1. Конституційно-правові основи виборів в Україні

Конституція України цілком лаконічно регламентує інститут виборів. В Основному Законі України відсутні вказівки на тип виборчих систем, що застосовуються до виборних органів влади (посадових осіб).

Ст. 69 Основного Закону визначає вибори, поряд із референдумом, як форму безпосередньої демократії.

Правом голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Усі види виборів є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Конституція гарантує виборцям вільне волевиявлення.

2. Вибори до Верховної Ради України

Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними.

Чергові вибори депутатів проводяться у зв’язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України (ст. 77 Конституції України).

Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за дев’яносто один день до дня голосування

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів (в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування відповідного указу Президента України) із дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися (не пізніш як через тридцять днів), або, якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата.

Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією у встановленому законом порядку, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

Протягом п’ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно- мажоритарною) системою: 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від політичних партій (далі - партії); 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців.

Вибори депутатів є прямими. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутата, включених до виборчого списку партії, та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.

Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

Не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом само висування.

Початок виборчого процесу чергових виборів оголошує Центральна виборча комісія.

Виборчий процес включає такі етапи:

• висування кандидатів у депутати;

• утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);

• реєстрація кандидатів у депутати;

• проведення передвиборної агітації;

• утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

• складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

• голосування;

• підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

• встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

• припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

У випадках, передбачених законом, виборчий процес включає також такі етапи:

• повторне голосування;

• підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

Виборчий процес завершується через п’ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.

Вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України, та у 225 одномандатних округах, що утворюються Центральною виборчою комісією та існують на постійній основі. Одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з приблизно рівною кількістю виборців в кожному окрузі. Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних

62

самовисування, до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.

Грошова застава, внесена партією, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок партії.

Грошова застава, внесена партією, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, повертається у разі, якщо за підсумками виборів кандидат визнаний обраним в одномандатному окрузі у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок партії.

Грошова застава, внесена кандидатом у депутати, який балотувався в одномандатному окрузі в порядку самовисування, повертається у разі, якщо за підсумками виборів кандидат визнаний обраним в одномандатному окрузі у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок, вказаний у заяві, поданій до Центральної виборчої комісії обраним народним депутатом.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій.

Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій.

Центральна виборча комісія встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії. Дробові залишки враховуються при розподілі депутатських мандатів. Партії, виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців.

округах визначається Центральною виборчою комісією, виходячи з відомостей Державного реєстру виборців. Відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати дванадцяти відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах.

Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією.

Виборчі дільниці утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п’ятисот виборців.

Виборча дільниця є спільною для виборів у загальнодержавному та одномандатних округах.

Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять: Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів здійснюються:

Центральної виборчої комісії - на всій території України;

окружної виборчої комісії - у межах одномандатного округу;

дільничної виборчої комісії - у межах виборчої дільниці.

Висування кандидатів у депутати партіями розпочинається за дев’яносто і закінчується за сімдесят дев’ять днів до дня голосування.

Право висування кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі реалізується виборцями через партії. Право висування кандидатів у депутати в одномандатних округах реалізується виборцями через партії або шляхом самовисування. Одна і та ж особа може бути включена лише до одного виборчого списку кандидатів у депутати від партії. Одна і та ж особа може бути включена до виборчого списку кандидатів у депутати від партії та висунута лише в одному з одномандатних виборчих округів в порядку висування партією або в порядку самовисування.

Висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з’їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії. Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до закону має право бути обраною депутатом.

Партія може висунути виборчий список кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі у кількості, яка не перевищує 225 осіб; по одному кандидату в депутати в кожному одномандатному окрузі.

Партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати.

Партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку

63

Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі.

У разі, якщо під час встановлення результатів виборів Центральна виборча комісія виявить, що особа обрана депутатом, як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатних округах не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у відповідних одномандатних округах.

Центральна виборча комісія не пізніш як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр".

Особі, зареєстрованій народним депутатом України, Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.

Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення обраною особою присяги народного депутата України.

Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день після складення народним депутатом України присяги видає йому посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого нею зразка.

Якщо в одномандатному окрузі найбільшу і водночас однакову кількість голосів набрали два або більше кандидати у депутати, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування по цих кандидатурах.

Повторні вибори проводяться в одномандатних округах у випадках, коли вибори у відповідному одномандатному окрузі визнані такими, що не відбулися або, якщо особа після її обрання не набула депутатського мандату.

У разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного у загальнодержавному окрузі, Центральна виборча комісія своїм рішенням визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії. Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

У разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі, Центральною виборчою комісією призначаються проміжні вибори депутата.

3. Вибори Президента України

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Передбачений Основним Законом України спосіб заміщення поста Президента України безпосередньо виборчим корпусом є базисною рисою змішаної республіки, відповідає тому ключовому положенню, яке займаєПрезидент України в системі вищих органів держави і забезпечує йому для виконання його конституційних функцій необхідний рівень легітимності.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд. Президент не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Системний аналіз конституційних норм, які врегульовують призначення чергових виборів Президента України, вказує на те, що вони пов’язані зі встановленням строків їх проведення⁴⁸. Ст. 103 Конституції України вказує, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев’яноста днів з дня припинення повноважень.

Виборчий процес включає наступні етапи: 1) утворення територіальних виборчих округів; 2) утворення виборчих дільниць; 3) утворення територіальних та дільничних виборчих комісій; 4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення; 5) висування та реєстрація кандидатів; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування у день виборів Президента України; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи, як повторне голосування та підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів Президента України.

Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням Центральною виборчою комісією результатів виборів Президента Укршни або офіційною публікацією подання Центральної виборчої комісії до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів Президента України.

Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш, як за сто тридцять днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України відбуваються » останню неділю дев 'я ностоденного строку з дня проголошення Президентом України особисто заяви про свою відставку на засіданні Верховної Ради України; опублікування рішення Верховної Ради України про підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я; опублікування рішення Верховної Ради України про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; прийняття постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів у зв’язку із смертю Президента України.

Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради Укршни про призначення повторних виборів.

Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніше, як на п’ятнадцятий день після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання Центральної виборчої комісії. Виборчий процес повторних виборів Президента України розпочинається наступного дня після офіційного опублікування постанови Верховної Ради України про їх призначення.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України.

Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно- територіального устрою та кількості виборців. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах.

Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців. Список територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіальних меж, а також центрів округів публікується Центральною виборчою комісією в офіційних засобах масової інформації у триденний термін від дня прийняття нею відповідного рішення.

Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці, які класифікуються на звичайні, спеціальні та закордонні.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від двадцяти до трьох тисяч осіб не пізніше, як за п’ятдесят днів до дня виборів. Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначеної чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою чисельністю виборців.

Список територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіальних меж, а також центрів округів публікується Центральною виборчою комісією в офіційних засобах масової інформації у триденний термін від дня прийняття нею відповідного рішення.

Наступною стадією виборчого процесу є складання списків виборців, їх перевірка та уточнення.

Для підготовки та проведення голосування виконавчі органи сільських, селищних, міських (у містах, де немає районних у місті рад), районних у

67

в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права і припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які, відповідно до Конституції Укршни та законів України, несумісні з зайняттям поста Президента України.

Центральна виборча комісія реєструє кандидата на пост Президента України за умови отримання таких документів: 1) анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто); 2) автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов’язково повинна містити: прізвище, ім’я, по-батькові, число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім’ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку; 3) передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до дванадцяти тисяч друкованих знаків; 4) документа про внесення грошової застави; 5) декларації про майно та доходи; 6) фотографій кандидата за розмірами та у кількості, встановленими Центральною виборчою комісією.

Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, висунутої партією (блоком), крім вищезазначеного переліку документів, додатково подаються також такі документи: 1) подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене печаткою партії (печатками партій, що входять до блоку); 2) копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), засвідчені безоплатно Міністерством юстиції України після початку виборчого процесу; 3) витяг з протоколу з’їзду (зборів, конференції) кожної партії, що увійшла до складу виборчого блоку, про утворення виборчого блоку, засвідчений підписом керівника партії та скріплений печаткою цієї партії - у разі висунення кандидата блоком; 4) угода про утворення виборчого блоку (у разі висунення кандидата блоком); 5) витяг з протоколу з’їзду (зборів, конференції) партії (міжпартійного з’їзду (зборів, конференції) партій, що входять до блоку) про висунення кандидата на пост Президента України від партії (блоку); 6) заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України від цієї партії (блоку) та у зв’язку з цим на оприлюднення біографічних відомостей та декларації про майно та доходи, зобов’язання в разі обрання передати у порядку, встановленому законом, протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права та припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з зайняттям посту Президента України.

Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України або відмову у реєстрації кандидата на пост Президента України протягом п’яти днів з дня прийняття необхідних документів. Центральна виборча комісія закінчує реєстрацію кандидатів на пост Президента України не пізніше, ніж за вісімдесят п’ять днів до дня виборів.

Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі порушення встановленого законом порядку утворення виборчого блоку та висунення кандидата; встановлення Верховним Судом України наявності у передвиборній програмі кандидата положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення; відсутності або неналежного оформлення документів; припинення громадянства України або невиходу із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України; виїзд особи, висунутої кандидатом, за межі України для постійного проживання; визнання особи, висунутої кандидатом, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину тощо.

Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення, не пізніше наступного дня після його прийняття, видається (надсилається) уповноваженому представнику відповідної партії (блоку) або кандидата.

Відмова у реєстрації кандидата не виключає можливість повторного подання партією (блоком) чи кандидатом заяви про реєстрацію кандидата. Повторна заява про реєстрацію кандидата разом з виправленими відповідно до вимог закону документами може бути подана до Центральної виборчої комісії не пізніше, як за вісімдесят вісім днів до дня виборів.

На підтримку кандидата на пост Президента України повинно бути зібрано не менше, як п’ятсот тисяч підписів виборців, які мають право голосу, в тому числі не менше, як по двадцять тисяч підписів у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України.

Підписні листи на підтримку кандидата на пост Президента України мають бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніше, як за сорок днів до дня виборів.

Перелік кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, у п’ятиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”.

Наступною стадією виборчого процесу є стадія передвиборної агітації.

Кандидат на пост Президента України може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Агітація перед повторним голосуванням розпочинається з дня, наступного після призначення повторного голосування, і

70

виборів одержали найбільшу кількість голосів, не враховуючи тих кандидатів, які після дня виборів зняли свої кандидатури.

Якщо один з кандидатів, включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, не пізніш як за десять днів до дня повторного голосування зняв свою кандидатуру шляхом подання письмової заяви до Центральної виборчої комісії, або Верховний Суд України за поданням Центральної виборчої комісії прийняв рішення про скасування реєстрації кандидата, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування, Центральна виборча комісія невідкладно приймає рішення про включення до виборчого бюлетеня кандидата, наступного за кількістю одержаних у день виборів голосів.

Якщо кандидат подав до Центральної виборчої комісії письмову заяву про зняття своєї кандидатури з балотування або Верховний Суд України за поданням Центральної виборчої комісії прийняв рішення про скасування реєстрації кандидата, включеного до виборчого бюлетеня для повторного голосування, або з інших причин немає кандидатів, які могли б бути включеними до виборчого бюлетеня для повторного голосування замість вибулого, повторне голосування проводиться щодо однієї кандидатури.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки повторного голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня повторного голосування встановлює результати повторного голосування з виборів Президента України, про що складає протокол.

Якщо до бюлетеня для повторного голосування було внесено дві кандидатури, обраним Президентом України за підсумками повторного голосування вважається кандидат, який за підсумками повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо до виборчого бюлетеня для повторного голосування було включено лише одну кандидатуру, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування проводилося по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, вибори Президента України вважаються такими, що не відбулися.

Центральна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів Президента України у газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр”.

Передбачена законодавством мажоритарна виборча система у два тури, що застосовується на виборах Президента України, є оптимальною. Встановлюючи вимогу абсолютної більшості голосів виборців для переможця в першому турі, вона забезпечує максимальний рівень легітимності влади особи, що обіймає закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем повторного голосування.

Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь- якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів.

Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому законом.

Передвиборна агітація у засобах масової інформації проводиться у формі публічних дебатів, дискусій, „круглих столів”, прес-конференцій, інтерв’ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про кандидата на пост Президента України, партію (блок), яка висунула кандидата, та в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Ефірний час для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, надається державними та комунальними телерадіоорганізаціями між 19 та 22 годинами.

Кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” свою передвиборну програму, подану при його реєстрації, обсягом не більше дванадцяти тисяч друкованих знаків.

Голосування на виборчих дільницях закінчується о 20.00.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніше, як на десятий день з дня виборів встановлює результати голосування у день виборів Президента України, про що складає протокол.

Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У випадку, якщо жоден із кандидатів на пост Президента України не отримав абсолютної більшості голосів виборців, проводиться другий тур виборів (повторне голосування). Повторне голосування призначається на третю неділю після дня виборів. Повідомлення про дату проведення повторного голосування публікується в газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” і оприлюднюється в інших засобах масової інформації.

До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Президента України, які у підсумку голосування у день

71

пост Глави держави. Разом із тим, застосування мажоритарної системи відносної більшості у другому турі гарантує проведення виборів за будь-якого рівня підтримки найуспішнішого кандидата на пост Президента України.КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

І. Основи конституційно-правового статусу Конституційного Суду України

Відповідно до континентальної моделі організації конституційного контролю - Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Його завданням є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділами VIII і XII) та Законом “Про Конституційний Суд України”²⁰. Конституційний Суд України також приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи у відповідності із Законом “Про Конституційний Суд України”. Це окремий випадок, коли Суд створює норми права.

За змістом чинного законодавства Конституційний Суд України виступає однією з ланок судової влади і здійснює судочинство шляхом конституційного правосуддя у процесі вирішення питань про відповідність законів й інших правових актів Конституції України (ст. 150 Основного Закону). Конституційний Суд України також дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. Особливість статусу Конституційного Суду України в межах судової гілки влади полягає в тому, що як спеціалізований суд він функціонально відособлений від судів загальної юрисдикції, котрі не можуть вирішувати питання конституційності правових актів, офіційного тлумачення Конституції України²¹.

Водночас самі особливості композиційної структури Конституції України, яка містить два окремі розділи: розділ VIII “Правосуддя” і розділ XII “Конституційний Суд України” вказують на те, що укладачами Конституції України була певним чином сприйнята ідея про структурно-функціональну автономію контрольно-наглядової гілки влади. Згадані структурні особливості Основного Закону України засвідчують, по суті, усвідомлення його авторами відмінностей між інститутом правосуддя і конституційним контролем²².

У розглядуваному контексті важливо відмітити, що здійснюваний органом конституційної юрисдикції контроль за характером і змістом є конституційним і лише за формою - судовим²³. До того ж сама зовнішня схожість конституційного правосуддя до форми правосуддя, що має місце в судах загальної юрисдикції, є лише частковою. Тому обгрунтовано вважати, що “сенс і призначення діяльності Конституційного Суду України... не має прямого зв’язку зі здійсненням правосуддя”²⁴. При цьому та обставина, щ

орегламентація конституційно-правового статусу Конституційного Суду України частково здійснена в розділі VIII Конституції України “Правосуддя”, жодною мірою не повинна розглядатися як свідчення функціональної сполученості діяльності органу конституційної юрисдикції з відповідною діяльністю судів загальної юрисдикції. У противному випадку ми могли б стверджувати про здійснення правосуддя Вищою радою юстиції, основи конституційно-правового статусу якої регламентовано у ст. 131 цього ж розділу¹⁶⁰.

Зміст і обсяг компетенції Конституційного Суду України дає підстави дійти висновку, що Суд за своїм фактичним статусом є одним із вищих конституційних органів державної влади в Україні, хоча це прямо не передбачено Основним Законом держави. Такий статус Конституційного Суду України підтверджується імперативним характером його актів, адресованих, зокрема, Парламенту, Главі держави, Уряду, судам загальної юрисдикції. Інтерпретаційні акги органу конституційної юрисдикції “сприймають” на себе всі юридичні характеристики нормативних актів, які вони тлумачать¹⁶¹. Найчастіше об’єктом тлумачення Конституційного Суду України є норми Основного Закону України. Звідси - вища юридична сила актів органу конституційної юрисдикції.