(

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК НАУКА, УЧБОВА ДИСЦИПЛІНА ТА ГАЛУЗЬ ПРАВА

Конституційне право розглядається у трьох аспектах: як галузь права в системі національного права, як наука і як навчальна дисципліна.

І. Конституційне право України як наука

1. Предмет і завдання науки конституційного права

Наука конституційного права України - галузева юридична наука, яка вивчає закономірності і тенденції конституційного регулювання суспільних відносин, становлення і розвиток конституціоналізму, формулює основний понятійно- категоріальний апарат, наукові категорії, які застосовує, аналізує чинне конституційно- правове законодавство, організацію та функціональні характеристики конституційно- правових інститутів.

Наука конституційного права України вивчає конституційно-правові норми, принципи та інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або можуть ними регулюватись. Вона вивчає також практику реалізації конституційно-правових норм та інститутів, намагаючись осягнути закономірності їх розвитку і дати обгрунтування та рекомендації законодавцеві і правозастосовуючим суб’єктам щодо вдосконалення і застосування відповідних правових положень, а окремим особам - рекомендації щодо їх використання. Тим самим наука конституційного права, здійснюючи аналіз дії конституційно-правових норм та інститутів, покликана визначити шляхи підвищення їх ефективності.

Таким чином, предмет науки конституційного права охоплює конституційно-правові норми й інститути, державно-правові відносини, їх специфіку, причини їх виникнення, розвитку та припинення.

Наука конституційного права має своїм предметом вивчення галузь конституційного права. Вона розкриває притаманні цій галузі закономірності і тенденції розвитку державно- правових процесів.

До предмета науки конституційного права України належать розробка комплексних теоретичних проблем становлення народовладдя в Україні і його конституційного регулювання, сутність народного (державного) суверенітету та форми і механізми його реалізації, розвиток конституційного процесу, його проблеми і труднощі, аналіз основ правового статусу особи, конституційних принципів взаємовідносин держави і громадянина, особливості правового статусу особи, конституційні принципи організації громадянського суспільства.

Предметом науки конституційного права України є аналіз сутності, принципів, функцій Конституції України , механізму її прийняття та зміни, роль конституційного законодавства в регулюванні суспільних відносин, у формуванні правової держави і громадянського суспільства в Україні. До предмета науки конституційного права України також належить аналіз конституційно-правового регулювання правового статусу політичних партій, громадських об ’єднань, масових громадських рухів, юридичного статусу релігійних організацій, засобів масової інформації, інших елементів громадянського суспільства.

До предмета науки конституційного права також належить проблематика реалізації в Україні принципу поділу влади, питання про конституційно-правовий статус вищих органів державної влади, розмежування владних повноважень між центральними і регіональними владними структурами, адміністративно-територіального устрою, державних символів, конституційно-правової відповідальності; розв 'язання державно-правових конфліктів.

Однією з основоположних тенденцій розвитку науки конституційного права України на сучасному етапі є розширення її предмета, що зумовлено розширенням предмета конституційного регулювання. Становлення України як суверенної правової держави потребує вивчення широкого кола державно-правових проблем з урахуванням вітчизняного державотворення і зарубіжного досвіду регулювання конституційно-правових відносин. Тому сьогодні активно застосовується порівняльно-правовий метод, враховується досвід державотворення в інших країнах світу.

Сьогодні, однак, наука конституційного права перебуває, по суті, у первинному стані, що зумовлено багатьма причинами об'єктивного і суб’єктивного характеру. Бракує не тільки по-справжньому професійних розробок основних проблем за її змістом, а й навіть більш- менш усталеного розуміння термінології, яка складає “інструментарій” теорії і практики конституційного права. Очевидно, що визначеність стосовно відповідної термінології є однією з передумов розвитку вітчизняної науки¹.

Головними завданнями науки конституційного права України є вивчення галузі конституційного права України², розкриття її основоположних принципів, тенденцій розвитку конституційного права України в цілому і його конституційних інститутів. Критично осмислюючи здобутки державотворення в нашій країні, а також зарубіжний конституційний досвід, наука покликана втілювати відповідні теоретичні положення й концепції в державно-правову практику.

Наука конституційного права України включає аналіз загальних закономірностей розвитку конституційного права як галузі права, вивчення предмета цієї галузі, методів конституційно-правового регулювання суспільних відносин, суб’єктів та об’єктів, інститутів, місця галузі в системі права України.

2. Джерела науки конституційного права України. Джерелами науки конституційного права України насамперед є правові акти, що містять конституційно-правові норми. Наука обгрунтовує закладені в нормативних актах концепції і поняття, аналізує наслідки реалізації конституційно-правоввих актів, виявляє тенденції правового регулювання суспільних відносин, розкриває взаємозв’язок між конституційними інститутами, дає доктринальне тлумачення відповідних нормативних положень.

Джерелом науки конституційного права України є також реальна конституційно- правова практика, тобто ті процеси, що відбуваються на основі конституційних норм та інститутів. Теоретичні положення науки мають своїм джерелом практику діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших суб’єктів конституційно-правових відносин. Аналізуючи наявну практику розвитку державно-правових процесів, наука конституційного права України пропонує способи (механізми) розв’язання державно-правових проблем, колізій конституційно-правових норм.

Актуальні проблеми конституціоналізму, державотворення, правового статусу людини і громадянина, конституційного ладу, організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування, територіального устрою, правового статусу структур громадянського суспільства, виборів, референдумів, державно-правової конфліктології, конституційно-правової відповідальності аналізуються у працях вітчизняних вчених - іншому джерелі науки конституційного права.