Бюджетная линия

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживачів, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та дохід споживача. Для того, щоб визначити, який саме набір товарів обере споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов’язана з бюджетним обмеженням.

Бюджетне обмеження показує, яку кількість споживчих наборів готовий продати за визначену кількість грошей.

Бюджетна лінія – це лінія, що визначає, яку кількість споживчих наборів може продати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

Факторы, влияющие на Б.Л,:

- доход (при повышении дохода, б.л. выше и наоборот).

- уменьшение цены приводит к изменению б.л.

І = Р_Х*Х + Р_У *У – рівняння бюджетного обмеження, де

І – доход споживача РХ – ціна блага Х; РУ – ціна блага У; Х – кількість блага Х; У – кількість блага У; де - кутовий коефіцієнт прямих витрат, який вимірює нахил цієї лінії до осі абсцис.

Рис. 3.1. Бюджетна лінія

Якщо Х=0, то , при У=0, .

• Економічний сенс перехрещення бюджетної лінії з осями координат полягає у тому, що воно показує максимальну кількість товару одного виду, який може бути купленим, коли інший товар не купується зовсім.

• Економічний сенс нахилу бюджетної лінії міститься в тому, що він показує кількість товару Х, який купують за рахунок відмови від одиниці товару У.

1. Модель рационального выбора потребителей

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень.

	Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.
Рис. 4.1. Рівновага споживача

Точка дотику (В) найвищої кривої байдужості U₂ з бюджетним обмеженням визначає положення рівноваги споживача. Крива U _1, яка перетинає бюджетну лінію, є неопти­мальним рішенням для споживача, а крива U з більш високого рівня корис­ності не може бути досягнута тому, що виходить за межі його бюджету.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій дохід на всі товари таким чином, щоб зрівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого. У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні дохід споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.

• Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

• Споживач який максимізує свою корисність при придбанні лише одного товару досягає рівноваги, яка називається кутовою.

Рис. 4.2. Кутова рівновага споживача Рис. 4.3. Рівновага споживача для комплементарних товарів.

Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого у цьому випадку незмінне співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.