1. Поняття банківського маркетингу та його основних елементів

Банківський маркетинг - це система виявлення потреб спо­живчого ринку та їх задоволення (у т. ч. перспективних потреб) шляхом пропонування продуктів, відповідних до психологічної індивідуальності кожної людини.

Найчастіше визначення поняття може бути представлене наступним чином:

Банківський маркетинг - вид людської діяльності, який спря­мований на виявлення нужд та потреб клієнтів банку, з метою їх задоволення завдяки банківським продуктам (основний постулат маркетингу - продавати не те, що можна виробити, а виробляти те, що можна продати).

Загалом, налічується чимало різноманітних визначень банківського маркетингу. Незважаючи на певні відмінності семантичних формулювань, їх­ній зміст зводиться ось до чого - банківський маркетинг розглядається як напрям діяльності банків з метою отримання конкурентних переваг.

Суб'єкти банківського маркетингу:

1. Банківські установи;

2. Маркетингові відділи;

3. Професійні маркетологи.

Об'єкти банківського маркетингу - це споживачі банківських послуг, а також різноманітні фактори, які підлягають маркетинговим до­слідженням і здатні впливати на стратегічний, тактичний чи операційний маркетинг, який реалізують банківські установи.

Об'єкти банківського маркетингу:

• споживачі банківських послуг;

• банківські продукти;

• конкуренти;

• види комунікацій;

• динаміка споживчого попиту;

• динаміка рівня ринкового ризику;

• фактори мікро- і макросередовища маркетингу.

2. Історичні аспекти становлення та розвитку маркетингу в банку

Несвідомо люди почали здійснювати маркетингову діяльність в XVII ст., на початку XX ст. ця діяльність набуває наукових характеристик.

Як академічна дисципліна маркетинг виник 1905 року у США вПенсильванському університеті. Уперше концепцію банківського маркетингу почали розробляти у США в 50-ті роки XX ст.. У Західній Європі течія банківського маркетингу виникла в 1960-ті. В Україні питання реалізації постулатів банківського маркетингу актуальними стали у 90-х роках.

Фактори, які зумовлюють виникнення та розвиток банківського маркетингу:

• інтернаціоналізація банківської індустрії;

• розвиток міжбанківського ринку;

• виникнення фінансово-кредитних інститутів небанківського типу;

• зміни в технології банківської справи;

• розвиток конкуренції між банками і небанківськими кредитними інститутами;

• збільшення значення якості банківського обслуговування;

• персоніфікацією традиційних банківських продуктів під індивідуальні запити окремих клієнтів;

• формуванням системи партнерських відносин між клієнтами і банком.

На прикладі європейської БС можуть бути виділені окремі фази розвитку банківського маркетингу:

1й етап. (попередній ступінь, к 50-х - перша пол 60-х рр):

• початок цілеспрямованого застосування реклами;

• розширення факторингових і лізингових послуг.

2Й етап. (друга половина 60-х років):

- початок масового надання крупними банками послуг для приватних клієнтів

- в широких масштабах почалася виплата зп та інших доходів через банки з допомогою спеціальних рахунків;

- спільна реклама по ТВ і в кіно товарів сфери матеріального виробництва і банківських продуктів;

- покладено початок наданню послуг по самообслуговуванню;

3й етап. (етап вдосконалення і професіоналізації, перша пол 70-х років):

- розширення асортименту банківських послуг;

- початок професійного застосування крупними банками маркетингу в своїй діяльності (створення спеціальних відділів маркетингу);

- активне розширення діяльності банків на ринку масових операцій (розширення філіальної мережі)