МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Цивільний захист
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗА ОКР
«СПЕЦІАЛІСТ», «МАГІСТР»
Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ»
Київ
НТУУ «КІП»
2012
Цивільний захист: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр» / Уклад.: Ю.В.Міхеєв, О.В.Землянська – К.:НТУУ «КПІ», 2012-65с.
Гриф надано Методичною радою НТУУ «КПІ»
(Протокол № від « » 2012р.)
Цивільний захист
Конспект лекцій
для студентів усіх спеціальностей за ОКР
«спеціаліст», «магістр»
Укладачі: Міхеєв Юрій Васильович
Землянська Олена Василівна
Відповідальний редактор: О.Г. Левченко, д.т.н.
Рецензент: А.О. Водяник, д.т.н., професор
Редактор: О.І. Полукаров
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………..... |
. 4 |
ЛЕКЦІЯ 1. ТЕМА 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити НС……………........... |
5 |
ЛЕКЦІЯ.2. ТЕМА 2. Планування заходів з питань цивільного захисту…………………. |
13 |
ЛЕКЦІЯ 3. ТЕМА 3. Зони ураження під час техногенних вибухів. методи розрахунку характеристик зон ураження…………………………………………………….. |
23 |
ЛЕКЦІЯ 4. ТЕМА4. Оцінка інженерної обстановки та економічних наслідків в умовах нс природного характеру………………………………………………………… |
34 |
ЛЕКЦІЯ 5. ТЕМА 6. Забезпечення заходів та дій в межах єдиної системи цивільного захисту………………………………………………………………………………. |
42 |
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………………… |
56 |
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………………………. |
65 |
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Цивільний захист» належить до професійно-практичного циклу дисциплін та стосується вирішення питань захисту населення і території України від надзвичайних ситуацій (НС) та їх наслідків.
Метою лекційного курсу є формування у студентів здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту (ЦЗ), з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.
Предметом лекційного курсу з навчальної дисципліни "Цивільний захист" є набуття здатності орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек; вміння оцінювати сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтовувати заходи щодо її підвищення; вміння обґрунтувати та забезпечувати виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їх наслідків.
Завдання вивчення лекційного матеріалу передбачає засвоєння студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування НС, побудови моделей їхнього розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їх наслідків.
Освоївши матеріал лекцій навчальної дисципліни "Цивільний захист" спеціалісти (магістри) у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог ЦЗ та володіти головними професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.
Лекція 1. Тема 1. Моніторинг небезпек що можуть спричинити нс. Вступ
У зв’язку з тим , що проведена небезпеки викликають уражання людей, та руйнування будівлі, споруд, створюють великі збитки необхідно здійснювати моніторинг цих небезпек. Для досягнення високої ефективності моніторинг повинен проводитись в певній послідовності. Етапом моніторингу повинні підпорядковуватись чітко впорядкованим закономірностям, які складають методологічні основи моделі моніторингу в сфері ЦЗ.
Загальна модель моніторингу небезпек в сфері цз.
Назва,
вид, категорія небезпеки.
Визначення
фізичної суті небезпеки (механічна,
фізична, енергетична, біологічна,
хімічна)
Характер
уражаючих факторів, параметрів,
властивостей, характеристик
Характеристика
причин проявлення небезпеки в різних
сферах.
Вплив
негативних наслідків проявленої
небезпеки на людину та середовище
мешкання (виникнення осередку ураження,
зон зараження або затоплення, характер
ураження людей та ін.)
Засоби
попередження проявлення небезпеки та
зменшення збитків (експертні оцінки
надійності, своєчасна профілактика,
строге виконання технологічних процесів
та техніки безпеки, проведення необхідних
додаткових заходів та ін.)
Засоби
локалізації негативних наслідків
проявлення небезпек та забезпечення
безпеки людей та оточуючого середовища.
Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення.
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Під час НС потенційні небезпеки проявляються в більшій кількості та з більшою ймовірністю, що призводить до масштабних негативних наслідків. Умови виникнення НС:
наявність джерела небезпеки (вибухових, отруйних, радіоактивних речовин і та ін.);
дії чинників, що уражають в разі прояву небезпек (викид газу, вибух, займання);
знаходження в зоні дії уражаючих факторів людей, сільськогосподарських тварин, угідь.
Надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом небезпечних речовин, руйнуванням споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
НС природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери, тощо.
НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або, морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
НС екологічного характеру – зміна стану повітряного та водного басейнів внаслідок викидів небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічних речовин.
Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:
загальнодержавний;
регіональний;
місцевий;
об'єктовий.
До загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва га Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя).
До регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району.
До місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.
До об'єктового рівня відноситься НС, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної смуги.