12. Дослідження макросередовища банківського маркетингу

Середовище маркетингу банку - це сукупність активних суб’єктів і сил, які діють ззовні та всередині банку, впливають на процес прийняття відповідних рішень.

Макросередовище банку – це ширше поняття, що включає чинники, які впливають на всі елементи його мікросередовища.

Макросередовище банківського маркетингу включає широкий спектр відносин з силами, що складають зовнішнє оточення. Глобалізація такого підходу забезпечується за рахунок урахування основних факторів демографічного, економічного порядку, а також природних, науково-технічних, політичних факторів і факторів культурного рівня.

До основних чинників маркетингового макросередовища належать:

Демографічна ситуація: населення (по регіонах, місто-село); вік клієнтів; місце роботи; сімейний стан.

Економічна ситуація: ВНП, ВНП на душу населення; прибуток після сплати податків; інфляція; рівень безробіття; валютні курси; платіжний баланс; процентні ставки; доходи; ціни на енергоносії та основні продукти.

Політична ситуація: законодавча база; виборча система; державна устрій і органи влади; політичні партії; співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями.

Соціально-культурні чинники: поведінка людей стосовно грошей; рівень заощаджень; освіта; рівень довіри до фінансової системи і банків; ставлення до роботи; система зарплати і заохочень.

Природне середовище: екологічна ситуація; корисні копалини, енергоресурси; охорона природи.

Науково-технічне середовище: рівень комп’ютеризації та інформатизації; телекомунікації; охоронні системи; банкомати та ін.

13.Сутність та зміст видів конкуренції на ринку банківських послуг.

Регламентація перебігу конкуренції у банк сфері: Конституція України (ст. 42), Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України «Про захист прав споживачів».

Конкуренція у банківському секторі - це боротьба між банківськими установами на ринку, в ході якої створюються відмінні конкурентні переваги власної установи та її продуктів, що зумовлюють залучення найпривабливіших клієнтських сегментів.

Засобами конкуренції є банківські продукти, за допомогою яких банки-конкуренти намагаються завоювати визнання та залучити клієнтів. Об'єктом конкуренції у - потреби груп споживачів, які входять до цільового ринку (ринків), що обрали для себе банки-суперники. Суб'єктами конкуренції виступають ті учасники ринку, які здатні задовольнити потреби цільових ринків і прагнуть це зробити, реалізуючи господарську діяльність на ринку.

Особливостями банківської конкуренції є: високий рівень регулювання банківської діяльності та, зокрема, захист середовища здорової конкуренції; відносно сталий перелік банківських продуктів; відсутність прямого державного регулювання банківських тарифів (однак траплялися випадки, коли орган регулювання встановлював мінімальні ставки на ціну іноземних кредитів або рекомендував зниження ставок кредиту); відсутність явних, безумовних монополій; стрімкий розвиток самообслуговування.

Вхідні бар’єри – це перепони для проникнення на ринок нових конкурентів. Для банківської справи характерною є відсутність, як правило, патентного захисту новинок, що полегшує доступ конкурентів. В банківській діяльності практично не існує проблеми недоступності каналів збуту, що пояснюється специфікою банківського продукту і переважно прямою системою збуту.

До найбільш суттєвих вхідних бар’єрів належать: правові обмеження; високі затрати на переорієнтацію клієнтів; необхідність значних інвестицій в матеріально-технічну базу і кадри.

Визначають три рівні конкуренції за суб'єктами: 1. між банками; 2. між банківськими та небанківськими фінансовими установами (кредитними спілками, страховими компаніями тощо); 3. між банками та нефінансовими установами.

На кожному із рівнів можна виділити два підрівні банківської конкуренції: індивідуальна конкуренція (при якій конкурують окремі кредитні інститути); групова конкуренція (при якій конкурують групи кредитних інститутів).

За мірою зосередженості суб'єктів конкуренції на одному об'єкті виділяють чотири типи конкуренції: тотальна конкуренція; сильна конкуренція; середня конкуренція; слабка конкуренція.

Види конкуренції на банк ринку:

- Функціональна конкуренція пов'язана з альтернативними можливостями використання грошових коштів потенційними клієнтами банків: створення депозитних вкладів або придбання матеріальних цінностей. Предметом функціональної конкуренції виступають банківська послуга (наприклад, депозит) та товар (наприклад, ювелірні коштовності).

- Видова конкуренція може виникати усередині одного банку і між різними банками щодо надання послуг однієї видової групи, але різних за формою проведення (кредитування юридичних осіб та фінансовий лізинг).

- Предметна конкуренція пов'язана з конкуренцією аналогічних послуг, які надають різні банки (ощадний вклад, кредит, депозит і будь-які інші операції, що їх пропонують різні кредитні установи).

- Цінова конкуренція також має місце на ринку банківських послуг. Такий вид конкуренції пов'язаний із можливими ціновими перевагами одного банку перед іншим або одного функціонального використання коштів перед іншим способом використання цих коштів.

Функціональна, видова та предметна конкуренція в сукупності являють собою нецінову конкуренцію. Нецінова конкуренція включає: зміну якостей продукції; надання продукції якісно нових властивостей; створення нової продукції для задоволення наявних потреб клієнтів; для задоволення нових потреб клієнтів; оновлення властивостей продукції.