Тема: Етичні вчення середньовіччя,відродження та Нового Часу.
1.Релігійна етика середньовіччя
2.Гуманізм етики доби відродження
3.Особливості етики Нового Часу
1.Особливість середньовіччя етики в тому що,вона стала мати релігійний характер.
Відмінність середньвіччя від етики:
1.Мораль набуває ірраціональний характер.
2.Змінилися уявлення про чесноти.(головні чесноти: віра,надія і любов)
3.Для середньовічної етики характерний аскетизм.В античності евдемонізм(пошуки щастя).
4.Тілесне було протиставлене духовному.
5.Змінюються уявлення про соціальне життя людини.Земнійдержаві була протиставлена ідеальна небесна держава. «Град Божий» Аврелій Августин
6.Релігійна етика є теоцентричною. Моральні заповіді є тотожними релігйним.
Старозаповітна етика – є етикою помств,нормативна(10 заповідей моісея)
Новозаповітна етика – це етика прощення,вчення про любовь. В хритсиянстві мова йде про любов до Бога і до людей.
З чеснотою любові повязана чеснота милосердя.Предебачає прощення образ,співчуття та допомоги.
Вища моральна дистанстія не обовязок,а совість.
Середньовічна людина – це подоба Бога.
Моральний образ середньовіччя – це образ Ісуса Христа.,образ святого,або подвижника.
Християнська етика отриммала обгрунтування у вченні Аавгустина Аврелія та Фоми Аквінського.
2.Доба відродження 14-16 ст. В цей час етика сприається на вчення Арістотеля,Платона, Епікура. Намагаються відновити античні ідеали.В добу відродження зявляється нова картина світу – антропоцентрична.Це коли людина є у центрі всього.Етичними категоріями були: любовь до самого себе(філактія),самозбереження.Відбувається реабілітація реального заамного життя.Новими духовними якостями є – подолання людиною свого тваринного стану шляхом морального самовдосконалення.Нновим ідеалом людини стає – людина,як творець культури та самої себе.
Ідеологами відродження стали(італійці):Манетті,Петрарка,Данте,Піко делла Мірандоле.
Одни з теоретиків відродження став Макавеллі «Государь»,розриває поняття етика і політика.Він визначив етику,як сферу абсолютного,а політики як сферу відносного.
3.Соц економічний розвиток призвів до домінування Індивідуалізм
Утилітаризм.
Рене Декарт «Пристрасті душі» Максими (правила) 1.підпорядкування законам і звичаям своєї країні.
2.твердість та рішучість,услідовання обраним позиціям
3.перемагати скоріш самого себе.ніж долю і змінювати скоріш власні бажання,ніж світовий порядок. вірити,що у нашій владі немає ничіого крім власних думок
4.Використати своє життя на розвиток,або культивовання самого себе.
Томас Гоббс. Він стверджує такі ценності,як егоїзм,утилітаризм і холодний раціоналізм. «Левіафан».За своєю природою людина є злою,і досуспільний природний стан людини – війна всіх проти всіх.Умовою створення держави є добровільна угода між людьми,коли люди частково відмовились від своїх домагань та визнали рівність прав інших. Мораль повинна бути підгруньтям закону.
Спіноза – філософ.Задля щастя людина повинна стати моральною,та подолати свій чуттєвий егоїзм.
5.Етичні погляди французьких процвітників.
(Вольтер,Руссо,Дідро) вони розвивали концепцію розумного егоїзму (природний стан людини – це себелюбство,але людина,як розумна істота повинна стати розумним егоїстом,тобто повинна визнатиможливість прав інших егоїстів)
Німецькі просвітники. Іммануїл Кант «Лекції з етики». За Кантом мораль повинна навчити людину (яким треба бути,щоб бути людиною). Кант сформулював «категоричний імператив». В основі цього імперативу є обовязок. Моральний обовязок – це моральний закон всередині самої людини.Він має безумвоний та безкорисливий характер. 1.Роби тільки відповідно до такої максими,керуючись якою ти втой же час можеш побажати,щоб вона стала загальним законом.
Гегель. Мораль - це сфера особистісних переконань людини. Моральний обовязок – це «Мати розуміння добра,зробити його своїм наміром і здійснювати діяльністю»
