- •1. Зміст поняття «Охорона праці в галузі»
- •3. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •4. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •7. Основні причини державної політики в галузі охорони праці
- •8. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці
- •9. Розкрийте зміст поняття «виробниче середовище»
- •10. Розкрийте зміст поняття «умови праці»
- •13. Які чинники впливають на формування умов праці
- •14.Визначення санітарних норм та їх класифікація
- •16. За якими методиками оцінюють умови праці на підприємстві
- •17. Зміст атестації робочих місць за умовами праці
- •20. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
- •21. Назвіть засоби захисту від випромінювання
- •22. Заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин
- •23. Які небезпечні та шкідливі фактори постають під час роботи на комп'ютері?
- •24. Розкрийте суть поняття «професійне захворювання» та «виробнича травма»
- •26. Причини виробничого травматизму та захворювань
- •27. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •28. Відшкодування власником шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників
- •29. Основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві
- •31. Суть Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •32. Основні причини погіршення стану безпеки та охорони праці в Україні
- •33. Який вплив на умови і безпеку праці має науково-технічний прогрес
- •34. Чому необхідно постійно підвищувати рівень безпеки праці?
- •35. Назвіть стандарти безпеки праці та охарактеризуйте їх
- •36. Яка роль стандартів безпеки праці на підприємстві
- •37. Назвіть засоби індивідуального захисту працівників
- •38. У чому полягає професійний добір працівників
- •39. Характерні причини виникнення пожеж на підприємствах (в установах)
- •41. Закон України "Про охорону праці"
- •42. На яких роботах та кому видається безкоштовно спецодяг та інші засоби індивідуального захисту?
- •43. Які нововведення характерні для закону України «Про охорону праці»
- •45. Охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці
- •47. Охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці
- •55. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •57. Оцінка стану охорони праці на підприємстві
- •60. Застосування компютерних методів, прикладного та інформаційного забезпечення охорони праці
16. За якими методиками оцінюють умови праці на підприємстві
Слід ознайомитися з методикою інтегральної бальної оцінки важкості праці.
Згідно з цією методикою розроблено таблицю з критеріями бальної оцінки санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється бал від 1 до 6 залежно від кількісного його значення, що відповідає кількості категорії важкості праці. Так, один бал отримають ті емітенти, значення яких відповідають стандартам або нижчі від санітарних норм і гранично допустимих рівнів (концентрацій), два бали — які відповідають гранично допустимим рівням(концентраціям). Більш високі бали диференціюються в залежності від величини перевищення норми або кратності перевищення граничного допустимого рівня (концентрації).
Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури.
Загальна інтегральна оцінка важкості праці визначається за формулою:
Ит= [ Хопр + Хі * 6 - Хопр/(п-1)*6]*10 балів,
де Хопр — визначальний елемент, який отримав найвищу оцінку найбільше балів;
ЕХі — середня арифметична сума всіх біологічно значиму елементів без врахування Хопр;
я — загальна кількість факторів.
Виходячи з інтегральної оцінки визначається категорія важкості.
Оцінка умов праці на основі визначення важкості праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до сприятливих чи несприятливих, а також може бути застосована на підприємстві як основа розробки системи пільг та компенсацій за несприятливі умови.
Слід також ознайомитися з типовою методикою оцінки умов праці, за якою фактичний стан умов праці визначається на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими умовами особливо важкими й особливо шкідливими на основі гігієнічної класифікації факторів. Оцінка проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних замірів які відображаються в карті умов праці на робочих місцях.
Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища та важкості праці визначається в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці. Кількість балів по кожному фактору проставляється в карті умов праці. При цьому для оцінки впливу даного фактора на умови враховується час його дії протягом зміни.
Хфак=Хст*Т, де
Хет - ступінь шкідливості фактора, або важкості праці;
Т - відношення часу дії даного фактора до тривалості зміни.
17. Зміст атестації робочих місць за умовами праці
Атестація робочих місць за умовами праці — це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-
економічних чинників, що впливають на здоров'я і працездатність працівників у
процесі трудової діяльності.
Атестація робочих місць передбачає:
комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці та відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
• Установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
• визначення (підтвердження) права працівників на пільги;
• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Після проведення атестації за даними лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце, яка включає оцінку чинників виробничого середовища і трудового процесу; гігієнічну оцінку умов праці; оцінку технічного та організаційного рівня.
Ця Карта містить оцінку таких факторів виробничого і трудового процесу: — шкідливих хімічних речовин від 1 до 4 класу небезпеки включно; пилу; вібрації; шуму; інфразвуку; ультразвуку; неіонізуючого випромінювання різних діапазонів; мікроклімату в приміщенні (температури повітря, швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання); температури зовнішнього повітря влітку та взимку; атмосферного тиску; біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму від 1 до 4 класу небезпеки включно); важкості праці (динамічної роботи, статичного навантаження); робочої пози; напруженості праці (уваги, напруженості аналізаторних функцій, емоційної та інтелектуальної напруженості, одноманітності); змінності. 18. На підставі яких документів проводиться атестація робочих місць Проведення атестації оформляється наказом керівника, у якому вказується склад атестаціиної комісії, строки проведення атестації, порядок проведення досліджень робочих місць і т. д. До складу комісії слід включати працівників кадрової служби, служби охорони праці підприємства, представників профспілкового комітету та інших спеціалістів. До речі, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника.
На підприємствах і в організаціях (незалежно від форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
19. Охарактеризуйте шкідливі фактори
Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів міститься в ССБП.
Небезпечний виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготовки; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря в робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутніть або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі; невагомість.
До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).
До психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження каталізаторів, монотонність праці, емоційне перенавантаження).
Нервово - психічні навантаження спричиняються переробкою великої кількості інформації і стосуються операторів пультів управління при порушенні режиму праці і відпочинку.
Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати на здоров'я майбутніх поколінь людей.
Носіями небезпечних та шкідливих факторів є предмети праці, засоби виробництва, продукти праці, енергія, природно - кліматичне середовище, флора, фауна, люди, навколишнє середовище.
Небезпечні та шкідливі фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, імовірністю появи, розмірами зони дії.
Потенціалом визначається виробничий фактор з кількісного боку, наприклад, рівень шуму, сила електричного струму, концентрація газів у повітрі, дисперсність пилу. Якість фактора відбиває його специфічні особливості, які впливають на організм людини. Це, наприклад, частотний спектр шуму, дисперсність пилу, рід електричного струму. Простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину, називають небезпечною зоною.
Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони - ще й імовірністю виникнення. Небезпечні зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною називається зона, розміри якої співвідносні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво перевищує розміри людини.
Важливим поняттям в охороні праці є поняття про небезпечну ситуацію. Умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, визначає небезпечну ситуацію (небезпечний момент). Небезпечна ситуація пов'язана з просторовим і часовим суміщенням людини і небезпечної зони. Для характеристики небезпечних моментів і небезпечних ситуацій вводяться часовий та імовірнісний параметри. Часовий параметр - це можливий або фактичний час існування небезпечної ситуації.
За можливим характером впливу на людину фактори поділяються на прості (електричний струм, підвищена забрудненість повітря тощо) та похідні, які викликаються взаємодією простих факторів (вибухи, пожежі).
За наслідками розрізняють фактори, котрі викликають втому людини (нервово - психічне та фізичне перенавантаження), захворювання (загальні та професійні), травматизм, аварії, пожежі.
За збитком розрізняють фактори, котрі завдають соціального збитку (погіршують здоров'я, знижують тривалість життя, перешкоджа-ютьгармонійному розвитку особи тощо) та економічного збитку (зниження продуктивності праці, невиходи на роботу, оплата листків тимчасової непрацездатності).
Оздоровчі заходи повинні бути спрямовані на боротьбу з підвищеною запиленістю і загазованістю повітря, вібрацією, шумом, на нормалізацію мікроклімату і фізичних навантажень, усунення інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3,6, 12 та 24 місяці, залежно від шкідливості виробничого процесу) медичні огляди.
