62. Глобалізація і регіоналізація економіки країн з перехідною економікою.

Однією з ключових процесів розвитку світової економіки за межеюХХ-ХХI століть є прогресуюча глобалізація, тобто. якісно новий етап у розвитку інтернаціоналізації господарському житті.

Ставлення до глобалізації у світовій економіці, як фахівців, і свідомості всіх жителів нашої планети дуже неоднозначний, а де й діаметрально протилежно. Це з різними точками зору наслідки глобалізаційних процесів, у яких одні вбачають серйозну загрозу світової економічної системі, інші бачать засіб подальшого прогресу економіки. Це з тим, що переваги глобалізації розподіляються нерівномірно. Глобалізаційні процеси найчастіше вітаються в розвинених країнах і викликають серйозне занепо-коєння у що розвиваються. Безсумнівно, наслідки глобалізації можуть мати як позитивний, і негативного характеру, проте альтернативи їй немає, у зв'язку з, із чим особливу увагу у цій курсової роботі приділено дослідженню небезпек (загроз), яких зазнають ці процеси, і можливостей та вигод, що виникають у процесі глобалізації.

Сучасні глобалізаційні процеси розгортаються, передусім, між промислово розвинені країни лише в другу чергу охоплюють що розвиваються. Глобалізація зміцнює позиції першої групи країн, подає додаткові переваги. У той самий час розгортання процесів глобалізації у межах сучасного міжнародного поділу праці загрожує заморозити нинішній стан менш розвинутих країн так званої світової периферії, стаючи скоріш об'єктами ніж суб'єктами глобалізації.

З економічного глобалізацією паралельно йде регіоналізація міжнародних економічних відносин. Це наочно проявляється на прикладах Західної Європи - й Східній Азії.

Регіоналізація призводить до випереджаючому зростанню внутрішньорегіональних економічних потоків (торгівля, прямі інвестиції) проти загальній динамікою. Перед внутрірегіональної торгівлі у трьох головних регіонах (Західна Європа, Північна Америка, Азіатсько-Тихоокеанський регіон) припадає приблизно половина світового експорту. На Західної Європи, питому вагу внутрішньорегіональної торгівлі (експорт) у загальному експорті західноєвропейських країн перевищує 70%.

Така сама тенденція знаходять у вигляді значної в більшості випадків зростання частки внутрірегіональних прямих інвестицій. Це з прикладу тієї ж Західної Європи - й Європейського Союзу, і навіть Японії Південно-Східної Азії вже.

Процеси регіоналізації зачіпають надзвичайно чутливий і болісний питання державний суверенітет. Кожен рівень інтеграції означає втрату частини економічного, отже, і політичного суверенітету країн-учасників на користь всієї регіональної угруповання і навіть єдиного наднаціонального органу, наділеного правом прийняття рішень без погодження з урядами країн-членів.