2. Удосконалення адміністрування з містах.

Адміністрування (від англ. "administration") означає управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль); у широкому розумінні, це - організаційно-розпорядча діяльність керівників і органів управління, що здійснюється шляхом наказів і розпоряджень. Адміністрування процесів оподаткування об'єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчих та нормативно-правових актів. Об'єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов'язань платників податків. Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.

Існують різні види адміністрування у фінансовій та економічній сферах. На відміну від них податкове адміністрування являє собою комплекс правових, економічних і фінансових заходів держави для формування системи оподаткування, забезпечення своєчасної і повної сплати податків і зборів з метою задоволення фінансових потреб суспільства в цілому, а також розвитку економіки країни шляхом перерозподілу фінансових ресурсів.

Основні завдання адміністрування в містах:

1. збір та узагальнення інформації про надходження місцевих податків і зборів до бюджету міста, у тому числі у розрізі платників;

2. здійснення контролю за станом виконання міського бюджету розвитку, повнотою надходження коштів від приватизації, продажу та оренди майна і земельних ділянок; збір та узагальнення відповідної інформації,у тому числі у розрізі платників;

3. нагромадження та систематизація інформації про окремі показники економічного розвитку міста щодо надходження податків і зборів з метою використання інформації для прогнозування доходів бюджету.

Удосконалення адміністрування податків, боротьба з приховуванням реальних доходів, перешкоджання дробленню підприємств з метою мінімізації загальної величини доходів відіграє важливу роль у забезпеченні наповнюваності бюджетів, а тому зміна податкового законодавства у питаннях посилення податкового контролю за допомогою застосування непрямих методів перевірки дотримання норм чинного законодавства має знайти своє відображення у проекті Податкового Кодексу України.

До напрямів подальших досліджень можна віднести вдосконалення контролю при проведенні камеральних перевірок, вдосконалення контролю при проведенні виїзних перевірок та прерогативи змін у податковому законодавстві, що регламентує проведення планових перевірок.

2. Агропромислова інтеграція, як основа утворення і функціонування регіональних апк.

Агропромислова інтеграція — це об'єктивний процес об'єднання спеціалізованого, пов’язаного спільним виробничим циклом сільськогосподарського і промислового виробництва в єдину систему відтворення.

На її розвиток значний вплив має рівень технологічної і організаційної єдності взаємопов'язаних підприємств, особливості окремих галузей, специфіка перероблюваної сільськогосподарської продукції, технологій її переробки. Факторами, що впливають на інтеграцію сільського господарства і пов'язаних з ним галузей, є також рівень розвитку колективних і державних сільськогосподарських підприємств, селянських господарств, їх спеціалізація. Економічна основа агропромислової інтеграції визначається товарно-грошовим обміном, ринком. Останній об'єднує, організовує їх в галузевому і територіальному відношенні. Ринковий механізм регулювання виробництва створює об'єктивну необхідність для все більш тісної взаємодії і взаємозалежності окремих елементів економічної системи. Все це характеризує агропромислову інтеграцію як багатогранний процес, що розвивається у різноманітних формах.

Найбільш простою формою агропромислової інтеграції є контрактне виробництво сільськогосподарської продукції для торгових і переробних підприємств відповідно до укладених угод. У нашій державі відбувається використання угод при реалізації продукції сільського господарства переробним підприємствам і торгівлі, матеріально-технічному забезпеченню і виробничому обслуговуванню аграрного виробництва.

На рівні первинної ланки суспільного виробництва агропромислова інтеграція проявляється у формі агропромислових підприємств, комбінатів, об'єднань, агрофірм. Слід мати на увазі, що такі агропромислові формування виникають за наявності прямих і усталених зв'язків між сільськогосподарськими, з одного боку, та переробними, торговими підприємствами і організаціями, з іншого, високого рівня концентрації та товарності виробництва.

У національній економіці кожної країни агропромисловий комплекс займає одне з провідних місць і є однією з найбільших сфер підприємницької діяльності, яка в зарубіжній економічній літературі дістала назву "агробізнес". АПК належить до базових народногосподарських комплексів, його функціонування і розвиток визначають умови життєдіяльності суспільства.

До складу агропромислового комплексу належать ті види виробництва та виробничого обслуговування національної економіки, функціонування і розвиток яких підпорядковані створенню кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини.