
- •Удосконалення метрологічного забезпечення виробництва
- •Шляхи удосконалення метрологічного забезпечення виробництва
- •2 Розрахунок річного споживання вимірювального інструменту
- •3 Розрахунок трудомісткості проведення робіт з калібрування, атестації та постійного метрологічного нагляду
- •4 Визначення потреби у комплектах обладнання для калібрування
- •5 Формування чисельності та визначення структури персоналу метрологічної служби
- •6 Визначення потреби у виробничих приміщеннях для метрологічних робіт
- •7 Організація робочого місця калібрувальника
- •Розрахунок економічних показників метрологічного забезпечення виробництва
- •3. 1 Визначення матеріальних та енергетичних затрат на метрологічні роботи та метрологічний супровід виробництва
- •2 Розрахунок вартості обладнання для калібрування
- •3. 3 Розрахунок фонду оплати праці працівників метрологічної служби
- •3. 4 Складання калькуляції вартості однієї людино-години виконавців метрологічних робіт (послуг)
- •3. 5 Розрахунок вартості метрологічних робіт
- •3. 6 Техніко-економічні показники проекту , їх аналіз і пропозиції щодо можливого підвищення організаційно-економічних параметрів
6 Визначення потреби у виробничих приміщеннях для метрологічних робіт
У цьому пункті з урахуванням норм площі на розміщення 1-го комплекту обладнання для калібрування та норм площі на 1-го працівника ми визначаємо виробничу площу підрозділу для метрологічних робіт.
Виробничу
площу цього підрозділу,
,
м2
визначаємо за формулою
,
(8)
де
- норма площі на один комплект обладнання,
=____
м2,
-
норма площі на одного робітника,
=
____ м2.
7 Організація робочого місця калібрувальника
Під правильною організацією робочого місця працівника розуміють забезпечення необхідних умов для високопродуктивної праці при найменших фізичних умовах і мінімальній нервовій напрузі:
- оснащення робочого місця відповідним обладнанням, технологічним оснащенням, засобами зв’язку;
- раціональне розміщення всіх складових елементів робочого місця, що дає найбільший ефект в трудовому процесі,;
- забезпечення безперервної роботи допоміжних служб;
- виконання вимог техніки безпеки праці.
Робоче місце і його обладнання повинні відповідати можливостям людини.
Рухові можливості людини визначаються його антропометричними даними, тобто ростом, об’ємом, розмірами кінцівок і т. і.
Висота положення оброблюваного предмету повинна складати близько 60 % зрісту працюючого.
При обладнанні робочого місця необхідно враховувати зорові можливості людини: кут миттєвого зору в робочій зоні – 18º; кут ефективної видимості в робочій зоні – 30º; кут зони огляду при фіксованому положенні голови по горизонталі – 120º; при повороті голови - 220º; по вертикалі – 86º; при підйомі і нахилі голови – 125-135º. Поворот голови вправо та вліво від нормального положення складає 30-40º. Рух очей – швидше і менш утомливо. Точність оцінки розмірів і пропорцій в горизонтальній площині краще, ніж в вертикальній. Межі сприйняття кольорів неоднакові: жовтий колір розрізняється в межах 120º по горизонталі і 95º по вертикалі; синій – в межах 100 і 80º, відповідно; червоний і зелений – в межах 60 і 40º.
При робочому положенні «сидячі» нормальна робоча зона має наступні межі: висоту – 600-1200 мм, глибину - 500 мм і по фронту – 500 мм від центру сидіння. Межі вільного простору під робочою площиною для ніг наступні: висота – не менше 600 мм; ширина – 500-600 мм; глибина – 450-550 мм. При виконанні роботи руками від себе з зусиллям більше 49 Н необхідна опора для спини, а при русі до себе – упор для ніг. Робота зі значними фізичними зусиллями 98-196 Н необхідно виконувати стоячи.
Відстань від місця розташування деталей, інструмента і т. д. до працюючого повинно бути таким, щоб він міг використати головним чином рухи рук. Інструмент, оснащення і предмети, що використовуються частіше від інших, повинні бути розміщенні по можливості на рівні рук працюючьго на відстані не більше 560-750 мм. До тари і обладнання він повинен доставати, не змінюючі положення корпусу. Велике значення має правильний підбір виробничої меблі.
Розрахунок економічних показників метрологічного забезпечення виробництва