
- •Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
- •Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
- •Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій.
- •Класифікація нс
- •Осередок ураження та його характеристики
- •3. Основні напрями забезпечення безпеки в сфері цз.
- •4. Нормативно-правові документи з забезпечення безпеки в сфері цз.
- •Загальні принципи планування
- •Методика розроблення планів
- •1. Захист працюючих і членів їх сімей:
- •2. Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.
- •2.1. Захист сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва:
- •2.2. Захист сільськогосподарських рослин і продукції рослинництва:
- •2.1. Заходи при загрозі виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.2. Заходи при виникненні великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих:
- •2.3. Організація управління:
- •3. Ліквідація наслідків нс
- •4. Локалізація та ліквідація аварій.
- •Лекція 3. Тема 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. Методи розрахунку характеристик зон ураження. Вступ
- •Наслідки аварій на вибухо-небезпечних об'єктах
- •Характер дії повітряної ударної хвилі на людей, будівлі, споруди, обладнання.
- •Методика розрахунку параметрів осередку ураження (радіусів зон руйнувань).
- •Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання в умовах нс
- •Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі
- •Ступені руйнування елементів об'єкта
- •2. Наслідки аварій на хімічно-небезпечних об'єктах
- •3. Наслідки аварій на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •Ступені променевої хвороби
- •Умови розташування сховища
- •Лекція 4. Тема4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру вступ
- •Осередки ураження під час землетрусів
- •Розрахунок осередку ураження при землетрусах
- •Повені та їх наслідки
- •Класифікація повеней за причинами виникнення
- •Наслідки дії води при руйнуванні греблі
- •Залежність параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву
- •Залежить глибини і максимального витіку води
- •Бурі, урагани, смерчі та їх наслідки
- •Лісові і торф’яні пожежі
- •Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
- •1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
- •Органи управління цивільним захистом та їх функції
- •Сили центрального підпорядкування:
- •Регіональні та місцеві сили:
- •Режими функціонування єс цз
- •Організація цивільного захисту на об’єкті господарювання
- •2. Основні заходи в межах єдиної системи цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення нс.
- •Заходи на об’єктах господарювання в межах єдиної системи цз
- •Шляхи та способи підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
- •Норми проектування інженерно-технічних заходів цо
- •Вимоги до розміщення об’єктів господарювання
- •Характеристика засобів колективного захисту
- •Класифікація сховищ
- •Планувальні та конструктивні рішення сховищ
- •Системи життєзабезпечення
- •Режими роботи та умови вмикання системи повітропостачання
- •Протирадіаційні укриття
- •Групи пру
- •Планувальні та конструктивні рішення пру
- •Декларація безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки
- •С Додаток 3 труктурно-функціональна модель мінімізації матеріальних та людських втрат в умовах нс природного характеру.
- •Основна література
- •Додаткова література
Лекция 5. Тема 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту вступ
На межі третього тисячоліття людство досягло досить високого наукового, технічного і виробничого прогресу, що створило умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно- та вибухопожежонебезпечних підприємств, підвищило ймовірність виникнення техногенних НС. Величезні збитки для людей спричиняють також стихійні сили природи.
Наслідки НС можуть бути значно зменшені при здійсненні своєчасно належних заходів щодо попередження і реагування на НС.
Кожен громадянин відповідно до Конституції України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування зброї та на вимогу гарантованого забезпечення реалізації цього права від органів виконавчої влади, керівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності і підпорядкування.
Держава як гарант цього права створює і розвиває Єдину державну систему цивільного захисту населення і території.
1. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі – Єдина система цивільного захисту (ЄС ЦЗ)) створюється з метою забезпечення реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та особливі період, подолання наслідків НС.
Основні завдання ЄС ЦЗ:
прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;
розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;
створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;
організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;
надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;
міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.
Структура ЄС ЦЗ (Додаток 4.)
Єдина система цивільного захисту складається із постійно діючих підсистем: територіальних і функціональних.
Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республиці Крим (АРК), областях, в м.м. Києві та Севастополі.
Функціональні підсистеми створюються в Міністерствах і відомствах.
Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий і об’єктовий. До складу підсистеми входять:
органи управління ЄС ЦЗ;
сили і засоби:
резерви матеріальних та фінансових ресурсів;
системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.