2. Класифікація моделей. Моделі складу та структури системи

Класифікація моделей здійснюється за різними класифікаційнимиознаками: ступінь визначеності, закономірності зміни параметрів моделі,фактор часу, засоби опису та оцінки, природа моделі.

За ступенем визначеності моделі класифікуються наступним чином:

• детерміновані моделі, для яких характерним є те, що при певних значеннях вхідних параметрів на виході можна отримати лише одинрезультат;

• стохастичні моделі, в яких змінні, параметри та умови функціонування, стан системи є випадковими величинами та пов’язані стохастичними залежностями;

• невизначені моделі, в яких розподіл ймовірностей певних параметрів може або взагалі не існувати, або ж бути невідомим.

За закономірностями зміни своїх параметрів моделі поділяютьсяна дискретні, неперервні та дискретно-неперервні. Для дискретної моделі характерно, що множини припустимих значень вхідних і вихіднихпараметрів є дискретними, а у неперервних моделях всі змінні та параметри - неперервними.

За фактором часу розрізняють статичні та динамічні моделі. У статичні моделі всі параметри та залежності співвіднесено до одного моменту часу, тобто в явному вигляді відсутня залежність від часу. Вдинамічних моделях значення параметрів явно залежать від часу. Дуже частодинамічна модель отримується як певна послідовність статичних моделей із рекурентним типом зв’язків між ними.

Залежно від засобів описування та оцінки вирізняють дескриптивніта нормативні моделі. У дескриптивних моделях не використовуютьсявизначені критерії ефективності функціонування системи, тому з їх допомогою лише описується, аналізується її поведінка. Нормативні моделіохоплюють такі критерії, тому вони характеризують норму функціонування системи і використовуються в процесі прийняття управлінськихрішень, при проектуванні систем.

За природою моделі можна виокремити два основних класи: предметні та знакові. Предметні моделі поділяються на природні та штучні, а знакові - на мовні (вербальні) та математичні (аналітичні та імітаційні).

Безперечно, що за допомогою лише моделі типу “чорна скриня” неможливо вивчити внутрішню структуру системи. Для детальнішого опису систем використовують моделі складу та моделі структури. Модель складусистеми відображає, з яких елементів і підсистем складається система, амодель структури застосовується для відображення відношень між елементами та зв’язків між ними. Схематичні приклади зображені на рис. 2.

Рис. 2. Графічне зображення моделі складу системи.

На перший погляд здається, що описати склад системи - це простезавдання. Однак якщо різним експертам дати завдання побудувати модель складу однієї системи, то їхні результати можуть суттєво відрізнятися. Так, наприклад, Тернопільський державний економічний університет з погляду ректора, головного бухгалтера та начальника служби охорони буде складатись із різних підсистем.

Головна проблема при побудові моделі складу полягає в тому, щоподіл цілої системи на частини відносний, залежить від мети дослідження (це стосується також визначення меж системи). Крім цього, відноснимє поняття елемента: те, що з одного погляду є елементом, з іншого -може бути підсистемою.

Черговим кроком у моделюванні системи є модель структури, щоописує суттєві зв’язки між елементами та підсистемами. При використанні графічних моделей будову систем подають у вигляді так званихструктурних схем. Структурні схеми наглядні та містять інформацію провелику кількість властивостей системи.