Список спеціальної літератури до теми: Основна :

1. Семеног О.М. Культура наукової української мови: Підручник. - К: Академія, 2010

2. Гаврилов М.В. Теория и практика научного труда: учебно-методическое пособие /М.В. Гаврилов, Е.Г. Касаткина, О.В. Никитина; под ред. М.В. Гаврилова и Н.Ю. Тяпугиной.– Саратов: ИЦ «Наука», 2009.

3. Головин Б.Н. Основы культуры речи / Б.Н. Головин. – М.: Высшая школа, 1988.

4. Шейко Н.М., Кушнаренко І.В. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. К. 2006.

5. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003

6. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібник. – К., 1999.

7. Бук С.Н. 300 найчастотніших слів наукового стилю сучасної української мови: [Словник]. – Львів: ЛНУ, 2006.

8. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 2004.

9. Данкіна Л.С. Сучасна українська літературна мова (науковий стиль): Навч. посібник.– Х.: ХДЕУ, 2002.

10. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч.посібник. – К., 2005.

11. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. – К.: Держстандарт України, 1998.

Додаткова:

12. Климова К.Л. Практична стилістика сучасної української мови: Навч. посіб. – Житомир, 2005.

13. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови: Структура наукового тексту. –К., 1970.

Теми для рефератів:

1. Природа наукової творчості

2. Два рівні наукового знання

3. Теоретична система наукової праці – наукова ідея гіпотеза, закон, висновки.

Навчальні завдання для підготовки до семінарського заняття

1.Скласти план-конспект відповіді на питання про поняття наукової творчості як процесу

2. Охарактеризувати новий напрям наукових досліджень – науку синетику

Контрольні запитання:

1. Обґрунтуйте предмет і сутність науки як сфери людської діяльності

2. Яке значення в наукової діяльності інтуїції та наукових речень?

3. Що таке художня уява в науці?

КУЛЬТУРА НАУКОВОЇ МОВИ

СЕМІНАР № 6

Тема. Наукове дослідження, його методи

План

1. Ідея як основа наукової діяльності. Актуальність обраної теми.

2. Огляд джерел. Постановка мети.

3. Визначення об’єкта і предмета дослідження. Опис процесу дослідження.

4. Поняття методології. Історичний розвиток науки методології.

5. Класифікація методів наукового дослідження.

Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття:

Обґрунтування актуальності обраної теми – обов’язкова складова будь-якої наукової роботи. Вона передбачає розуміння й оцінку дослідження з точки зору своєчасності, наукової й соціальної значущості, характеризує теоретично-професійну зрілість і підготовку автора. Для з’ясування актуальності теми наукової статті достатньо 2-3 речення, які висвітлюють сутність проблемної ситуації.

З’ясувавши значущість наукового питання: навіщо досліджується і кому це потрібно, чітко й однозначно визначається наукова проблема, тобто про що ця стаття. Потім зазначається, що й ким зроблено до вас, показати, де пролягла межа між знанням і незнанням з предмета дослідження.

Для з’ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд найважливішої літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема не розкрита (розкрита частково, не в тому аспекті тощо) і тому вимагає подальшого розроблення. Цей висновок повинен логічно випливати з огляду джерел.

Від постановки наукової проблеми і доведення, що та її частина, яка є темою даної наукової роботи, не розроблена або не достатньо висвітлена, логічно перейти до формулювання мети вашої наукової роботи. Не слід у формулюванні мети вживати слова «дослідження», «вивчення», бо вони вказують на засіб досягнення мети, а не на її саму.

Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предмет міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, визначає тему дисертаційної праці, яка позначається на титульному аркуші як її назва.

Як інструмент добування фактичного матеріалу та необхідна умова досягнення поставленої мети зазначаються методи і технологія дослідження, дається характеристика основних джерел отримання інформації.

Слід зазначити, що кожне наукове дослідження має два рівні – емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів, й теоретичний, де досягається синтез знань (у формі наукової теорії). Опис цього процесу, послідовність викладу, взаємозв’язок рівнів, їх структурування залежать від теми, мети, сутності кожного конкретного дослідження. Головними залишаються стислість, чіткість, умотивованість, логічна послідовність та аргументованість викладу матеріалу згідно з вимогами до наукових праць, які подаються до друку.

У цій частині наукової роботи викладають основні положення власних досліджень із зазначенням того нового, що вноситься у розроблення заявленої проблеми. Автор дає оцінку повноти вирішення поставлених завдань, достовірності одержаних результатів, порівнює їх з аналогічними результатами, обґрунтовує потребу додаткових досліджень. Виклад матеріалу основної частини підпорядковується одній провідній ідеї, конкретно зазначеній автором.

У висновках стисло й чітко формулюють наукові та практичні результати, одержані в дослідженні, наголошуючи на якісних та кількісних показниках, здобутих у результаті проведеної роботи. Висновки – це синтез накопиченої в основній частині наукової інформації, тобто послідовне логічно струнке викладення підсумкових результатів у їх співвідношенні з метою і конкретним завданням, поставленим і сформульованим у вступі.