93. Основними структурними компонентами придатності людини до конкретної професії є такі:

• громадянські якості …

(моральність, ставлення до суспільства), особливо важливі для педагогічної, юридичної і керівної роботи;

• професійно-трудова спрямованість особистості: …

ставлення …

до праці й професії, інтереси і схильності саме до певної діяльності;

• загальна дієздатність (фізична, розумова): …

активність, дисциплінованість, ініціативність, широта й глибина мислення;

• спеціальні здібності, …

тобто якості, необхідні саме для певних видів діяльності: абсолютний слух для скрипаля, просторове мислення для архітектора;

• знання, навички й досвід, тобто …

компетентність саме у даній професійній сфері.

94. У системі професійної орієнтації прийнято виділяти такі функції:

• соціальну ‑…

зорієнтовану на передання учневі певної системи знань, норм і цінностей, які дають йому змогу в майбутньому здійснювати соціально-професійну діяльність як повноправному й повноцінному членові суспільства;

• економічну ‑…

пов'язану з необхідністю покращення якісного складу працівників, підвищення їхньої професійної активності, кваліфікації та продуктивності праці;

• психолого-педагогічну, спрямовану на …

виявлення, форму-вання й врахування індивідуальних особливостей кожного, хто обирає певну професію;

• медико-фізіологічну, що передбачає врахування вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей, необхідних для виконання певної професійної діяльності.

95. Автор популярної сьогодні теорії компромісу з реальністю Є. Гінзберг зазначає, що професійне самовизначення як вибір професії — це процес, що розвивається в часі, й остаточне рішення людини виникає не миттєво, а протягом певного, доволі тривалого періоду. Зокрема, він виділяє в цьому процесі три стадії:

• Стадія фантазії триває до 11 років.

(У її межах дитина уявляє себе в певній професії безвідносно до реальних можливостей власного життя: здібностей, можливостей одержати кваліфіковану підготовку, роботу за спеціальністю тощо).

• Гіпотетична стадія — від 11 до 17 років, вмішає 4 періоди.

(Протягом першого періоду інтересу (11 — 12 років) основою вибору майбутньої професії стають інтереси й схильності підлітка. У період здібностей (13 — 14 років) підлітки починають замислюватися над вимогами, які та чи інша професія пред'являє до здібностей людини, й порівнювати ці вимоги з власним потенціалом обдарованості. Для періоду оцінки (15 — 16 років) характерне намагання співвіднести особливості професії з власними ціннісними орієнтаціями й реальними можливостями. А в перехідний період (біля 17 років), який збігається з закінченням загальноосвітнього навчального закладу, відбувається перехід від гіпотетичного до реалістичного підходу у виборі професії).

• Реалістична стадія — від 17 років і старше.

(У межах цієї стадії молоді люди здійснюють остаточний вибір професії. Тут виділяють період дослідження (17 — 18 років), спрямований на загальну орієнтацію й здобуття глибоких фундаментальних знань з обраної спеціальності, період кристалізації (19 — 21 рік), що характеризується звуженням діапазону вибору й визначенням основного напряму майбутньої професії, та період спеціалізації (від 21 року), в межах якого обраний фах уточнюється вибором конкретної, вужчої спеціалізації. Наприклад, студент — психолог приймає рішення стати психологом освіти).

96. У ході соціально-психологічної діагностики шкільного класу корисно орієнтуватися на такі суттєві якості групи, які визначають ступінь ефективності розвивального впливу групової спільноти на особистісний розвиток учня:

• Інтегративність

(як міра єдності, спільності членів групи, що визначається за показниками ціннісно-орієнтаційної єдності її членів (протилежною якістю є дезінтегрованість).

• Мікроклімат

( визначається через самопочуття кожної особистості в групі, міру її комфортності, задоволеності (незадоволеності) від переживання приналежності до спільноти).

• Референтність

(як ступінь прийняття членами групи групових еталонів).

• Лідерство

(ступінь провідного впливу певних членів групи на групу в цілому в напрямі здійснення групових зав-дань).

• Інтрагрупова активність

(як міра активізації групою осіб, що її складають; ступінь впливу певної групи на інші групи).

97. . Напрямки психопрофілактичної роботи практичного психолога.

1. (Рання діагностика інтересів і схильностей.)

2. (Програми по розвитку інтересів і схильностей).

3. (Діагностика спроможностей і схильностей молодших підлітків).

4. (Формування фахових намірів учнів 7-9 класів).

5. (Консультаційна робота зі старшокласниками).

98.Завдання психологічної служби системи освіти України полягають:

- у сприянні… (повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку);

- у забезпеченні… (індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення);

- у профілактиці і корекції відхилень… (в інтелектуальному і особистісному озвитку дитини).

99 Психологічна служба в системі освіти України складається з трьох основних ланок…:

(Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;

обласних, районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи або методистів методичних кабінетів районних (міських) відділів освіти, які відповідають за психологічну службу; (Абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОН N 439 ( z0570-01 ) від 07.06.2001 )

практичних психологів, соціальних педагогів, які працюють у навчальних закладах.)

100. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів) проводиться…

(атестаційними комісіями, що створюються при районних (міських) центрах та методичних кабінетах, для встановлення (підтвердження) їх кваліфікаційних категорій згідно з Положенням

про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 N 310 ( z0176-93 ) і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за N 176).