
- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
Характеристика засобів колективного захисту
Основними
засобами колективного захисту є сховища
і протирадіаційні укриття (ПРУ). Сховищем
називається інженерна споруда, призначена
для захисту людей від дії уражаючих
факторів, використання сучасної зброї,
при аваріях, катастрофах та стихійних
лихах. Вони характеризуються: надмірним
тиском, який витримують (
),
і коефіцієнтом ослаблення радіації
(
).
За захисними властивостями сховища поділяються на класи, які наведено у таблиці 5.1.:
Таблиця 5.1.
Класифікація сховищ
Клас
Параметр |
І |
II |
III |
IV |
Рф, кПа |
500 |
300 |
200 |
100 |
Косл |
3000 |
3000 |
2000 |
1000 |
Примітка: коефіцієнт ослаблення коливається від тисяч до десятків і сотень тисяч.
Вимоги до сховищ:
Надійно захищати людей протягом не менш 2-х діб.
Бути розташованим від місць праці людей не далі 500 м.
Мати місткість не менш як на 150 осіб, та ін.
Планувальні та конструктивні рішення сховищ
Всі приміщення сховищ поділяють на основні та допоміжні (рисунок 5.1.).
Рисунок 5.1. Внутрішнє облаштування сховищ
План сховища:
1 — приміщення для укриваємих;
2 — пункт управління;
3 — медичний пункт;
4 — фільтровентиляційна камера;
5 — приміщення для дизель-електростанції;
6 — санітарний вузол;
7 — приміщення для ПММ та електрощитова;
8 — приміщення для продуктів;
9 — вхід у тамбур;
10 — аварійний вихід з тамбура.
До основних відносять: приміщення для тих, хто ховається, пункт управління та медичний пункт (санпост).
До допоміжних - фільтровентиляційне приміщення, приміщення для дизельної електростанції (ДЕС), приміщення для зберігання продуктів, тамбур-шлюз, санітарний вузол та інші.
Приміщення для тих, хто ховається, будується з розрахунку, щоб на одну людину було 0,5м2 площі підлоги при двоярусному та 0,4м2 – при трьохярусному розміщення нар. Внутрішній об'єм приміщень (герметичних) повинен бути не меншим 1,5м3 на одну людину.
Висота приміщень повинна бути не менша 2,15м при двоярусному та не менша 2,9м при трьохярусному розташуванні нар.
Пункт управління (ПУ) передбачається тільки на підприємствах з числом робітників в найбільшій зміні 600 осіб і більше.
В сховищах на кожні 500 людей необхідно мати один санітарний пост 2м2, але не менше одного поста на сховище. В сховищах місткістю 900-1200 людей крім санпоста повинен бути медичний пункт площею 9м2.
Тамбур-шлюз обладнується в сховищах місткістю 300 людей і більше. В сховищах місткістю 600 людей ставлять двокамерний тамбур-шлюз.
Приміщення для збереження продуктів площею 5м2 оснащується на 150 людей. На кожні наступні - 150 людей - збільшується на 3м2 .
Входи (виходи) в сховища розташовуються з протилежних сторін сховища.
Системи життєзабезпечення
Сховища обладнуються наступними системами життєзабезпечення:
повітропостачання (вентиляції);
електропостачання;
водопостачання;
;каналізації;опалення;
зв'язку.
Система повітропостачання повинна забезпечувати очищення зовнішнього повітря, що надходить, а також підтримувати потрібний газовий та температурний режим всередині приміщення.