та види аналізу й оцінки знань, умінь та навичок учнів
При підбитті підсумків уроку, вчитель об’єктивно оцінив діяльність школярів.
7. Особливості розумової діяльності учнів на уроці
В підготовці до сприйняття навчального матеріалу дітям було задано питання «що таке культура?». Були задіяні прийоми для активізації пам’яті: діти на карті позначали межі Галицько-Волинського князівства. Здійснювалась організація для самостійної пізнавальної діяльності: робота з підручником. Для активізації мислительної діяльності учням створювались декілька проблемних ситуацій.
8. Реалізація на уроці основних вимог складових частин виховання
На уроці здійснювалися принципи розумового та естетичного виховання.
9. Поведінка вчителя на уроці
Чудовий рівень володіння матеріалом. Педагогічний такт присутній. Створювалась атмосфера доброзичливостi i вимогливості. Здатна до організації учнів на навчальну роботу. Чудово володіє комунікативним вмінням. Добре володіє педагогічною технікою. Культура мовлення спокійна виважена, спілкується українською мовою, без вживання слів-паразитів.
10. Результати уроку: висновки і пропозиції
Мети було досягнуто. Діти намагалися, якнайбільше почерпнути інформації, що і продемонстрували на закріпленні знань. Урок мав виховне і освітнє значення. Інформація подавалась доступно.
Самоаналіз уроку
14 вересня 2012 року мною, Сюрменко Оленою Анатоліївною – студенткою-практиканткою, був проведений комбінований урок в 10 класі на тему: «Кампанії 1915 – 1916 рр..». Мета уроку полягала в наступному: сприяти активізації пізнавальної діяльності і знань, навчити учнів аналізувати події та визначати головне, розвинути вміння працювати самостійно, навчити систематизувати отримані знання, розвинути патріотичне мислення виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності та поваги до історичного минулого своєї держави.
На уроці повністю було досягнуто поставленої мети. Учні поглибили свої знання та вміння, навчилися виділяти головне та аналізувати події та явища. Для досягнення поставленої мети насамперед впливала сама атмосфера в класі: учні вели себе спокійно, були уважними, активно працювали на уроці, виконуючи всі поставлені перед ними завдання.
Якість засвоєння учнями знань і умінь на уроці була добра. Учні в кінці уроку самі робили висновки та систематизували нові знання, почуті на уроці. Певна складність була з слабкими учнями. Їм дещо складніше було засвоїти дану тему, але все ж таки, ми подолали цю складність разом.
Методична структура уроку була доцільною. На уроці була і наочність і карта і атласи. Також учні мали змогу працювати як в групах так і індивідуально.
Часові втрати були допущені при груповій роботі. Це було пов’язано насамперед з тим, що всі учні хотіли висловити свою думку відповідно до поставленої проблеми. Саме на цю роботу і було витрачено найбільше часу. Хоча, на мою думку, воно того було варте. Адже діти так краще засвоюють новий матеріал, маючи змогу самостійно думати і аналізувати.
На уроці був досягнутий необхідний рівень знань. Він був трішки нижче високого, але повністю відповідав стандартові.
При виконанні домашнього завдання в учнів не виникло жодних проблем. Весь клас був готовий до уроку і активно брав в ньому участь.
Проведений урок вплинув на мотиви пізнавальної діяльності учнів, їхній інтерес до навчання та відношення до предмета. Адже вони поглибили свої знання про становище на міжнародній арені в період Першої світової війни., що є надзвичайно важливим для їхнього розуміння про становище нашої держави та її минулого. Оскільки на уроці було застосовано різні види роботи то в учнів не зник інтерес до навчання а навпаки, вони були дуже активні та уважні на уроці.
Недоліком уроку можна вважати дещо нераціональне використання часу. Щоб подолати цей недолік необхідно краще організувати дітей у роботі як в групах так і індивідуально, а ще потрібно встановити ліміт часу на той чи інший виступ учня.
Отже, враховуючи всі плюси і мінуси проведеного уроку можна зазначити, що урок був досить плідним, всі учні були задіяні у роботі. Мені вдалося досягти поставленої мети уроку.
ВІДГУК
про проходження педагогічної практики
Сюрменко Оленою Анатолівною
студенткою 5-го курсу інституту історії та філософії
Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького
у Черкаській ЗОШ № 24 І–ІІІ ступенів
Сюрменко Олена Анатоліївна проходила практику в Черкаській ЗОШ №24 з 3.09.2012 р. по 12.10.2012 р. Була закріплена за 10 класом. Протягом практики студентка провела:
- виховну годину на тему: «Конфлікти і способи їх вирішення»;
- позакласного заходу на тему: «Найтяжчі злочини протии людства».
Сюрменко Олена Анатоліївна відвідала велику кількість уроків 10 класу та провела 9 уроків з історії, проявила високий рівень знань з предмету, вміння працювати з дітьми, зацікавила їх цікавими фактами з історії, новинками сучасності. Цікаві форми, та винахідливість у проведенні студенткою уроків дали можливість учням підвищувати свій інтелектуальний рівень, заохочували їх до пізнавальної та пошукової діяльності.
З метою вивчення класного колективу, студентка проводила тестування учнів за кількома психологічними методиками, допомагала порадами у пізнанні себе та оточуючих, змусила їх замислитися над деякими своїми вчинками та рисами характеру. За час практики студентка влилася до колективу 10 класу, який досить тепло її прийняв і всіляко їй допомагав та прислуховувався до неї, протягом усього періоду проходження практики.
12. 10. 2012 р. Кл. керівник 10 кл. Пасічна Т. І. ____________
План-конспект уроку
Наш край в складі королівської Румунії
Мета: ознайомити учнів з історією рідного краю в 1918-1939рр.; продовжувати формувати вміння і навички: здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність шляхом роботи з історичною літературою, збиранням спогадів старожилів, користуватися виступами однокласників як джерелом знань, виступати з повідомленнями на історичні теми; виховувати любов до історії рідного краю, повагу до його визначних людей
Основні поняття та терміни: «Буковинське віче», Хотинське повстання, «бессарабське питання» на Паризькій мирній конференції, підпільна організація «Червоний школяр»
Основні дати: 03.11.1918р. – Буковинське віче, 11.11.1918р. – захоплення Буковини королівською Румунією, 22-23.01.1919р. – Хотинське повстання, 1930-1936рр. діяльність «Червоного школяра в м. Хотин»
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форма проведення: семінарське заняття
Обладнання: книжкова виставка з літератури по історії рідного краю
( додаток 1)
За два тижні до уроку учні ознайомлені з темою уроку, планом та списком необхідної для роботи літератури, які вивішуються у методичному куточку. Завданням учителя є розподілити питання для опрацювання (або ж, запропонувати учням вибрати їх самим), проінформувати про час проведення індивідуальних або групових консультацій. У підготовчий період вчитель і учні знайомляться з матеріалами, що є в шкільній, сільській бібліотеках, кабінеті історії. Учні проводять фото чи відео зйомку видатних місць пов’язаних з даним періодом історії, записують спогади старожилів, готують виставку фото світлин того часу ( можна у вигляді презентації). У зв’язку з обширним матеріалом краще провести семінар під час двох уроків ( пари)
Хід уроку
І. Організаційний момент
Встановлюється регламент на доповіді та доповнення ( для цього вчитель обов’язково враховує думку учнів). Вчитель під час уроку при необхідності проводить корекцію відповідей учнів.
ІІ. Семінарське заняття
Завдання Під час уроку учні складають в зошитах хронологічну таблицю «Наш край в 1918-1939рр.»
План
I. Буковинське віче та його історичне значення
II. Буковина в питаннях міжнародної політики
1.Захоплення Буковини Румунією
2. Вирішення долі Буковини на Паризькій конференції
3. «Бессарабське питання» у відносинах між Румунією та СРСР
ІІІ. Соціально-економічні обриси краю
1.Розвиток промисловості, сільського господарства.
2.Умови життя і праці селян, робітників
IV . Політичні рухи краю
1. Хотинське повстання 1919р.
2. Румунські політичні партії, організації та їх вплив на життя краю
3. Діяльність підпільної організації «Червоний школяр»
4.Реагування населення краю на загальноукраїнські події ( створення СРСР, індустріалізацію, колективізацію, Голодомор 1932-1933рр.)
V. Культурне і духовне життя краю
1. Умови життя і праці інтелігенції.
2. Культурно-освітянський розвиток.
3. Стан науки, театру, музичного мистецтва тощо.
4. Повсякденне життя селян .
V. Наші видатні земляки цього періоду історії.
ІІІ. Закріплення матеріалу
Історичний диктант ( додаток 2) ( взаємоперевірка робіт учнями)
ІУ. Підсумки уроку
Підбиття підсумків проводиться за допомогою методу «Мікрофон».
Вчитель оцінює роботу учнів на уроці