
- •Регіон і регіональна політика. Зміст курсу регіональна економіка.
- •Актуальні питання економічного розвитку регіону.
- •Удосконалення адміністрування з містах.
- •Агропромислова інтеграція, як основа утворення і функціонування регіональних апк.
- •Функціонально - галузева структура апк.
- •Управління аграрним сектором регіональних апк.
- •Соціальна політика з регіоні.
- •8. Основні аспекти регіональної політики держави.
- •Оцінка сталості розвитку економіки регіонів.
- •Об'єкти державної регіональної політики.
- •Соціально - економічний комплекс регіону, як система.
- •Напрями вдосконалення виробничої і соціальної структури регіону.
- •Економічне районування України.
- •Форми державного регулювання регіонів.
- •Державне регіональне управління.
- •Державний індикативний план.
- •Державне регулювання державної форми власності.
- •18. Досвід регіонального та місцевого самоврядування у Франції
- •19.Організація місцевого самоврядування у Німеччині.
- •Проблема подальшої децентралізації в країнах єс.
- •21.Регіональні програми, як основа економічного і соціального розвитку держави.
- •22.Організаційно - методичні основи розроблення регіональної програми, її структура.
- •23. Основні показники регіональної програми.
- •24. Регіональна програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва.
- •25. Державна підтримка малого підприємництва.
- •26. Програма розвитку малого і середнього бізнесу у регіоні ( на прикладі Львівщини ).
- •27. Реалізація регіональних програм.
- •28. Іноземні інвестиції у регіональному розрізі.
- •29. Місцеві бюджети, як гарант місцевого самоврядування.
- •30.Використання фінансових ресурсів регіону.
- •31. Бюджетні субсидії, дотації, субвенції.
- •32. Формування обласного бюджету.
- •34. Повноваження регіональних виконавчий органів у сфері регулювання земельних відносин.
- •35. Аграрний капітал.
- •Регіональні особливості земельної реформи.
- •37. Ґрунтовий покрив регіонів України, їх кадастрова оцінка.
- •Основні важелі функціонування аграрних підприємств в умовах ринку
- •Грошова оцінка землі.
- •Орендна плата за землю.
- •Земельний додаток.
- •Рентні платежі.
- •Державні контракти.
- •44. Особливості розвитку фермерства у малоземельному регіоні.
- •45.Вільні ( спеціальні) економічні зони.
- •46. Класифікація вез.
- •Економічна політика та управління вез.
- •Теорія і практика функціонування вез в Україні.
- •Досвід утворення і функціонування вез з сша.
- •Курортполіс як спеціальна економічна зона.
- •Законодавча база регіональної політики України.
- •Самоврядування територій і вдосконалення управління регіонами.
- •Самоврядування територій і вдосконалення управління регіональними апк.
- •54. Екологічна політика в регіоні.
- •55. Зовнішньоекономічна діяльність та прикордонне співробітництво регіонів.
- •56. Зовнішньоторгівельна діяльність у прикордонному регіоні.
- •Основи зу " Про місцеве самоврядування в Україні ".
- •58. Програма соціально - економічного та культурного розвитку області.
- •Основні положення системи бюджетів.
- •60. Адміністративний менеджмент і самоврядувння в регіоні.
- •Основний зміст глобалізації економіки.
- •62. Глобалізація і регіоналізація економіки країн з перехідною економікою.
56. Зовнішньоторгівельна діяльність у прикордонному регіоні.
На сьогодні структуру українського експорту визначає сировинна спрямованість. Разом з тим вивіз із України традиційних сировинних товарів має свої межі, і основна мета заходів і намічуваних програм складається в збільшенні вартісного обсягу українського експорту й, насамперед, за рахунок продукції з підвищеним ступенем обробки, наукомістких товарів, технологій і послуг. Україна за роки незалежності здійснила значний поступ у розвитку зовнішньої торгівлі. З огляду на це постає питання про ефективність міжнародного товарообміну, його вплив на розвиток соціально-економічних процесів у державі. З'ясування цих питань є важливим у зв'язку із формуванням зовнішньоекономічної політики, вибором моделі економічного розвитку країни.
Найбільша частка експорту з України припадає на недорогоцінні метали та вироби з них – 44,6% до загального обсягу. За даними Держкомстату, за січень-квітень 2008 року сума експорту цієї групи товарів перевищила $8,6 млрд.
На другому місці із суттєвим відставанням у 4,5 рази – машини, обладнання, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку. Частка їх експорту становить 9,9%, сума – майже 2 млрд.
Наступну групу формують мінеральні продукти й товари хімічної промисловості з часткою експорту відповідно 8,6% та 8,3%. До переліку товарів, котрі продаються за кордон і за часткою в структурі експорту перевищують 2%, увійшли транспортні засоби та шляхове обладнання (6,7%), готові харчові продукти (3,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (3,5%), продукти рослинного походження (2,9%), полімерні матеріали, пластмаси та каучук (2%).
За 2008р. експорт товарів склав 67002,5 млн.дол. США, імпорт – 85534,4 млн.дол. США. Порівняно з 2007р. експорт збільшився на 35,9%, імпорт – на 41,1%. Від’ємне сальдо становило – 18531,9 млн.дол. (за 2007р. – 11321,9 млн.дол.). На формування від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі вплинули окремі товарні групи: енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (–18722,9 млн.дол.), наземні транспортні засоби, крім залізничних (–10126,4 млн.дол.) та механічне обладнання (–6072,5 млн.дол.).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,78 (за 2007р. – 0,81).
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 217 країн світу.
Обсяги експортних поставок до країн СНД становили 35,5% від загального обсягу експорту, Європи – 29,5% (у т.ч. до країн Європейського Союзу – 27,1%), Азії – 22,8%, Америки – 6,2.
У порівнянні з 2007р. збільшились обсяги експорту товарів до Австралії і Океанії (у 4,1 раза), Америки (на 54,3%), Азії (на 47,4%), Африки (на 39,8%), країн Європи (на 33,6%), СНД (на 28%). Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 23,5% від загального обсягу експорту.
Основи зу " Про місцеве самоврядування в Україні ".
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
- народовладдя;
- законності;
- гласності;
- колегіальності;
- поєднання місцевих і державних інтересів;
- виборності;
- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;
- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
- судового захисту прав місцевого самоврядування.
Система місцевого самоврядування включає:
- територіальну громаду;
- сільську, селищну, міську раду;
- сільського, селищного, міського голову;
- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
- органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.