
- •5. Дайте визначення поняття безготівкового обігу.
- •6. Розкрийте суть «грошового правила». Хто його автор?
- •7. Чим функція грошей як засобу платежу відрізняється від функції грошей як засобу обігу?
- •8. Який вклад у розробку кількісної теорії грошей вніс Дж. Кейнс?
- •9. Написати формулу Закону грошового обігу та поясній її складові.
- •10. Які Ви знаєте типи грошових систем?
- •11. Яку роль відіграє бюджетний дефіцит у розвитку інфляції?
- •12. Що таке грошова система?
- •13. В чому суть інфляції попиту?
- •14. Які види грошових реформ Ви знаєте?
- •15. Які складові елементи грошової системи, їх визначення?
- •16. Який вклад до сучасної монетариської теорії вніс м. Фрідман?
- •18. Обґрунтуйте, чому знецінення ощадних вкладів населення в період високих темпів інфляції негативно впливає не тільки безпосередньо на вкладників, а й на економіку в цілому?
- •19. Якою є залежність між зміною ставки процента і темпами інфляції?
- •20. Що таке монометалізм і біметалізм, золотомонетний стандарт?
- •21. Яка відмінність між паперовими та кредитними грошима?
- •22. Дайте характеристику властивостям форм вартості?
- •23. Які відмінності металі стичної та номіналістичної теорії грошей?
- •24. Які основні ринки взаємопов’язуються грошовим оборотом?
- •25. У чому полягає сутність «рівняння обміну» і хто його сформулював?
- •26. В чому суть грошової теорії інфляції, якої дотримуються представники монетариської школи?
- •27. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?
- •28. До якого з напрямів кількісної теорії можна віднести американського економіста і. Фішера і чому?
- •29. Чим поняття ролі грошей відрізняється від поняття функції грошей? Як вони між собою пов’язані?
- •30. Чи входить до агрегату м0 запас готівки в касах комерційних банків? Обґрунтуйте свою відповідь.
- •31. У яких функціях гроші найбільш потерплять від інфляції? Поясність.
- •32. Що таке грошовий потік? Чим відрізняється поняття грошового потоку і грошового обігу?
- •33. У чому проявляється вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?
- •34. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?
- •35. Які Ви знаєте форми металевих грошових систем?
- •36. Надайте характеристику величини грошової бази, її складових.
- •37. Що є спільного і відмінного між грошово-кредитною політикою і фіскально-бюджетною політикою щодо їх впливу на розвиток економіки.
- •38. Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватись?
- •39. Охарактеризуйте всі інструменти грошово-кредитної політики, які використовує нбу.
- •40. Чим гроші як капітал відрізняються від грошей як грошей?
- •45. Як класифікуються види інфляції відповідно до темпів та чинників інфляційного процесу?
- •46. Хто є суб'єктами грошового ринку? Між ким забезпечують зв'язки на грошовому ринку фінансові посередники?
- •47. Поясніть принципову різницю між інфляцією попиту і інфляцією витрат
- •48. Дайте характеристику грошової системи ринкового і неринкового зразка
- •53. Охарактеризуйте склад грошових агрегатів України.
- •54. Хто є емітентом грошей?
- •55. Які чинники впливають на зростання в обігу грошової маси?
- •56. Що являє собою грошово-кредитний мультиплікатор?
- •57. Поясніть, у чому полягає різниця між грошовим ринком, ринком грошей та ринком капіталів?
- •58. Обґрунтуйте мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.
- •59. Що є об’єктом і суб’єктом на грошовому ринку?
- •60. У чому полягає сутність фінансового посередництва?
37. Що є спільного і відмінного між грошово-кредитною політикою і фіскально-бюджетною політикою щодо їх впливу на розвиток економіки.
Грошово-кредитна політика - це сукупність взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через свій центральний банк. Основними стратегічними цілями грошово-кредитної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу. При такому підході монетарна політика набуває чітких, економічно обумовлених обрисів. Вона має внутрішньо єдину інституційну основу - грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні монетарна політика являє собою організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економічному регулюванні. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи.
Однією з найважливіших проблем у визначенні ролі грошово-кредитної політики є її взаємозв’язок з фіскально-бюджетною політикою, оскільки в механізмах їх реалізації використовуються абсолютно різні підходи щодо впливу на обсяг і структуру грошової маси. Грошово-кредитна політика ґрунтується в основному на зміні обсягів грошової маси, що впливає на мотивацію господарюючих суб’єктів. За умови застосування фіскально-бюджетної політики обсяги пропозиції грошей не змінюються, а лише перерозподіляються в напрями, які забезпечують збільшення ефективного попиту. Активізація фіскально-бюджетної політики пов’язана зі зростанням бюджетних витрат за рахунок збільшення податкових вилучень та відрахування частки доходу, що уповільнює швидкість руху грошей, збільшує трансакційні витрати і призводить до розвитку інфляції. Тривале її проведення примушує уряд для фінансування бюджетного дефіциту періодично використовувати монетизацію або додаткову емісію грошей, що й спричиняє розвиток інфляційних процесів. Визначальною особливістю фіскально-бюджетної політики є те, що вона здійснюється шляхом вилучення коштів або їх «ін’єкцій», а також через купівлю товарів для державного сектору і надання трансфертних платежів, завдяки чому держава може регулювати купівельну спроможність.
Для реалізації заходів фіскально-бюджетної політики потрібна тривала та громіздка процедура, тому нерідко трапляється так, що рішення приймаються в одній економічній ситуації, а практична їх реалізація здійснюється вже в інших умовах, що не дає змоги отримати бажаного ефекту. Водночас, заходи грошово-кредитної політики знаходяться у повній компетенції центральних банків, які завдяки цьому мають можливість оперативно визначати найгостріші проблеми економічної кон’юнктури і швидко їх вирішувати.
На відміну від грошово-кредитної політики, заходи фіскально-бюджетної політики використовуються для стримування інфляції та спрямовані на обмеження платоспроможного попиту, що приводить до скорочення виробництва та доходу. Крім того, антиінфляційні заходи фіскально-бюджетної політики часто є причиною дефіциту інвестицій через ефект витіснення.
Таким чином, грошово-кредитна політика за своїми потенційними можливостями володіє високою ефективністю. Однак, відсутність в органів влади можливостей визначати і контролювати монетарну сферу змушує їх звертатися до більш контрольованого інструментарію регулювання економіки – бюджетно-фіскальної політики.