16. Порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України. У разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від відповідних органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України. Невиконання рішень і недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Закон України “Про Конституційний Суд України" // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - С. 272.

1

179

7

8

СУДОУСТРІЙ В УКРАЇНІ

1. Принципи та конституційно-правові начала організації судової влади в Україні

Правосуддя - діяльність органів судової влади в розв ’язанні конфліктів у суспільстві, що мають правовий зміст.

Специфіка діяльності судів полягає у тому, що застосування ними закону в розгляді конкретних справ здійснюється у певних процесуальних формах, визначених законодавчо, а саме у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.

Регламентація судоустрою в Україні на конституційному рівні здійснена узагальнено. Конституція України обмежується вказівкою на основні ланки судової системи (розділ VIII Конституції “Правосуддя” зазначає, що судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції), визначає принципи організації судів, вказує вищий судовий орган країни, закріплює принцип незалежності та недоторканності суддів, його гарантії; встановлює основи правового статусу суддів, зокрема, вимоги до претендентів на посаду судді, підстави звільнення судді з посади; основні засади судочинства (статті 124-130 Конституції України), узагальнено регулються деякі інші питання.

Юрисдикція судів, вказує Основний Закон, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Детальніша регламентація питань судоустрою в Україні здійснена насамперед у Законі України “Про судоустрій і статус суддів” , який визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, правовий статус суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів, регулює інші питання судоустрою.

Визначаючи завдання суду, Закон України “Про судоустрій і статус суддів” вказує, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.

Здійснення правосуддя є виключною прерогативою судів і не може бути делеговане або привласнене іншими органами чи посадовими особами. Принцип, за яким правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, розглядається як найважливіша гарантія додержання конституційних прав і свобод особи.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя

^1И Закон України “Про судоустрій і статус суддів” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - Ss 41-42. № 43. № 44*45. -

С. 529.

на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. В Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У ч. 4 ст. 124 Конституції України закріплено принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Суд присяжних є гарантією від зловживань судовою владою¹⁶⁷. Цей принцип полягає у залученні до відправлення правосуддя не тільки професійних суддів, а й представників народу. Народні засідателі в судовому засіданні користуються рівними правами із професійним суддею - головуючим у справі. Вони разом вирішують усі питання, що виникають під час розгляду справи й ухвалення судового рішення. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов’язком.

Присяжні утворюють окрему колегію, яка вирішує питання про вину підсудного у кримінальній справі або обгрунтованість вимог позивача в цивільній справі. Усі інші питання відповідно до вердикту присяжних вирішує

Эсмек А. Общія основані« колеги іуціои наго права. - Спб., 1898. - С. 288

.професійний суддя - головуючий у справі. Але можливі й інші форми участі присяжних у здійсненні судочинства.

Усі форми залучення представників народу до відправлення правосуддя є втіленням принципу колегіального розгляду судових справ, що має на меті гарантувати неупередженість та справедливість правосуддя для всіх.