Ііі. Рівновага споживача

В умовах кардиналістського підходу аналіз поведінки споживача визначається таким чином:

- його раціональна поведінка й прагнення до максимізації сукупної корисності;

- наявність системи переваг і точне уявлення про граничну корисність благ;

- бюджетне обмеження.

Рівновага споживача означає досягнення максимальної сукупної корисності, яка досягається за умови дотримання принципу рівної корисності.

Функція корисності максимізується у тому випадку, коли грошовий доход споживача розподіляється таким чином, що кожна грошова одиниця, яка витрачена на придбання будь-якого блага приносить однакову граничну корисність.

Правило максимізації корисності дозволяє зробити ряд висновків.

MU_X/P_X= MU_Y/P_Y=… MU_n/P_n MU₁/ MU₂=P₁ /P₁

Функція корисності максимізується у тому випадку, коли грошовий доход споживача розподіляється таким чином, що кожна грошова одиниця, яка витрачена на придбання будь-якого блага приносить однакову граничну корисність - другий законом Госсена.

Коли споживач розподіляє свій бюджет згідно другого закону Госсена, тоді його покупки стають оптимальними. Такий стан називають рівновагою споживача.

Тема з. Ординалістська теорія поведінки споживача

3.1. Вибір споживача з ординалістських позицій

Теорія споживацького вибору заснована на припущенні, що споживач поводиться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні.

ПЕРЕД КОЖНИМ СПОЖИВАЧЕМ СТОЯТЬ ТРИ ЗАПИТАННЯ:

1 - Що купити?

2 - Скільки коштує товар чи послуга?

3 - Чи вистачить грошей, щоб здійснити покупку?

Щоб відповісти на перше запитання, необхідно з'ясувати корисність речі для споживача.

Щоб відповісти на друге - досліджувати ціну.

Щоб вирішити третє питання - визначити дохід споживача.

Ці три проблеми - корисність, ціна і дохід - і становлять зміст теорії поведінки споживача.

Купуючи що-небудь у магазині чи на ринку, ми, перш за все, вибираємо те, що задовольняє наші потреби. Але одні і ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття «уподобання споживача».

Уподобання споживача — це система цінностей людини щодо благ, це ранги, які споживач встановлює для альтернативних варіантів задоволення своїх потреб.

Крім уподобань, на споживацький вибір впливають ціни благ та доходи споживача

Отже, споживацький вибір — це прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань, ціни благ та доходів споживача з метою максимізації задоволення його потреб.

В основі ординалістської теорії поведінки споживача лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):

1. ПОРІВНЯНІСТЬ - з двох наборів благ людина вибирає для себе привабливіший набір, або вказує на їх еквівалентність з власної точки зору (не бачить між ними відмінності).

2. ТРАНЗИТИВНІСТЬ - споживач встановлює певний порядок уподобань.

Якщо набір благ A привабливіший для суб'єкта, ніж набір B, а набір В, в свою чергу, переважає привабливістю набір C, то набір A буде привабливішим також і за набір C.

3. НЕНАСИЧУВАНІСТЬ

Люди завжди надають перевагу більшій кількості товару чи послуг (якщо товари якісні). Це означає, що потреби в товарах та послугах не мають насичення.

Проте грошовий дохід споживачів має обмежену величину і люди повинні узгоджувати бажання із бюджетом. Бюджет залежить від доходу і від цін товарів і послуг.

Споживачі повинні обрати, як найкращим способом задовольнити свої уподобання, не витрачаючи більше, ніж дозволяє бюджет.