3. Структура Конституції України

Конституція України за формою є писаною, за структурою систематизованою (консолідованою) - це Основний Закон держави⁷, за обсягом конституційного регулювання розгорнутою, за способом внесення змін - жорсткою.

Конституція України складається із Преамбули, 15 розділів, які об’єднують 161 статтю, у тому числі 2 статті Прикінцевих положень, та 14 пунктів Перехідних положень. Таким чином, структура Конституції України наступна:

Преамбула.

Розділ І “Загальні засади” (ст. 1-20).

Розділ II “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина” (ст. 21-68).

Розділ III “Вибори. Референдум” (ст. 69-74).

Розділ IV “Верховна Рада України” (ст. 75-101).

Розділ V “Президент України” (ст. 102-112).

113 120^ ^ Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади” (ст.

Розділ VII “Прокуратура” (ст. 121-123).

Розділ VIII “Правосудця” (ст. 124-131).

Розділ IX “Територіальний устрій України” (ст. 132, 133).

Розділ X “Автономна Республіка Крим” (ст. 134-139).

Розділ XI “Місцеве самоврядування” (ст. 140-146).

Р

’ 3 огляду н

озділ XII “Конституційний Суд України” (ст. 147-153).

г теорії народного суверенітету некоректною с

Розділ XIII “Внесення змін до Конституції України” (ст. 154-159).

Розділ XIV “Прикінцеві положення” (ст. 160, 161).

Розділ XV “Перехідні положення” (пп. 1-14).

Преамбула - вступна, ідеологічна частина Конституції. Вона не має заголовка. У Преамбулі містяться найбільш принципові положення, ідейні мотиви, які пояснюють головну мету прийняття Конституції України. Хоча Преамбула Конституції України не має юридичної сили, вона має важливе значення як концептуальна основа для тлумачення Конституції Конституційним Судом України. Преамбула встановлює порядок здійснення установчої влади народу, акцентує увагу на юридичних підставах виникнення незалежної Української держави. Преамбула окреслює конкретні завдання введення в дію Основного Закону України: забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, зміцнення правопорядку в Україні, розвиток і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави. Преамбула Конституції України вирізняється не лише змістом, а й стилем викладу - вона більш емоційно насичена порівняно зі статтями Основного Закону, має моральне наповнення.

Перехідні положення визначають строки вступу в дію деяких конституційних положень.

2. Внесення змін та доповнень до Конституції України

Відповідно до статей 154-159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України”, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Законопроект про внесення змін до розділів І, НІ, XIII подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради, України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України. Таким чином, з огляду на особливу значимість предмета конституційного регулювання за змістом розділів І, III і XIII Конституція України при внесенні змін до цих розділів передбачає збалансованість дій Президента України, Верховної Ради України та безпосередньо народу як носія

суверенітету і єдиного джерела влади в Україні⁸

назва, фактично, дає підстави говорити про існування в уиітаоній Уклинене .... . -,г , / ^Р ' ^,ав

» ’’ ^ГОВОри™ ¹⁴⁾⁰ *^снУ^вания В унітарній Українській державі ще однієї конституції. Закріплені

О

інерції державно-правового розвитку України, яка .носоюзної конституції та конституцій суб’єктів СРСР - союзних та . собом розв язання відповідного політичного конфлікту, яким

Конституція АРК є, насправді, різновидом звичайних законів. Див.: Шаповал В. Суїнісні 2008,-Хі 10.-С. 4-12.

сновному Законі Укра.ни має низку причин. З-поміж них можна виокремити ~

сприйняла радянську державно-юридичну традицію співіснуй!

автономних республік. Пояаа Конституції АРК

х

у55Г "с ЗЗГ“* ’■^+Ч’“^Д”' “ Консліїїційнє Ч»™™ .

арактеристики конституції як основного закону держави II Право Укра

ї

1

18

9

Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів І, III і XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (ст. 157 Конституції України).

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 154 Конституції України).

Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою У країни і не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік із дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (ст. 158 Конституції України).

Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті ж положення Конституції України (ч. 2 ст. 158 Конституції України).

Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядаєтеся Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам ст. 157 і 158 Конституції Україна Згадана вимога засвідчує особливо жорсткий характер Конституції України і є загалом нетиповою (крім Основних Законів Киргизстану 1993 р ¹⁰ Азербайджану 1995 р." та Молдови 1994 р.¹²) для основних законів інш™ держав.

Укладачі Конституції України свідомо запровадили ускладнену процедуру внесення змін до розділів І, III, XIII Основного Закону з метою забезпечення стабільності конституційного ладу та конституційної системи, недопущення в майбутньому будь-яких спроб окремих політичних сил зкоригувати зміст Основного Закону у відповідності із власного ідеологією, змінити виборчу систему України для гарантування власної перемоги на наступних парламентських чи президентських виборах¹³. '

_и ^У Рішенні від 5 жовтня 2005 р. Конституційний Суд України встановив, що “...вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом XIII чинного Основного Закону України...” є узурпацією влади . . .

Приймаючи до уваги значення референдарної процедури як визначального елементу механізму легітимації конституційного тексту, доцільно поширити застосування референдуму на будь-які форми ревізії конституційного тексту, зокрема, випадки внесення змін до будь-якого розділу Основного Закону України. Застосування референдарної процедури внесення змін і доповнень до Конституції України набуває особливої значимості з огляду на низький рівень довіри громадян України до політичних партій¹⁵ та постійну небезпеку зміни ситуативною парламентською більшістю конституційного тексту в корпоративних інтересах. Можливо найкращим аргументом сказаного слугують обставини і наслідки внесення змін до Конституції України 8 грудня 2004 р.