Тема 1. Слов’яни у vі-іх ст.- 2 год.

• Концепції походження слов’ян.

• Вплив Великого переселення народiв на розділення слов’ян на схiдних, західних та південних у ІV-VІІ ст. Родство захiдних та схiдних полян.

• Слов’янські етноніми та топоніми.

• Соціально-економічний лад західних слов’ян.

• Соціально-економічний лад південних слов’ян.

Література:

1. Иванов В.В., Топоров В.Н. Мифологические и географические названия как источник для реконструкции этногенеза и древнейшей истории славян // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев. – М., 1976.

2. Иванов В.В.,Топоров В.Н. О древних славянских этнонимах // Славянские древности.–М., 1980. (славяне – слава)

3. Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне в 1Х-Х вв. Формирование раннефеодальных славянских народностей. – М., 1981.

4. Кобычев В.П. В поисках прародины славян. – М., 1973.

5. Макова Е.С. История южных и западных славян. Уч.-метод. Пособие. – М., МГУ. – 1987-1989. – В 3 ч. – Ч.1. Период феодализма (VI – XVIII вв.).

6. Греков Б.Д. Избранные труды. - 4 тт. - М., 1957-І960. Т.1 : Винодол, Полица, Польская Правда.

7. Трубачев О.Н. Ранние славянские этнонимы – свидетели миграции славян // Вопросы языкознания.–1974.–№6.–С.48-67.

8. Флоровский А.В. Чехи и восточные славяне.–Прага.–1935.–Т.1.

Тема 2. І та іі Болгарські царства (vіі - хіv ст.). - 2 год.

• І Болгарське царство.

• Боротьба болгар проти візантійського панування.

• Богомильський рух.

• ІІ Болгарське царство.

• Загарбнення Болгарії Османами.

Література:

1. Ангелов Д. Богомильское движение в Болгарии. - М., 1954.

2. Горина Л.В. Социально-экономические отношения во Втором Болгарском царстве. - М., 1972.

3. Державин Н.С. История Болгарии. Т.2. Болгария времен І и ІІ царства. 679-1393 гг. - М.-Л., 1946.

4. Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее соседи. – М., 1972.

5. История и культура Болгарии: К 1300-летию образования Болгарского царства. - М., 1981.

6. Литаврин Б.Г. Болгария и Византия в XI-XII вв. - М., 1960.

7. Раннефеодальные государства и народности (Южные и западные славяне в VI - XII вв.). - М., 1991.

8. Раннефеодальные государства на Балканах.–М., 1985.-С. 132-189.

9. Сказание о начале славянской письменности. - М., 1981.

10. Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. - М., 1969. – 365 с.

11. Тодоров Н. Балканский город ХІ - ХІІ вв.: Социально-єкономическое и демографическое развитие. - М., 1976. (Болг.)

12. Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей / Междунар. симпозиум. Москва, 1984. – М. – 1987.

Тема 3. Виникнення державності у південних слов’ян.- 2 год.

• Державність у словенців. Людевіт Посавський.

• Хорватські ранньофеодальні держави.

• Сербські ранньофеодальні держави: серби, чорногорці, босняки.

• Македонське державотворення.

• Загарбнення Балкан Османами.

Література:

1. Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и её соседи. – М., 1972.

2. Грачев В.П. Сербская государственность в Х – ХІV вв. – М., 1972.

3. Москаленко А.Е. Возникновение и развитие феодальных отношений у южных славян. Хорваты и сербы. – М., 1978.

4. Наумов Е.П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII-XV вв.: Динамика социальной и политической системы сербского феодализма. – М., 1975.-336 с.

5. Погодин А.Л. История Сербии. – СПб., Брокгауз-Ефрон.

6. Раннефеодальные государства и народности (Южные и западные славяне в VI - XII вв.). - М., 1991.

7. Раннефеодальные государства на Балканах. – М., 1985. (сербы – с.189-219,хорваты – с.219-250,города Далмации – с. 250-285).

8. Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. - М., 1969. – 365 с.

9. Хрестоматия по истории ЮЗС. – Т.1. Феодализм. – Минск, 1987.

10. Шаферова Л.А. Котор ХІІ – нач. ХV вв. Социально-экономические отношения южнодалматинского города. – Красноярск. – 1990.

11. Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей / Междунар. симпозиум. Москва, 1984. – М. – 1987.