- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
Під стійкістю роботи об’єкта господарювання розуміють здатність його в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а вразі слабких та середніх руйнувань, або порушенні матеріального постачання відновлювати виробництво у стислий термін.
На стійкість роботи а також на запобігання виникнення надзвичайних ситуацій впливають такі фактори:
захищеність робітників та службовців від уражаючих факторів надзвичайних ситуацій;
здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта (будівель, споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем) протистояти руйнуючій дії уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха та сучасної зброї;
надійність постачання об’єкта електроенергією, водою, паливом, комплектуючими та сировиною;
підготовленість об’єкта до проведення аварійно-рятівних та відбудовних робіт;
оперативність управління виробництвом та здійсненням заходів ЦО в надзвичайних ситуаціях.
Підвищення стійкості об’єкта досягається проведенням спеціальних заходів.
Інженерно-технічні заходи вміщують роботи, що забезпечують стійкість виробничих будівель і споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем.
Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості об’єкта шляхом зміни технологічного процесу у бік спрощення виробництва кінцевої продукції та виключення або обмеження розвитку аварій.
Організаційні заходи передбачають розробку ефективних дій керуючого складу, штабу, служб та формувань ЦЗ при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт та відновлення виробництва.
Заходи по підвищенню стійкості об’єктів господарювання здійснюються у відповідності з вимогами «Норм проектування інженерно-технічних заходів ЦО».
Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
Норми проектування інженерно-технічних заходів ЦО – це пакет документів які затверджуються урядом, періодично поновляються та запроваджуються в дію постановою уряду. Тому вони є обов‘язковими для виконання усіма об‘єктами незалежно від форми власності і підпорядкування на всій території України.
Вимоги «Норм» призначені для того, щоб завчасно виконати заходи, щодо:
запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
забезпечити захист населення та знизити масштаби руйнувань (пожеж, затоплень, заражень);
підвищити стійкість роботи об’єктів господарювання і галузей економіки;
створити умови для успішного проведення робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Вимоги «Норм» реалізуються при проектуванні та забудові міст, будуванні нових промислових підприємств, об’єктів енергетики, транспортних систем, систем водо- та газопостачання, а також при їх реконструкції.
Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
Нові важливі підприємства повинні будуватись за межами міської забудови. У місті можна будувати лише бази та склади з товарами першої необхідності, підприємства по обслуговуванню населення.
При виборі місця будівництва об’єкта необхідно враховувати наявність поблизу підприємств, які можуть служити джерелом небезпеки (гідровузли, хімічні підприємства та ін.), рельєф місцевості, сейсмічність району, пануючі вітри та ін.
Проектування і будівництво нових об’єктів здійснюється з додержуванням таких вимог:
будівлі і споруди розміщують розосереджено, з протилежними розривами між ними Lp=H1+H2+(15…20)∙M, де H1, H2 – висоти сусідніх будівель в метрах.
найбільш важливі промислові будівлі та споруди будують зниженої висоти з використанням вогнетривких матеріалів.
склади для зберігання палива вибухонебезпечних і легкозаймистих матеріалів розташовують біля меж об’єкта, або за його межами, в підземних спорудах.
дороги на території об’єкта повинні бути з твердим покриттям.
Для забезпечення надійного постачання промислового об’єкта електроенергією, водою та газом в комунально-енергетичних системах повинні передбачатись:
дублювання джерел постачання;
кільцювання систем;
прокладка комунікацій під землею;
створення резервних джерел постачання, або резервних запасів;
використовування пристроїв для автоматичного вимикання пошкодженої дільниці.
Для підвищення надійності водопостачання для потреб пожежогасіння передбачають повторне використання води для технічних потреб.
Виконання вимог «Норм проектування» сприяє в першу чергу запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, безперебійному функціонуванню промислових об’єктів, покращенню умов праці та проживання в даному районі.
Безпосереднє на об’єкті підвищення його стійкості досягається підвищенням захищеності робітників та службовців від уражаючих факторів.
Це забезпечується шляхом укриття робітничого персоналу в захисних спорудах (сховищах і протирадіаційних укриттях).
Згідно з законодавством України захисні споруди класифікують:
за призначенням - для захисту людей, для розміщення органів керування (командних пунктів, пунктів керування, вузлів зв'язку), а також медичних установ;
за захисними властивостями - сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ), найпростіші укриття (перекриті чи відкриті щілини);
за місцем розташування - вбудовані в будинки, а також ті, що стоять окремо;
за строками будівництва - завчасно збудовані та швидко споруджувані;
за місткістю - малої місткості - 150-600 чоловік, середньої місткості - 600-2000 чоловік, великої місткості - більш 2000 чоловік.
