
- •Тема 1. Математіко-картографічне моделювання стану природного навколишнього середовища в рамках соціоекосистеми
- •Тема 2. Прогнозування антропогенного впливу на навколишне природне середовище і динаміка стану природних систем
- •Тема 1. Методологія прогнозування забруднення повітряного середовища при нормальних експлуатаційних режимах роботи об’єктів-емітентів та при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •Модуль 1. Постановка задачі соціоекологічного моделювання і прогнозування (семестр 7)
- •Тема 1. Математіко-картографічне моделювання стану природного навколишнього середовища в рамках соціоекосистеми
- •1. Наукові витоки та розробка моделі глобальної соціоекосистеми.Завдання соціоекологічного моделювання.
- •1. Наукові витоки та розробка моделі глобальної соціоекосистеми.
- •2. Наукові витоки та етапи математико - картографічного моделювання стану природного навколишнього середовища в рамках соціоекосистеми.
- •2. Проблеми і принципи екологічного прогнозування стану природних екосистем.
- •3. Етапи прогнозування змін довкілля.
- •1. Загальні принципи прогнозування забруднення повітряного середовища хімічно небезпечними об'єктами
- •2. Методи прогнозування забруднення повітряного середовища міст при нормальних експлуатаційних режимах
- •Другий вид прогнозування
- •3.Методи прогнозування хімічного стану довкілля і враження людей при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •4. Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті за методикою рд 52.04-253-90
- •2. Короткостроковий прогноз метеорологічних умов, не сприятливих для розсіювання домішок
- •3. Практичне застосування методів короткострокового прогнозу
- •2. Три основні рівні організації живого на планеті
- •3. Механізми саморегуляції в живих системах біосфери. Основні особливості потоків інформації і типи регуляції у живих системах біосфери
- •4. Взаємини між системами і підсистемами
- •5. Класифікація збурюючих дій на живі екосистеми
- •2. Принципи системного підходу
- •3. Сутність системного аналізу та його предмет
- •4. Історія розвитку системного підходу
- •2. Класифікація систем
- •3. Зв’язки (потоки). Види зв’язків
- •4. Структура системи
- •5. Ціле (цілісність) та елемент
- •2. Етапи системного аналізу
- •3. Методи системного аналізу
- •2. Класифікація моделей. Моделі складу та структури системи
- •3. Методи моделювання систем
- •2. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації
- •3. Методи аналізу середовища
- •4. Системний аналіз ієрархії та змісту цілей організації
- •5. Застосування системного підходу в стратегічному управлінні
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
2. Етапи системного аналізу
Методики, що реалізують принципи системного аналізу, спрямованіна формалізацію процесу дослідження системи, процесу постановки ірозв’язання проблеми. Загальним для всіх методик є формування варіантів подання системи, розв’язання завдання та вибір кращого варіанта.На кожному етапі використовуються різноманітні методи і прийоми, змістяких залежить від сутності завдання. При цьому існують основні структурні елементи, основна послідовність: “мета - способи досягнення мети -ресурси”.
У загальному вигляді системний аналіз складається з таких етапів:
• формулювання проблеми;
• ідентифікація призначення системи;
• ідентифікація змінних і взаємозв’язків між ними;
• ідентифікація функцій і структури системи;
• ідентифікація оточення (зовнішнього середовища) системи;
• генерація та визначення альтернативних потоків;
• оцінювання ресурсів, необхідних для реалізації можливих варіантів;
• визначення наявності ресурсів;
• оцінка ефективності варіантів і вибір прийнятної альтернативи;
• реалізація (впровадження) обраної альтернативи та корегування дій.
У процесі системного аналізу мета, як правило, структурується наступним чином: “цілі - функції - проблеми”. Отже, відповідно можна виділити наступні етапи системного розв’язання певної проблеми:
• виявлення цілі (цілей);
• встановлення функцій і критеріїв;
• виявлення проблем;
• діагноз і пошук рішення;
• оцінка і вибір альтернатив;
• узгодження та затвердження рішення;
• підготовка та реалізація рішення;
• перевірка ефективності рішення;
• визначення наявних і необхідних ресурсів для досягнення цілей;
• генерування альтернатив і сценаріїв.
Етапи системного аналізу детальніше можна подати наступним чином:
На першому етапі необхідно з’ясувати, чи існує проблема взагалі, щоб не витрачати багато часу та зусиль для розв’язання псевдопроблеми, а також правильно і точно сформулювати проблему. На другомуетапі проблема піддається декомпозиції, тобто формується комплексчітко сформульованих завдань, визначається позиція спостерігача стосовно об’єкта дослідження, критерії декомпозиції, виокремлюються підсистеми, окреслюється зовнішнє середовище. Третій етап передбачаєвивчення структури системи, її функцій і процесів, їхню специфікацію(виокремлення рутинних процесів і процесів розвитку). Четвертий етапполягає у формулюванні мети системи, декомпозиції цілей, їх узгодженнііз засобами досягнення. На п’ятому та шостому етапах формулюютьсяцілі різних рівнів ієрархії, зовнішні обмеження, виявляються потреби вресурсах для реалізації цілей, здійснюється композиція цілей. Оскількисистемний аналіз застосовується переважно для розв’язання стратегічних проблем, необхідно на сьомому етапі врахувати майбутнє (ресурси,цінності, технології тощо), тобто здійснити прогнозування. Восьмий етаппередбачає оцінювання за встановленими критеріями різних факторів,що впливають на систему: соціальних, економічних, політичних, моральних тощо, а також кількісну оцінку цілей і ресурсів. Дев’ятий етап маєна меті коригування цілей і порівняння різних варіантів розв’язання проблеми, приведення їх у відповідність з наявними ресурсами. Системнийаналіз призначений для покращення функціонування існуючих систем,тому важливим етапом є діагноз стану системи із застосуванням різноманітних методів аналізу та моделювання. Останні два етапи спрямовані на виявлення важливих проблем управління системою, розробку комплексу заходів, що повинні реалізуватися для досягнення поставленоїмети, при цьому може виникнути необхідність у проектуванні додатковихструктур управління або перепрофілюванні вже існуючих.