З міст

1.1 Загальна характеристика будинку 2

1.2 Опис кліматичного району 2

1.3 Визначення градусодіб опалювального періоду 2

1.4 Визначення необхідного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій 2

2. Тепловий баланс приміщень 4

2.1 Втрати тепла через огороджуючі конструкції 4

2.2 Втрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря 5

2.3 Втрати теплоти ізольованими трубопроводами 5

2.4 Визначення побутових теплонадходжень 6

3. Конструювання системи опалення 14

3.1 Прокладання трубопроводів та розміщення опалювальних приладів 14

3.2 Розрахункова схема головної вітки системи опалення 15

4. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення 16

5. Підбір обладнання теплового пункту 20

6. Розрахунок опалювальних приладів 22

7. Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів 24

7.1 Визначення повітрообмінів у приміщеннях 24

7.2 Конструювання вентиляційної системи будинку 25

7.3 Аеродинамічний розрахунок вентиляційних каналів 25

ЛІТЕРАТУРА 28

1. Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

1. Загальна характеристика будинку

Пропонується запроектувати систему опалення і вентиляції для п’ятиповерхового двосекційного житлового будинку. Матеріал зовнішніх стін – цегла, товщина стін – 510мм .

2. Опис кліматичного району

Місто Астрахань знаходиться в сухій зоні вологості, тривалість опалювального періоду = 172 діб, середня температура опалювального періоду = -1,6°С, = -23°С.

Вітровий режим (січень)

Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх

3. Визначення градусодіб опалювального періоду

Нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції визначається залежно показника градусодіб опалювального періоду, який знаходимо за формулою

, (1.1)

де - тривалість опалювального періоду (при середньорічній температурі повітря нижче або рівній +8^ОС); - температура внутрішнього повітря будів-лі, ^ОС; - середня температура опалювального періоду, ^ОС .

.

4. Визначення необхідного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій

Теплотехнічний розрахунок у даній курсовій роботі виконується з урахуванням того, що опір теплопередачі огороджуючої конструкції повинен бути не менше необхідного опору теплопередачі конструкції.

, (1.2)

де – опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м^{2 о}С / Вт ;

– нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м^{2 о}С / Вт.

Опір теплопередачі огороджуюч ої конструкції визначається за формулою

, (1.3)

де _, – коефіцієнти теплообміну біля внутрішньої і зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, м^{2 о}С/ Вт ; - сума термічних опорів шарів огороджуючої конструкції, м^{2 о}С/ Вт; - опір теплопередачі шару утеплювача, м^{2 о}С/ Вт; .

Теплотехнічний розрахунок виконується для тих огороджуючих конструкцій, через які є втрати теплоти. У житловому будинку до таких огороджуючих конструкцій належать: зовнішні стіни, вікна, перекриття над неопалювальними підвалами, горищне перекриття (або безгорищне перекриття), зовнішні двері.

При теплотехнічному розрахунку товщина утеплювача визначається за формулою

. (1.4)

Після уточнення товщини теплової ізоляції опір теплопередачі розраховують за формулою (2.3).

В курсовій роботі допускається спрощення: товщина стін утеплювача не розраховується, сумісна товщина стін приймається 0,51 м. Вважається, що матеріал утеплювача підібраний таким чином, щоб він міг забезпечити вище вказану товщину стін.

Відповідно до ГДОП за СНИП 2.ІІІ-79 табл. 3 лінійною інтерполяцією вибираємо відповідні опори теплопередачі:

Для зовнішніх стін:

2,58 м₂· С°/Вт

Для горищних перекриттів:

3,42 м₂· С°/Вт

Для перекриття над підвалом:

3,89 м₂· С°/Вт

Для вікон та балконних дверей

0,38 м₂· С°/Вт

Таким чином, підберемо вікна подвійного засклення в дерев’яному плетінні з 0,39 м₂· С°/Вт, що задовольняє умові (1.2)