- •Предмет і завдання науки конституційного права
- •Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Конституційне право України як галузь права
- •Конституційно-правові норми
- •Конституційно-правові інститути
- •Система конституційного права України
- •Конституційно-правові відносини
- •Предмет і метод конституційного права України
- •Предмет конституційного права України
- •Метод конституційного права України
- •Суб’єкти конституційного права України
- •Основи конституційно-правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина
- •Відомості Верховно? Ради України. - 1998. - № 20. - с. 99.Призначення на посаду, звільнення з посади та припинення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Права Уповноваженого
- •Акти реагування Уповноваженого
- •4. Організація діяльності Уповноваженого
- •101 Доступ до інформації, пов'язаної із службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України.
- •Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •Функції та повноваження Президента України
- •109 Тим самий, за Основним Законом України отрок повноважень Президента України обчислюстіля з моменту складання ним прнеяїн народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
- •101 Шаповал в. Конституція і виконавча влада - к.: Юрінком Інтер, 2004. -с. 63.
- •1 Закон України “Про Кабінет Міністрів Україні
- •Дострокове припинення повноважень Президента України
- •Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби при Президентові України
- •151 Тарасенко к. Констиіуційно-правовнй стаїус Ради національної безпеки і оборони України. Автореферат дисертації на здобуті* наукового ступеня кандидата юридичних наук. - Київ, 2010. - с. 6,16.
- •Система органів виконавчої влади в Україні
- •Основи конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України
- •Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України
- •1,4 Конституция Греции. Гл. 2. Отношения между Парламентом и Правительством // Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л. А Окунькова. - м.: норма-инфра.М, 1999. - с. 276, 277.
- •Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів
- •Повноваження Кабінету Міністрів України
- •Закон України “Про Кабінет Міністрів України". Ст. 4. П. 1 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - с. 7.
- •Закон України “Про Кабінет Міністрів України". Ст. 27. П. П. 8,9 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - с. 7.
- •Статус Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр- міністрів України
- •Конституційно-правовий статус міністрів Уряду
- •Конституційно-правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Статус міністрів
- •Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •Акти Кабінету Міністрів України
- •Центральні органи виконавчої влади
- •Урядові комітети
- •Секретаріат Кабінету Міністрів України
- •52 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 33. - с. 443.
- •Принципи участі громадян України в референдумах
- •Засади підготовки і проведення референдумів в Україні
- •Проведення нового референдуму
- •Бюлетень для голосування на референдумі
- •Порядок голосування й визначення результатів референдуму
- •Голосування на референдумі
- •Підрахунок голосів на дільниці для голосування
- •Опублікування, введення в дію, зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом
- •Дорадче опитування громадян України (консультативний референдум)
- •Правове регулювання статусу політичних партій в Україні
- •Розвиток правового статусу політичних партій України
- •49 Конституція Республіки Угорщина // Конституції нових держав Європи та Азії, - к.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. - с. 308.
- •Правове регулювання утворення і припинення діяльності політичних партій в Україні
- •Членство в політичних партіях України
- •Права політичних партій в Україні
- •Фінансова діяльність політичних партій в Україні
- •Види джерел конституційного права України
- •Конституція України - джерело конституційного права України
- •Основні етапи конституційної нормотворчості в Україні
- •Юридичні характеристики Конституції України
- •Структура Конституції України
- •Внесення змін та доповнень до Конституції України
- •Прийняття нової Конституції України
- •1997. - Чис,ю29. - с« Верховною Радон, України статті 98 Конституції України) від 11.07.1997 // Офіційний вісник України.
- •Органічне законодавство України
- •Поняття конституційного ладу України
- •Основні принципи конституційного ладу України
- •Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Структура конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •4І Ейде а. Мінімальний рівень реалізації соціально-економічних прав // Права людини: Концепції, підходи, реалізація. - к,: Ай Бі, 2003. - с. 187.
- •Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні, їх класифікація
- •4І Шал о вал т. Основні права і свободи в механізмі конституційного регулювання / т. Шаловал // Юридична Україна. - 2010. - № 10. - с. 54.
- •Теоретичні підходи до закріплення прав та свобод у Конституції України
- •Основи конституційно-правового статусу Верховної Ради України
- •Організація роботи Верховної Ради України
- •Рішення Верховної Ради України
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Повноваження Верховної Ради України в бюджетній сфері
- •Фракції і групи у Верховній Раді України
- •Погоджувальна Рада депутатських фракцій
- •8. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України
- •Комітети Верховної Ради України
- •Тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •Законодавчий процес у Парламенті України
- •Конституційно-правовий статус народних депутатів України
- •Вимоги до народних депутатів України
- •Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •Конституційно-правові основи інституту громадянства
- •Принципи законодавства України про громадянство
- •Належність до громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України за територіальним походженням
- •Набуття громадянства України
- •Підстави набуття громадянства України
- •Набуття громадянства України за народженням
- •Прийняття до громадянства України
- •Поновлення у громадянстві України
- •Набуття дітьми громадянства України
- •Припинення громадянства України та скасування рішень про набуття громадянства України
- •Скасування рішень про оформлення набуття громадянства України
- •Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •Повноваження Президента України
- •Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства
- •Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України
- •Конституційно-правові основи виборів в Україні
- •Вибори до Верховної Ради України
- •Організація діяльності Конституційного Суду України
- •Повноваження Конституційного Суду України
- •Повноваження судді Конституційного Суду України
- •Голова Конституційного Суду України
- •Підстави для визнання правових актів неконституційними
- •Судді Конституційного Суду України
- •Вимоги до судді Конституційного Суду України
- •Заступники Голови Конституційного Суду України
- •Припинення повноважень судді Конституційного Суду України
- •Дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України, заступника Голови за їх заявами
- •Наукові консультанти і помічники суддів Конституційного Суду України
- •Секретаріат Конституційного Суду України
- •Комісії Конституційного Суду України
- •Звернення до Конституційного Суду України. Форми звернення до Конституційного Суду України
- •Засідання Конституційного Суду України
- •Пленарні засідання Конституційного Суду України
- •Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України
- •Колеги суддів Конституційного Суду України
- •16. Порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України
- •Принципи та конституційно-правові начала організації судової влади в Україні
- •Суди загальної юрисдикції
- •Система судів загальної юрисдикції
- •Спеціалізація судів загальної юрисдикції
- •Порядок утворення судів ... „
- •Місцеві суди
- •Види і склад місцевих судів
- •Повноваження місцевого суду
- •Повноваження вищого спеціалізованого суду
- •Верховний Суд України
- •Верховний Суд України - найвищий судовий орган
- •Голова Верховного Суду
- •Заступник Голови Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України
- •Недоторканність судді
- •Незмінюваність судді
- •Народні засідателі та присяжні
- •Статус народного засідателя
- •Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України
- •Професійні судді
- •Основи правового статусу суддів
- •Список народних засідателів
- •Вимоги до народного засідателя
- •Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя
- •Залучення народних засідателів до виконання обов’язків у суді
- •Гарантії прав народних засідателів
- •Присяжні
- •Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції
- •Вимоги до кандидатів на посаду судді
- •Порядок обрання на посаду судді безстроково
- •Добір кандидатів на посаду судді
- •Порядок призначення на посаду судді вперше
- •Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду
- •Правовий статус Вищої ради юстиції України
- •117 Указ Президента України “Про Національну конституційну ралу" н Офіційний Вісник України. - 2007. - № 99. - с. 3583.
- •2. Основи правового регулювання статусу політичних партій в Україні на сучасному етапі
- •05. 10. 2005 Р, // Офіційний вісник України. - 2005. - № 41. - с. 31 -35.
- •4! Шаповал в. Територіальна органіїація держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. - № 5. - с. 45. .
- •Порядок складення присяги народним депутатом України
- •Питання, що розглядаються на першій сесії новообраної Верховної Ради України
- •Структурні складові Верховної Ради України
- •51 Закон України "Про статус народного депутата України" //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - X? 3. -с 17.
- •17 ЛинецькийС. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України //Право України,-2000.-№ 6.-с. 20. Структурі
Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів
України
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України. Заява про складення повноважень Кабінету Міністрів України подається Прем’єр-міністром України чи особою, яка виконує його повноваження, новообраному Президенту України у день вступу на пост Президента України.
Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем’єр- міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Підставами відставки Уряду € також прийняття Президентом України відповідного рішення та смерть Прем’єр-міністра України.
Відставку Кабінету Міністрів України приймає Президент України. Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів. Прем’єр-міністр України зобов’язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України чи у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри (ст. 115 Конституції України).
Відставка Уряду за ініціативою Верховної Ради України. Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України. Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не пізніше ніж через десять днів після внесення пропозиції розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України, на яке запрошуються усі члени Кабінету Міністрів України. Під час розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України у пленарному засіданні Верховної Ради України
,4! Закон України "Про Кабінет Мінісірів України" від 07.10.2010р. Ст. 7. П. З [Електронний ресурс) и Режим доступу:
btlpjдaJsдSbssds.дeviSK!
154
Звільнення з посади міністрів Кабінету Міністрів України. Член Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) може бути звільнений з посади Президентом України:
за рішенням Президента України;
за поданням Прем’єр-міністра України;
шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за поданою ним заявою про відставку.
Рішення Президента України про звільнення з посади члена Кабінету Міністрів України приймається у формі указу Президента України. Член Кабінету Міністрів України звільняється з посади із дня видання Президентом України указу про звільнення з посади відповідного міністра.
У разі смерті члена Кабінету Міністрів України його повноваження вважаються припиненими із дня його смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
Контрасигнація актів Президента України
Основний Закон України вказує, що акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3 (представництво України в міжнародних відносинах, керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, ведення переговорів та укладення міжнародних договорів України), 4 (прийняття рішень про визнання іноземних держав), 5 (призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представників іноземних держав), 8 (припинення повноважень Верховної Ради України), 10 (призначення членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинення їхніх повноважень на цих посадах), 14 (призначення на посади та звільнення з посад Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України), 15 (утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади), 17 (призначення на посади та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил України, інших військових формувань), 18 (повноваження з керівництва Радою національної безпеки і оборони України), 21 (прийняття рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації), 22 (призначення суддів Конституційного Суду України), 23 (утворення судів загальної юрисдикції), 24 (присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів та інших вищих спеціальних звань і класних чинів) ст. 106, скріплюються підписами Прем’єр-міністра України й міністра, відповідального за акт та його виконання.
За дуалістичного характеру виконавчої влади в Україні інститут контрасигнатури покликаний забезпечити єдність (узгодженість) зовнішньої та внутрішньої політики держави, суб’єктами якої виступають і Президент України, і Кабінет Міністрів України.
може брати участь Президент України. Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за це проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.
Прем’єр-міністр України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри зобов’язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у день прийняття Верховною Радою України такої резолюції. За особливостями конституційних формулювань ст. 115 механізм відставки Уряду за ініціативою Верховної Ради України є невизначеним, оскільки оголошення резолюції недовіри Уряду Парламентом призводить до відставки Кабінету Міністрів України лише за умови прийняття Президентом України заяви про відставку від Прем’єра, тобто її підписання. Однак залишається незрозумілим, чи зобов’язаний Глава держави приймати таку відставку. Конституція України залишає також без відповіді питання про те, як може відбутися відставка Кабінету Міністрів України внаслідок оголошення резолюції недовіри останньому Верховною Радою України, якщо Президент України не підпише відповідну заяву Прем’єр-міністра України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше ніж один раз протягом чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Відставка Уряду за ініціативою Президента України. Президент України має право прийняти рішення про відставку Кабінету Міністрів України. Прем’єр-міністр України зобов’язаний подати Президенту України заяву про відставку Кабінету Міністрів України у день прийняття рішення Президента України.
Відставка Уряду за ініціативою Прем’єра. Прем’єр-міністр України має право заявити Президенту України про свою відставку.
Прем’єр-міністр України звільняється з посади із дня видання Президентом України указу про відставку Прем’єр-міністра України. Прийняття Президентом України рішення про відставку Прем’єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Відставка Уряду в разі смерті Прем’єра. Повноваження Прем’єр-міністра України в разі його смерті припиняються із дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть. Припинення повноважень Прем’єр-міністра України в разі його смерті має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраним Президентом України або перебуває у відставці, за дорученням Президента України продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів.
У разі смерті Прем’єр-міністра України повноваження Прем’єр-міністра України на період до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України виконує Перший віце-прем’єр-міністр України або віце-прем’єр- міністр України згідно з визначеним Кабінетом Міністрів України розподілом повноважень.
155
В Україні дуалізм виконавчої влади у сферах зовнішньополітичній, забезпечення національної безпеки та оборони інституціоналізується п. п. 1, 3 та
ст. 106 Конституції України про те, що Президент України “забезпечує державну незалежність, національну безпеку... держави; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав” та п. п. 1, 7, 8 ст. 113 Конституції України про те, що Кабінет Міністрів України “забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи”. Є очевидним, що єдність, успішність і законність державної політики у згаданих сферах може бути досягнута лише за умови контрасигнації відповідних актів Глави держави підписом Прем’єр-міністра України і профільного міністра.
Інститут контрасигнатури формально є єдиним важелем впливу Кабінету Міністрів України на Президента України. Однак реально цей інститут до конституційної реформи 2004 р. не знаходив застосування в національній державно-правовій практиці |4'\
П. З ст. 25 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” змістовно відтворює положення ч. 4 ст. 106 Конституції України, уникаючи будь-якої її деталізації: акти Президента України, видані в межах повноважень,
передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ч. 1 ст. 106 Конституції України, скріплюються підписами Прем’єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. Більше того, Закон безпідставно інтерпретує відповідне конституційне положення в той спосіб, що встановлює категоричну вимогу до Прем’єра та профільного міністра “скріпити його (відповідний акт Президента України) своїми підписами у п’ятиденний строк з дня надходження акта для скріплення”11.
В усталеній конституційно-правовій теорії інститут контрасигнатури розглядається, крім іншого, засобом контролю уряду за конституційністю політики глави держави, яка оформляється його актами: прем’єр і (чи) профільний міністр беруть до виконання, і тим самим підтверджують юридичну силу (чинність) конституційних актів президента. Фактично за змістом чинного Закону України “Про Кабінет Міністрів України” не передбачено можливості відмови з боку Прем’єра та відповідного міністра скріпити своїми підписами акт Глави держави. Кажучи інакше, Закон виключає таку можливість і там самим передбачає беззастережне скріплення усіх актів Президента України Прем’єр- міністром України та міністром, відповідальним за акт та його виконання. Тим самим цілком нівелюється сам зміст процедури контрасигнатури як елементу' системи стримувань і противаг у взаєминах між Главою держави і Прем’єром: можливості стримувати дії Президента Прем’єром, якщо такі дії є сумнівними з точки зору їх конституційності. Контрасигнатура за змістом Закону виступає, фактично, юридичною фікцією.
Важливо відмітити, що адекватне розуміння змісту й порядку контрасигнації актів Глави держави Прем’єр-міністром України та міністром, відповідальним за виконання відповідного акта пропонувалося в Законі України “Про Кабінет Міністрів України” від 21. 12.2006 р. Згаданий Закон, зокрема, встановлював, що “Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується ... указами Президента України, виданими на основі та на виконання Конституції і законів України (виділено авт. - Р. М.)”145. Цитоване положення Закону фактично давало ключ до розуміння того, що є підставою для відмови в контрасигнації актів Президента України Прем’єр-міністром України та міністром, відповідальним за акт та його виконання: це є невідповідність актів Президента України Конституції та законам України. Цінною рисою Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 21. 12. 2006 р. був опис у Законі процедури відмови скріпити підписом акт Глави держави з боку Прем’єра чи відповідного міністра. Закон встановлював: у разі, якщо Прем’єр-міністр України, міністр, відповідальний за акт та його виконання, вважають неможливим скріпити підписами відповідний акт Президента України, вони повертають такий акт із викладенням у супровідному листі мотивів своїх рішень упродовж трьох робочих днів із моменту надходження такого акта до Секретаріату Кабінету Міністрів України146.
З урахуванням вищесказаного, дослідник вважає, що відповідні процедурні аспекти контрасигнації указів Глави держави Прем’єр-міністром України і профільним міністром, а також питання підстав відмови з боку Прем’єр-міністра України контрасигувати акт Президента України мали б знайти належну законодавчу регламентацію. Цілком позитивно слід оцінити можливе попереднє уточнення цих питань у відповідному рішенні (висновку) Конституційного Суду України. Основний Закон України, проте, повинен містити положення про те, що без скріплення підписом Прем’єр-міністра відповідні акти Президента України не набувають чинності. Пряма юридична дія механізму контрасигнації актів Президента України у формі встановленої в Конституції України вимоги про те, що акти Президента з відповідних питань набувають чинності лише за умови їх скріплення підписами Прем’єр-міністра та міністра, відповідального за акт та його виконання придасть інституту контрасигнатури в умовах “перемінного, змінного” характеру змішаної форми правління в Україні більш реального і правового характеру147, попередить можливість умисно хибної законодавчої інтерпретації змісту інституту контрасигнатури, посилить статус Кабінету Міністрів України в системі стримувань і противаг.
