47. Курортполіс як спеціальна економічна зона.

Згідно із Законом України «Про курорти», курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, які використовуються з ме тою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації, підлягає особливій охороні. Курорт повинен мати: офіційне визнання, необхідне для встановлення в межах відповід ної місцевості визначеного правового режиму, наприклад, на охоро ну природних лікувальних ресурсів, що забезпечують нормальне функціонування курорту та його розвиток; спеціальні прилади, бу дівлі та заклади для раціонального застосування курортних факто рів (бурові свердловини, кювети, водолікарні, грязелікарні, пляжі, в тому числі лікувальні, аеросолярії, кліматопавільйони тощо); ліку вально-профілактичні заклади, що забезпечують медичне обслуго вування хворих, а па кліматичних курортах, крім того, оздоровчі заклади (для організації відпочинку та туризму); спортивні спору ди та майданчики, культурні заклади, заклади громадського харчу вання та побутове обслуговування.

Кожна природна курортна територія - це унікальне ландшафт не, геологічне, економіко-географічне утворення, що є основною са мостійною структурною одиницею курортно-рекреаційної галузі як складової туристичної індустрії.

Сучасна курортологія - це медична наукова дисципліна, яка вивчає цілющі властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливості їх застосування з лікуваль ною та профілактичною метою під час санаторно-курортного ліку вання й методи застосування курортних факторів при різних захво рюваннях.

У курортному відношенні в Україні розрізняють декілька кліма тичних районів. У Західній Україні (обласні центри - Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород) виділяють дві зони – Прикарпаття й Закарпаття, які трохи відмінні одна від одної кліматичними влас тивостями. Тут є курорти: Верховина, Ворохта, Косів, Любінь Ве ликий, Морілин, Трускавець, Немирів, Свалявська грума курортів, Синяк, Східниця, Черче, Шкло, Яремча.

У діяльності санаторно-курортних підприємств основною по слугою є оздоровлення споживачів. Однак здебільшого ця послуга реалізується в комплексі зі супутніми послугами: побутовими по слугами, послугами харчування, культурно-розважальними тощо.

Попит на послуги санаторно-курортного підприємства прямо пропорційно залежить піл потоку інформації, що надходить до спо живачів, і від якості цієї інформації. Інформація має бути вичерп ною, всеосяжною, доступною, має викликати інтерес потенційного клієнта та збуджувати намір відвідати курорт.

51. Законодавча база регіональної політики України.

Законодавчо-нормативна база створює правову основу для реалізації та зміцнення відносин «центр — регіони», впливає на розвиток ринкових відносин на місцях та визначає організаційно-управлінські структури соціально-економічного розвитку в регіонах. До неї належать:

• “Основні напрями державної регіональної політики” / Схвалено Пост. КМУ, 1993 р.

• “Про заходи щодо розвитку економічного співробітництва областей України з суміжними прикордонними областями Російської Федерації / Указ Президента України від 25.03.1994, № 112/94.

• “Про деякі заходи для забезпечення виконання містом Києвом функцій столиці України” / Указ Президента України від 18.03.1994, № 99/94.

• Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р., №280/97-ВР.

• Закон України “Про місцеві державні адмінісраціі” від 09.04 1999 р., № 586 – XIV.

• Концепція державної регіональної політики / Затв. Указом Президента України від 25.05. 2001 р., №341/2001.

• Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.2000 р., № 1602-III.

• Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку / Затв. Пост. КМУ від 29.07.2002 р., № 224.

• “Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання державного бюджету” / Пост. КМУ від 28.04.2003 р., № 621.

Законодавчі акти визначають права і обов’язки регіонів у бюджетній і податковій політиці України, їх повноваження в управлінні майном, що перебуває у загальнодержавній власності, їх участь у реалізації загальнодержавних та регіональних програм.

Нормативні акти регулюють порядок створення та використання регіональних фондів субвенцій, інвестування, соціальної підтримки населення. Для повнішого врахування інтересів регіонів за допомогою нормативних актів вносяться уточнення та доповнення до деяких законодавчо-нормативних актів. Нормативно-правове забезпечення реформування державного управління регіональним розвитком удосконалення: - ухвалення “Програми реформування системи державного управління регіональним розвитком” та “Плану дій щодо стимулювання розвитку міжрегіональної співпраці і кооперації”;

- удосконалення системи стратегічного планування регіонального розвитку, активізація укладання Угод щодо регіонального розвитку;  -ухвалення низки законів України.