§ 2. Механізм середньовічної держави

Механізм феодальної (середньовічної) держави зазнавав значних змін в залежності від основних етапів його розвитку: ранньофеодальної, станово-представницької й абсолютної монархії. В період ранньофеодальної монархії апарат держави мав нескладну структуру. Він складався з глави держави (короля, князя), придвірної знаті, військової дружини, збирачів податків. Пізніше з’являються станово-представницькі, виконавчі й інші органи державної влади.

В міру централізації середньовічної держави її механізм значно ускладнюється. З'являється розгалужений управлінський апарат: різні міністерства, центральні відомства, спеціальні судові установи; удосконалюється поліцейський апарат, розвідувальні й інші державні органи. Військові дружини окремих феодалів поступово перетворюються в централізовану регулярну армію. Крім того, у вирішенні задач, що поставали перед державою, велике значення мали церковні установи й релігійні організації.

У ХVІІ-ХVІІІ століттях, особливо в епоху буржуазних революцій у Європі, вносяться нові корективи до структури і функціональної діяльності державного апарату. В США механізм держави утворюється за класичною схемою поділу влади. Законодавча влада за Конституцією 1787 року довіряється Конгресові, що складається з двох палат: Палати представників і Сенату. Главою держави й уряду стає президент США. Вищою судовою інстанцією проголошується Верховний федеральний суд, що має право перегляду законів за їхньої невідповідності Конституції. Формується державний апарат і в штатах, законодавчі збори, уряд, місцеві органи, поліція й суд; створюється власне кримінальне, цивільне і процесуальне законодавство.

У Франції з’являються нові елементи державного механізму: Національний конвент, Директорія, Консульство при Наполеоні, Паризька комуна й інші. В Росії формується Державна рада як вищий законодорадчий орган, що складається з декількох департаментів: департаменту законів, департаменту цивільних і духовних справ, департаменту промисловості, науки і торгівлі, військового департаменту й інших. Пізніше з’являється кабінет міністрів, створюється Державна дума, що володіє правом законодавчої ініціативи. На місцях у період царювання Олександра II утворюються губернська земська управа, повітові і губернські земські збори, що перетворилися згодом на більш досконалі органи місцевої державної влади. Після Жовтневої революції в Росії старі державні органи були скасовані.

Внаслідок змін, що відбуваються в суспільному житті, виникають нові і відмирають застарілі структури державного апарату. Однак в усі історичні епохи державний апарат виступає основним організуючим чинником політичної системи суспільства.

Розділ 2. Теоретичний аспект механізму держави

§ 1. Поняття механізму держави, його основні ознаки і структура

У сучасній теорії держави відсутнє єдине розуміння механізму держави. Найпоширенішим є його визначення як сукупності органів та організацій, що реалізують функції держави [2, с. 116]. Однак існують і інші погляди на механізм держави:

—це державний апарат та інші державні інституції [1, с. 139];

—система державних органів, установ, підприємств, за допомогою яких виконуються функції держави [10, с. 87];

—це структурно оформлена система засобів державного впливу на суспільство, що складається з державних органів, публічних служб, процедур прийняття державних рішень та ресурсного забезпечення [12, с. 107];

—сукупність органів держави, спеціально створених для реалізації функцій держави [14, с. 66];

—сукупність органів, що здійснюють управління суспільством та забезпечують державну діяльність [13, с. 331];

—система органів держави, що є взаємодіючими і взаємопов'язаними та які здійснюють функції держави [17, с. 432];

—категорія, що може бути розглянута у вузькому та широкому смислі [8, с. 115].

Таким чином, в сучасних умовах поняття «механізм держави» має самостійне значення у понятійному ряду теорії держави і права. Щоправда, воно використовується переважно у вітчизняній юридичній науці. Інші дослідники держави частіше користуються такими категоріями, як державна влада, інститути держави, форма держави, форми правління [18]. Однак, на нашу думку, саме механізм держави визначає специфіку державного розвитку України та забезпечує сприйняття держави як цілісного явища. Ця категорія пов'язує елементи держави у єдину систему і надає їм динамічного смислу.

Механізм держави — це система нормативно визначених, взаємодіючих органів та організацій держави, створе них для реалізації її завдань і функцій та наділених спеціальними повноваженнями у відповідній сфері діяльності. Вважаємо, що саме таке визначення забезпечує характеристику механізму ефективного функціонування держави та взаємодії різних структур у процесі реалізації економічних, політичних та соціально-культурних функцій держави. Необхідно також вказати на те, що функціонування механізму держави завжди отримувало конституційне закріплення шляхом визначення системи органів держави, основ управління державними організаціями, державного планування та бюджетного розвитку. В чинній Конституції України встановлені основи організації держави, принципи здійснення державної влади, повноваження державних структур, затвердження та виконання бюджету, порядок формування органів держави тощо. Ці конституційні положення надають можливість забезпечити стабільність влади, стійкість владних інститутів, послідовно реалізувати функції, покладені на державні органи, доцільно використовувати методи правового впливу держави на суспільство, підтримувати баланс елементів механізму держави, сприяти демократизації влади шляхом залучення громадян до управління державними справами.

Як самостійна юридична категорія, механізм держави характеризується наступними ознаками:

— це ієрархічно підпорядкована система державних структур, якій притаманні єдині принципи організації та діяльності; єдині завдання і цілі;

— первинними структурними елементами механізму є створені державою формування (органи, організації);

— основним призначенням механізму держави є реалізація завдань і функцій держави;

— чітка функціональна визначеність кожного з елементів структури;

— одним з найважливіших завдань механізму є здійснення державної влади;

— наявність певних структур, які забезпечують примусове виконання державних велінь;

— наявність визначеної структури, яка має динамічний характер та залежить від змін завдань управління і етапу розвитку держави;

— залежність методів і форм діяльності механізму держа­ви від її сутності та реального впливу на суспільні відносини;

— залежність механізму держави від об'єктивних шляхів розвитку суспільства та рівня досконалості економічних і політичних відносин;

— важливе значення має людський фактор, який забез­печує державне управління;

— забезпечення необхідними матеріально-технічними, фінансовими, організаційними засобами, що складають ос­нову його функціональної діяльності;

— покликаний гарантувати і охороняти правопорядок, права та свободи людини.

Структурно механізм держави складається з трьох рівнів.

I рівень становлять державні підприємства, устано­ви та організації, які забезпечують реалізацію економіч­них і соціальних функцій держави. їх основним призначен­ням є створення необхідних економічних умов функціону­вання держави та суспільства. У спеціальній літературі їх називають економічними додатками держави, однак, на нашу думку, вони є самостійними і повноцінними елементами ме­ханізму, що виконують лише їм властиві функції.

Державні підприємства — це створені на основі загаль­нодержавної власності структурні утворення, які забезпечу­ють виробничу діяльність. Вони володіють часткою держав­ної власності на праві повного господарського відання, ма­ють самостійний баланс і статус юридичної особи, є суб'єктами підприємницької діяльності, які несуть само­стійну майнову відповідальність.

Державні установи та організації забезпечують невироб­ничу діяльність у сфері освіти, культури, виховання, на­уки, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Як пра­вило, вони не є прибутковими і функціонують за рахунок коштів державного бюджету.

II рівень механізму держави складають органи держа­ви. Це особлива частина державного механізму, що забезпе­чує виконання владних повноважень. Система даних органів йменується апаратом держави, який і буде предметом само­стійного розгляду в подальшому.

III рівень становлять структури спеціального при­значення. Це контрольно-наглядові органи, збройні сили, поліція, спецслужби, органи виконання кримінальних по­карань. Вони фінансуються з бюджету, створюються орга­нами держави, їм підпорядковуються та забезпечують реа­лізацію правоохоронних, контрольно-наглядових і каральних функцій. Саме ці органи забезпечують захист суверенітету держави, її територіальної цілісності та недоторканності, охорону прав і свобод громадян, дотримання вимог закону та покарання винних у порушенні нормативних вимог осіб. Структурно механізм держави можна відобразити таким чином (див. табл. 1).

Таблиця 1

Державні підприємства, установи, організації	Державні органи	Органи спеціального призначення
Підрозділи та колективи працівників, що створюються державою для реалізації функцій держави в економічній та соціальній сферах	Колективи службовців, що створюються для реалізації владних функцій законодавчі, виконавчі, судові сферою діяльності є політична влада	Збройні сили, органи внутрішніх справ, служба безпеки, контрольно-наглядові органи, органи виконання кримінальних покарань, що здійснюють охоронні функції