2. Криві байдужості, їх властивості
Підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.
Ординалісти (В. Парето, Дж. Хікс) вимірником граничної корисності вважали набір товарів, їх кількість. "Інструментом" такого аналізу стали криві байдужості.
Характеристика кривої байдужості відображає особливості поведінки споживача, який вирішує проблему альтернативного вибору. Для споживача існує не одна, є кілька комбінацій різних економічних благ, які дають одне й те саме задоволення споживчих бажань. Споживач купує для своїх потреб у різних пропорціях і комбінаціях споживчі блага.
Крива байдужості - це крива, що виявляє комбінації економічних благ, які забезпечують однаковий рівень задоволення.
Кожна крива байдужості відтворює певний набір товарів, які мають однакову корисність. Тому споживачеві наче байдуже, який з варіантів набору вибрати. Наприклад, є 4 варіанти, що складаються з двох груп товарів — одягу і продуктів харчування. Купуючи для задоволення своїх потреб продукти і одяг, споживач може комбінувати їх кількість у різних співвідношеннях, ранжирувати.
-
Комбинация благ
А
В
С
Д
Мясо
4
3
2,5
2
сыр
1,5
2
2,5
3
4
3
2,5 2
|
|
1,5 2 2,3 3
Крива байдужості визначає багато комбінацій наборів благ (мяса й сиру), які носять однакову з точки зору споживача корисність. Тобто між наборами товарів А, В, С, Д споживач не бачить ніякої різниці.
Криві байдужості мають певні властивості:
криві байдужості мають негативний нахил;
криві байдужості не перетинаються, через будь яку точку можна провести лише одну криві байдужості;
набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживчого задоволення;
- криві байдужості випуклі до початку координат - це означає, що споживач не просто вибирає між двома благами, а вирішує проблему заміщення певної кількості одного блага визначеною кількістю іншого. Якщо в нього багато блага А, то він може відмовитися від якоїсь його частини, щоб одержати натомість якусь кількість блага В. Цю ситуацію можна виразити через показник граничної норми заміщення (ГНЗ), що є відношенням кількості блага, якого суб'єкт ще не має, але бажає отримати, і кількості блага, якої він згоден позбавитися.
Гранична норма заміщення
Гранична норма заміщення (MRSxy ) – це кількість товару У на яку згоден відмовитись споживач, щоб отримати додаткову одиницю товару Х.
Зменшення граничної норми заміщення при переміщенні вздовж кривої байдужості до низу є важливою передумовою її формування.
У2
Y1
|
Взаємна заміна благ Х та
У має сенс тільки у межах відрізку
ВС. Це є зона субституції
|
|
|
Гранична норма заміщення завжди виражається від’ємним числом (MRSxy<0), адже ΔХ<0,оскільки Х2<Х1.
Гранична норма заміщення пов’язана з граничними корисностями блага Х і блага У. Заміна одного блага іншим також може бути визначена відношенням МUX до MUY .
У такому випадку, якщо гранична корисність товару збільшується, то його кількість буде у споживанні скорочуватися.
Із рухом кривої байдужості униз величина граничної норми заміщення спадає, тобто споживач віддає дедалі меншу кількість блага X для заміщення кожної наступної одиниці блага Y, що й зумовлює увігнуту форму цієї кривої. У цьому відбивається закон спадної граничної корисності.
Гранична норма заміщення може бути виражена й як величина кутового коефіцієнта (tg а).
- Якщо ця величина менша за одиницю, ми маємо справу зі слабким заміщенням. Одного продукту забагато, іншого ж явно недостатньо, щоб адекватно відреагувати на скорочення споживання першого.
- Якщо tg a = 1, має місце досконале заміщення, тобто зміна в споживанні кожної одиниці одного блага веде до зміни в споживанні іншого на ту ж величину, але у зворотному напрямку.
- Якщо tga >1, це означає високий ступінь заміщення, коли навіть невелика зміна споживання дефіцитного блага викликає істотні зрушення в споживанні його замінника, який є в надлишку.
Крива байдужості відбиває певний рівень задоволення потреб, досягнутий комбінуванням кількох благ. Проте можливий перехід на інший (вищий чи нижчий) рівень споживання, на якому з'являється свій набір комбінацій, що однаково задовольняють будь-яку потребу. Ця ситуація може бути відображена новою кривою байдужості, розташованою вище чи нижче за попередню. Так будується карта байдужості, що включає низку кривих, де кожна, розташована на графіку правіше й вище, відбиває вищий рівень задоволення потреб:
|
Безліч кривих байдужості утворюють карту кривих байдужості. |
|
|
