14. Конкурентна позиція банку

За своєю сутністю конкурентна позиція банку є класич­ним показником ефективності, який базується на співвідношенні результатів діяльності (конкурентоспроможності) та авансованих ресурсів (капіталу банку). Визначення конкурентоспроможності банку є основою для оцінки його конкурентної позиції - агрегованої характеристики становища, яке він займає на ринку. Ця характеристика особливо важлива насамперед для основних акціонерів, які не можуть повністю покладатися на такий показник, як конкурентоспроможність, адже однакового її рівня можуть досягти банки з різними обсягами капіталу.

Конкурентоспроможність банку - це його здатність витримувати конкуренцію з іншими банківськими установами та суб'єктами господарювання, які задовольняють потреби, що є на споживчому цільовому ринку.

Факторами конкурентоспроможності банку є:

• прибутковість банку (прибутковість активів, капіталу та маржа прибутку в доходах);

• частка банку в активах і пасивах банківської системи (у регіоні та в країні);

• динаміка основних показників діяльності банку (абсолютних і відносних);

• адекватність і структура капіталу;

• структура і якість активів;

• процентна маржа;

• здатність підтримувати ліквідність;

• частка непроцентних доходів у загальному прибутку банку;

• конкурентоспроможність клієнтів;

• диверсифікація клієнтської бази;

• масштаб філіальної мережі;

• акціонери банку (прозорість та стратегія);

• менеджери банку; персонал банку;

• лобіювання інтересів банку на рівні регіону або країни в цілому.

Усі ці фактори між собою тісно пов'язані. У результаті вони впливають на уявлення ринку про конкретний банк.

15. Управління конкурентоспроможністю банку

Управління конкурентоспроможністю – це сукупність заходів із систе­матичного вдосконалення продукту (послуги), постійного пошуку нових ка­налів його збуту, нових споживчих сегментів, поліпшення сервісу, активізація реклами.

У сучасних умовах недостатньо лише кількісної оцінки конкурентоспроможності. Важливого значення набуває ступінь її практичного використання та раціональність авансованих витрат на формування конкурентної позиції банку.

Використання досягнутої конкурентоспроможності зумовлюється характе­ром обраної банком стратегії.

Вона може бути активною (що свідчить про наміри подальшого посилення досягнутої конкурентоспроможності) або пасивною (тобто пов'язаною з прагненням зберегти завойовані позиції).

Володіти інформацією про особливості стратегії банку дуже важливо для конкурентів. Адже банк із відносно невисоким рівнем конкурентоспроможності, проте з активними ринковими амбіціями (до того ж підкріпленими відповідними потенційними можливостями) може виявитися небезпечнішим конкурентом, ніж банк із вищим рівнем конкурентоспроможності, який, однак, прагне лише зберігати завойовані конкурентні позиції.

Маркетинговий аспект конкурентоспроможності відображає ступінь значимості впливу банку на ринкову ситуацію і характеризується часткою банку на ринку банківських послуг.

Фінансовий аспект реалізованої конкурентоспроможності є свідченням досягнення певних фінансових результатів, які відображають ступінь конкурентного успіху банку.

Оскільки умови конкуренції на кожному з ринків банківських послуг мають свою специфіку (та й склад основних конкурентів, як правило, неоднорідний), у практичній діяльності предметом особливої уваги стає поточна конкурентоспроможність банку на певних ринках, яка знаходить своє концентроване відображення у з'ясуванні конкурентоспро­можності окремих послуг, що надаються клієнтам.