136. Основні проблеми організації обліку власного капіталу

Завдання:

–забезпечення обл. данних та узагальнення інф про стан і рух ВК;

–контроль за правильністю і законністю формування ВК;

–внесення своєчасних та повних змін розміру ВК;

–контроль за раціональним розподілом прибутку за відповідними фондами;

–організація аналіт обліку на рахунках ВК для своєчасного одержання достовірної інф;

–правильне відображення в обліку і звітності операцій з ВК.

Обєкти орг. обл. ВК:

Аналітичний облік 46 Неоплаченого капіталу ведеться по видам розміщених неоплачених акцій і по кожному засновникові (учаснику) підприємства.

Пайовий капітал — це сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в суспільстві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.Аналітичний облік по рахунку 41 «Пайовий капітал» ведеться по видах капіталу.

40 Статутний капітал - це зареєстрований у встановленому законом порядку та закріплений в установчих документах грошовий еквівалент майна, яке повинно бути передане підприємству у власність у вигляді внесків для забезпечення його господарської діяльності та як сплата його учасниками отримуваних ними майнових прав. Аналітика по кожному учаснику.

45 Вилучений капітал — це фактичні витрати підприємства на викуп власних акції (якщо це підприємство АТ), частин у власному статутному фонді (якщо це інший вид господарського суспільств) або паїв (якщо йдеться про кооперативній організації). Аналітичний облік ведеться за видами акцій, вкладів, паїв.

43 Резервний капітал — це страховий капітал, створений підприємством за рахунок відрахування власного прибутку з метою відшкодування можливих збитків, здійснення виплат інвесторам і кредиторам при браку засобів. Аналітичний облік ведеться по видих резервного капіталу.

42 Додатковий капітал — це суми, на яких вартість реалізації АТ випущених акцій перевищує їх номінальну вартість; суми, внесені власниками інших господарських організацій понад статутний капітал; сум дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів; вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб; інші види додаткового капіталу.

Рахунок 44 «Нерозподілений прибуток». Аналітика повидам доходу\збитку.

137. Основні проблеми організації обліку забовязань

Мета - створити належні умови для своєчасного нарахування обов'язкових заборгованостей та їх відшкодування, відображення у обліку операцій, пов'язаних з виникненням та погашенням зо­бов'язань.

Завдання:

–організація чіткого документування рахунків за зобов’язаннями;

–орг. правильного та своєчасного нарах податків і зборів та їх сплати у відповідні установи;

–орг. повної реєстрації даних первинного обліку щодо зобов’язань в регістрах обліку;

–орг. звірки даних по зобов’язанням аналіт та синтетичного обл.;

–повне та правильне відображення інф щодо зобов’язань у фін звітності.

З метою організації обліку зобов’язання поділяють на 4 групи: поточні (терміном у один операцій­ний цикл, що не перевищує 12 місяців), довгострокові (терміном у операційний цикл, що перевищує 12 місяців), забезпечення (з невизначеною сумою або часом погашення) і непередбачені зобов'язання).

Важливим моментом у організації обліку зобов'язань є розробка переліку облікових номенклатур, які відображаються у спеціальній таблиці, розробленій у підручнику.

Організація бухгалтерського контролю зобов'язань полягає не ли­ше у перевірці дотримання наведених вище календарів та графіків сплати заборгованостей, а й у їх інвентаризації. Вона має свої особ­ливості, зокрема, ті борги, які у системі бухгалтерського обліку не погасилися, бухгалтер їх відбирає, складає на них відомість та відп­равляє її кредиторам на підтвердження. Кредитори (представники бу­хгалтерії кредиторів) їх перевіряють і повідомляють письмово, які борги зараховані, а які не надійшли. Завдання бухгалтера, який пере­віряв ці зобов'язання, терміново їх сплатити. Якщо він цього не зро­бить, то може отримати різного роду штрафні санкції, особливо якщо такими кредиторами є податкова адміністрація чи органи соціального страхування.