Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.22 Mб
Скачать
  1. Поняття конституційного ладу України

Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства, оскільки є головним джерелом права України. Разом із тим, розділ І Загальні засади” - провідний у структурі Конституції України, має базисне значення як для самої Конституції, так і для всієї національної системи права. Розділ І Загальні засади” Конституції України найбільш узагальнений за своїм змістом і предметом свого регулятивного впливу має всі найважливіші елементи політичної та правової систем України. Він також виконує роль ціннісної призми, через яку Конституційним Судом України здійснюється тлумачення не лише законодавства, але й самого Основного Закону України. Відповідно до усталеної конституційно-правової теорії, методологічно правильним є тлумачення Конституції України, насамперед, виходячи зі змісту та сутності конституційних принципів, що складають основу конституційного ладу держави (і закріплені, насамперед, у розділі І Конституції України), та з обов’язковим урахуванням системного аналізу всіх відповідних (дотичних до предмета конституційного тлумачення) положень Основного Закону України.

У розділі І закріплюються основи конституційного ладу України. У науці конституційного права, а також у теорії держави і права поняття конституційний лад” звичайно охоплює сукупність принципів, які надають державі конституційного характеру.

Термін конституційний лад” не є синонімом терміну “суспільний лад”. Якщо суспільний лад - сукупність суспільних відносин, то конституційний лад утворює система конституційно закріплених принципів, що регламентують ці відносини' . Стосовно конституційного ладу його основи являють собою вужче поняття. Основи конституційного ладу закріплюються тільки в основному законі держави, однак сам конституційний лад встановлюється не тільки в конституції, а й у законодавстві (насамперед в органічних законах).

Конституційний лад - цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, підпорядкованих безумовним моральним і правовим принципам, які знаходять закріплення в основному законі держави .

Конституційний лад забезпечує соціальний порядок на основі взаємоузгодження індивідуального та групового інтересів із загальним. Забезпечення оптимального поєднання індивідуального, групового та загального інтересів вимагає ефективних гарантій держави, без здійснення яких існуючий лад не набуватиме характеристик конституційного.

Одним із предметів свого регулювання конституційне право має основи конституційного ладу, тобто соціально-моральні й політико-правові принципи організації суспільства, які потребують захисту держави.

іуги неконституційним, а вплив держави н ичий Дім“їйЮре\ 2002. -Є 81

27

Конституція Російської Федерації. Ст. 108. // Конституціїк Тодыка Ю. Конституция Украины: проблемы теории н пра

и Формальна наявність у державі конституції не ді суспільний лад може цілком не співпадати з конституцій людину і суспільство в цілому нсправовим.

г Конституційне право УкраїниЗа рад Ю. М. Тоднкн, В. С. Журавського. - К.: Вида

:

Найважливішими елементами у структурі конституційного ладу є його принципи. Значимість цих принципів зумовлю« їх закріплення в основному законі державі; саме через конституційні принципи та норми про основи конституційного ладу здійснюється реалізація базисних функцій конституції38. Саме вони (принципи і норми про основи конституційного ладу) визначають найважливіші параметри конституційного ладу: форму правління, державний устрій, політичний режим, сутність України як держави, правовий статус людини , громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, основи системи державної безпеки, захисту суверенітету і територіальної цілісності України, правопорядку та зовнішньої політики Української держави.

Основи конституційного ладу закріплюють основні принципи, що виступають як фундаментальні начала суспільно-політичного життя; базові цінності, на які суспільство орієнтується у своєму правовому розвитку; конституціино-правові норми та інститути, у яких ці принципи і цінності знаходять своє безпосереднє вираження й закріплення і які зумовлюють їх юридичну силу (а відтак, реальний характер).

Оте, основи конституційного ладу - це система, у якій ключові суспільні цінності виражаються у формі правових принципів. а останні конкретизуються в інститутах і нормах, що надають цій системі юридичних характеристик.

На основі правових норм основ конституційного ладу формуються відповідні правовідносини. Ці норми мають ряд характерних ознак: вони закріплюють найважливіші основи побудови суспільства і держави і, як правило, не зумовлюють безпосередньо правовідносин; ці норми визначають сутність правового впливу на всі сфери суспільних відносин і адресовані всім суб’єктам права. Вони мають конституційну форму вираження і в основному с нормами-принципами, нормами-цілями, нормами-дефініціями. Правореалізацію цілей конституційного ладу забезпечує вся правова система держави, усі галузі права. Основи конституційного ладу покликані забезпечити системне здійснення концептуальних ідей, визнаних найважливішими для суспільства і держави. Ці норми мають імперативне значення для всіх інших правових норм та інститутів. При цьому згадані норми-принципи не містять чітких та однозначних вказівок щодо того, як повинен діяти той або ж інший суб’єкт конституційно-правового регулювання. У них фіксується лише певна загальна вимога, реалізація якої прямо залежить від того, наскільки і як конституція сприймається державою та суспільством”.

Принципи конституційного ладу мають особливу юридичну силу. Тому конституційні норми, які закріплюють ці принципи, мають імперативне значення щодо інших норм як самої конституції, так і системи права в цілому. Це виявляється в обов язках законодавця дотримуватися вказаних принципів при внесенні змін і доповнень до тексту Конституції України. Конституційний Суд України також повинен тлумачити Конституцію України (давати висновки) та приймати рішення щодо скасування неконституційних правових норм, апелюючи до конституційних принципів. Якщо Конституція України є головним джерелом у системі джерел права, то основи конституційного ладу є своєрідною “конституцією для конституції”.

Основи конституційного ладу країни відображають уявлення її суспільствог про суть певного суспільно-політичного ідеалу. Разом із тим, основи конституційного ладу є критерієм визначення відповідності реального стану державності і громадянського суспільства нормативній моделі, представленій в основному законі. У цьому відношенні основи конституційного ладу слугують орієнтиром, якии вказує загальний напрям вдосконалення демократично- правової держави і громадянського суспільства, є критерієм відбору засобів і методів, необхідних і придатних для забезпечення цього процесу40.

У засадах конституційного ладу відображається принцип обмеження держави правами людини. Верховенство прав людини над державою відображає закріплення таких конституційно-правових принципів як вроджені права людини, народний суверенітет, верховенство права, верховенство закону, конституціоналізм, принцип поділу влади.

Важливою характеристикою основ конституційного ладу є їх цілісний, системний характер. Будучи закріпленими в конституції, вони зумовлюють внутрішню єдність правового регулювання.

Інша характеристика конституційного ладу полягає в тому, що він є формальним відображенням суспільного компромісу щодо ключових питань організації суспільного і політичного життя.

Перелік принципів конституційного ладу не може бути вичерпним. Вони не завжди закріплюються в розділі про основи, а можуть міститися і в інших розділах. Такими принципами основ конституційного ладу є: народовладдя; державний суверенітет-, політична; економічна та ідеологічна багатоманітність-, верховенство права; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; рівність перед законом, право на рівний захист із боку закону; поділ влади; унітаризм; суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; принцип забезпечення своїх національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва із зарубіжними країнами на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.